Художнього твору

Етапи сприймання молодшими школярами

Як організувати процес сприймання художнього твору молодшими школярами аби розкрити його художній потенціал, естетичне навантаження? Як в процесі сприймання художнього твору пробудити в душі школяра прекрасне, змусити його співпереживати, задуматися, сприйняти ідею, задум твору серцем, через емоції? Адже, як доводять психологи, переконання, сприйняте через емоції, є найефективнішим.

А якщо учень не володіє художнім баченням? Чи можна його навчити цього? Безумовно, так. І в цьому полягає завдання вчителя – навчити дитину бачити.

Для цього процес сприймання художнього твору молодшими школярами слід розділити на декілька етапів:

1-й етап. Розвиток самостійності мислення учнів.

На цьому етапі необхідно дати 1-2 хвилини для індивідуального сприймання дітьми твору. В тиші вони мають увійти в образ, в художній зміст твору. Емоційність дітей не дозволить їм довго мовчати. Вони почнуть вголос висловлювати свої почуття з приводу побаченого.

2-й етап. Розвиток емоційності сприймання.

Робота над художнім твором на цьому етапі передбачає постановку запитань, які не повинні приглушувати емоційне самовираження дітей у процесі співпереживання. Це можуть бути наступні питання: Який настрій викликає твір мистецтва? Що ви відчуваєте, дивлячись на нього? Які почуття передає нам художник?

Як правило, учні безпосередньо і відверто реагують на дані запитання. Яскраво виражений стан чи настрій вони визначають досить точно, наприклад: веселий настрій; тут страшно; гнітючий стан; сумний настрій; радісні почуття.

3-й етап. Розвиток художнього мислення учнів.

Завдання цього етапу – розкрити перед учнями ті засоби художньої виразності, які використав художник. Для цього потрібно грамотно спрямувати сприймання учнів. Необхідними є запитання, які допомагають виявити ті засоби зображення, при допомозі яких художник досяг переживання глядачем хвилювання, радості, тривоги, смутку, тиші, спокою, піднесення тощо.

Здебільшого учні під керівництвом вчителя правильно визначають художні засоби. Особливо точно вони дають естетичну оцінку кольору і називають його в першу чергу серед інших засобів. Типовими є судження “художник використав яскраві, світлі фарби - тому ми відчули в картині радість”.

4-й етап. Розвиток логічного мислення учнів.

Після того, як учні разом з учителем визначать художні засоби, що виражають ідею твору, проводиться аналіз його змісту. Він, в основному, має бути спрямований на розвиток пізнавальної активності учнів. Це логічний аналіз твору. Запитання, що заставляють учнів логічно мислити, можуть бути такими:

Кого (що) ви бачите на картині? (запитання для розвитку візуального мислення);

Що зображено на передньому плані? На дальньому? З якою метою це зроблено? (запитання для розвитку візуального мислення);

Яку пору року (доби, дня) зобразив художник? За якими ознаками ви це визначили? (запитання для розвитку логічного мислення);

Чи заслуговує схвалення вчинок героя, зображеного художником? Чому? (запитання етичного аспекту).

5-й етап. Розвиток пізнавальної активності учнів.

Наприкінці процесу сприймання художнього твору вчитель дає короткі відомості про художника, його творчий та життєвий шлях, манеру його роботи.

6-й етап. Підведення підсумків сприймання твору.

Учні разом з учителем визначають ідейний зміст твору, його основне смислове навантаження. За результатами сприймання учням пропонується висловити свої враження від побаченого у міні-творі, власному малюнку, фрагментах театрального дійства тощо.

4. План аналізу художнього твору

1. Які почуття, настрій, переживання викликає художній твір?

2. За допомогою яких зображувальних засобів автор твору викликає у глядача ті чи інші емоції?

3. Уявіть себе в ролі об’єктів, що зображені у художньому творі (хмаринкою, одиноким деревом, швидким струмком тощо). Спробуйте розповісти про себе словами, мімікою, жестами.

4. Які рядки поетичних чи прозових творів за настроєм близькі твору, що розглядається?

5. Які музичні твори співзвучні настрою даного твору образотворчого мистецтва?

6. Який колорит твору? Які кольори переважають? Чому автор так вирішив?

7. Які особливості композиції твору? Які композиційні засоби використав автор? Чим це обумовлено?

8. Що є головним у творі? Завдяки чому воно привертає увагу глядача?

9. Як автор ставиться до зображених героїв, події, явища? З чого це видно?

10. Що переважає у творі – статика (спокій) чи динаміка (рух)? Як це проявляється? З якою метою це зроблено?

11. Тема, сюжет, ідея твору.

12. Вид, жанр твору.

13. Матеріал, техніка, манера роботи автора.

14. Короткі відомості про життєвий та творчий шлях художника.

Зразок аналізу твору образотворчого

Дата добавления: 2014-01-11