Види, характеристика та порядок розслідування

Причини травматизму.

Тема: „Травматизм і професійні захворювання. Основні

Общие вопросы разработки плана проведения занятий.

Разработка плана проведения занятий ПО.

Проведение нетрадиционных уроков. Их структура.

Нетрадиционный урок – это такой урок, который не соответствует широко известным типам уроков.

Требования к занятию ПО любой профессии:

1) Органическое единство воспитания и обучения.

2) Достижение конкретных учебных целей.

3) Построение ПО в соответствии с программой при активном и сознательном усвоении учащимися ЗУН по изучаемой специальности.

4) Применение разнообразных методов обучения с соблюдением принципов индивидуального подхода к учащимся для достижения уровней подготовки, предусмотренных квалификационной характеристикой.

Системная подготовка мастера ПО включает в себя:

1) Определение целей и содержание урока:

a. Содержание нового материала, подлежащему усвоению учащимися на уроке.

b. Объекты труда, которые будут выполняться учащимися.

c. Знание по теории который надо актуализировать на уроке.

d. Учебно-воспитательные цели, решаемые на уроке.

2) Материально-техническое обеспечение занятий:

a. Подготовка оборудования, материалов, инструментов и т.д.

b. Подготовка необходимой технической и технологической документации.

c. Подбор наглядных пособий, включая электронные издания и ТСО.

3) Методическая подготовка:

a. Отбор для данного занятия рационального сочетания методов обучения.

b. Определение формы организации работы.

c. Просмотр программы методической и технической литературы.

d. Составление плана проведения и конспекта урока.

Под целью в учебном процессе подразумевают конкретную учебно-воспитательную задачу, требующую решения совместно с учащимися.

Среди комплекса задач определяют образовательную, воспитательную и развивающую цели.

Под образовательной задачей понимается как общее интеллектуальное развитие учащегося, формирование и расширение представления достижения науки и техники, особенностях применяемых технологий и возможностей приложения общекультурных и общетехнических знаний на практике.

нещасних випадків. ”

План

1. Загальні відомості про нещасні випадки, травматизм і професійні захворювання.

2. Основні причини виробничого травматизму і профзахворюваності.

3. Види та характеристика нещасних випадків.

4. Порядок розслідування нещасних випадків.

Сучасне виробництво, в якому взаємодіють машини, механізми, технологічні процеси й люди, на жаль, не може бути цілком безпечним і нешкідливим.

Нещасний випадок на виробництві – це подія, що викликала раптове погіршання стану здоров’я чи настання смерті працівника під час виконання ним трудових обов’язків внаслідок короткочасного (тривалістю не довше однієї робочої зміни) впливу небезпечного або шкідливого чинника.

Травма – це пошкодження тіла, організму людини або погіршення стану здоров’я працівника, викликане дією факторів середовища.

Травматизм – це сукупність травм у певних груп населення за певний період часу.

Види травматизму:

- виробничий;

- невиробничий (побутовий, транспортний, спортивний та інший)

Професійні захворювання – це захворювання, викликані тривалою або постійною дією на організм людини шкідливих речовин і умов праці.

Основні причини виробничого травматизму і профзахворюваності

Причини виробничого травматизму і професійної захворюваності поділяють на такі основні групи:

- організаційно-технічні;

- санітарно-гігієнічні;

- психофізіологічні;

- економічні.

Організаційно-технічні причини:

- відсутність або неякісне проведення навчання та інструктажів з питань охорони праці;

- порушення вимог інструкцій, правил, норм, стандартів;

- недостатній контроль за виконанням робіт або його відсутність;

- порушення технологічного процесу, правил експлуатації устаткування, транспортних засобів, інструменту;

- недосконалість або відсутність технічних засобів безпеки;

- недостатній технічний нагляд за небезпечними роботами;

- невиконання заходів щодо охорони праці;

- недосконалість технологічних процесів;

- конструктивні недоліки устаткування, тощо.

Санітарно-гігієнічні причини:

- підвищений (вище гранично допустимої концентрації) вміст у повітрі робочих приміщень шкідливих речовин;

- підвищений рівень шуму, вібрації;

- недостатнє освітлення робочих місць;

- незадовільні мікрокліматичні умови;

- наявність різноманітних випромінювань вище допустимих значень;

- порушення правил особистої гігієни, тощо.

Психофізіологічні причини:

- монотонність праці;

- помилкові дії працівника внаслідок втоми, через надмірну важкість виконуваної роботи;

- напруженість роботи;

- необережність;

- незадоволення роботою;

- несприятливий психофізіологічний клімат у колективі;

- алкогольне, наркотичне сп’яніння, токсикологічне отруєння;

- незадовільні фізичні дані або стан здоров’я, тощо.

Економічні причини:

- низький заробіток;

- порушення економічних методів стимулювання праці й ін.

Дослідження свідчать, що технічні причини складають приблизно 50 % від усіх нещасних випадків, організаційні — близько 25 % і психофізіологічні — приблизно 10—12 %.

Дата добавления: 2014-01-15