Програмований контроль якості знань учнів

Засоби програмованого навчання

Види навчальних програм

1. Лінійні програми (розробив Скіннер)містять невеликі блоки навчальної інформації, які послідовно змінюються, а також контрольні завдання. Учень повинен дати правильну відповідь, іноді просто обрати її з запропонованих варіантів. У випадку правильної відповіді він одержує нову навчальну інформацію, а якщо відповідь неправильна, то йому пропонується знову вивчити ту саму інформацію. Переваги лінійної програми в тому, що учень обов’язково засвоює матеріал завдяки малим дозам, безпосередній перевірці та можливості повторити вправу. Недоліки (критикував Краудер): адаптують тільки темп навчання, обмежують ініціативу та самостійність учнів.

2. Розгалужені програми (розробив Краудер) адаптують не тільки темп навчання, але й ступінь розгортання матеріалу. Передбачено гнучкість реагування на помилки учнів.

3. Змішані (комбіновані) програми об’єднують різні види програм. У них матеріал поділяється на різні дози залежно від дидактичної мети, віку учнів, логіки навчального матеріалу та самого процесу навчання.

– програмовані друковані посібники, роздатковий матеріал (учні залежно від змісту відповіді посилаються до різних сторінок посібника, оскільки у програмованому навчанні логіка вивчення предмету може бути порушеною);

– комп’ютерні навчальні засоби.

Основними вимогами до програмованого контролю є:

– наявність програми контролю;

– систематичність перевірок знань;

– об’єктивність методів контролю.

У програмованому навчанні використовуються тести різного рівня, що відповідають вимогам надійності та валідності. Відповіді учнів порівнюються зі стандартизованими даними, та підраховується коефіцієнт засвоєння знань.

2. Технологія рівневої диференціації

Термін „диференціація” у перекладі з лат. „difference” означає поділ, розслоєння цілого на різні частини, форми, ступені.

На сучасному етапі розвитку освіти в Україні застосовується диференціація:

– за віком (шкільні класи, вікові паралелі, різновікові групи);

– за галузями інтересів (гуманітарні, фізико-метаметичні, біологічні та ін.);

– за рівнем розумового розвитку (здібні, обдаровані, діти з ЗПР та ін.).

У будь-якій системі тією чи іншою мірою присутній диференційований підхід та здійснюється диференціація. Тому технологія диференційованого навчання як застосування різноманітних методичних засобів диференціації, є включеною, наскрізною технологією.

Однак у деяких моделях навчання диференціація навчального процесу – головна особливість, системоутворюючий фактор, і тому вони називаються „технологіями диференційованого навчання”.

Однією з таких технологій є технологія диференціації за рівнем розвитку здібностей.

Тип управління навчально-виховним процесом: систем малих груп + „репетитор”.

Переважають пояснювально-ілюстративні методи.

Цільові орієнтації:

– навчання кожного на рівні його можливостей та здібностей;

– пристосування (адаптація) навчання до рівня та особливостей розвитку різних груп учнів.

У педагогіці рівнева диференціація не має однозначної оцінки: є у ній і позитивні і негативні аспекти.

3. Технології диференційованого навчання

за інтересами дітей (І.М. Закатова)

Закатова Ірина Миколаївна – к.п.н., заслужений вчитель РФ, м.Ярославль.

Переважають пояснювально-ілюстративні та творчі методи.

Цільові орієнтації:

– розвиток емоційної сфери особистості;

– розвиток творчих здібностей;

– виховання людини високої гуманної культури;

– перетворення школи з переважно просвітницького закладу на центр духовної, моральної та естетичної культури.

У навчально-виховному процесі представлені усі напрями гуманітарної культури, з яких дитина може обирати той, що відповідає її інтересам.

Це технологія середньої освіти.

Дитина може обирати 8 навчальних відділень:

1. Відділення музичної культури.

2. В. образотворчого мистецтва.

3. В. мовної культури.

4. В. морально-патріотичного виховання.

5. В. екологічної культури.

6. В. фізичної культури.

7. В. математичної культури.

8. В. прикладної творчості.

Крім цих відділень є базовий навчальний план, що забезпечує формування необхідного рівня навчальних досягнень учнів.

Є позитивні і негативні сторони диференціації за інтересами.

Дата добавления: 2014-01-15