Двогвинтові вертольоти співвісної схеми розташування несучих гвинтів

Ка - 22

Вертольоти двогвинтової співвісної схеми мають два несучі гвинти, які розташовані на одній осі й таких, що обертаються у різних напрямах з однаковою частотою обертання (рис. 4.8).

Рис. 4.8. Співвісна схема вертольота з двома НГ.

Оскільки геометричні розміри, форма лопатей, кути установки і частота обертання верхнього та нижнього гвинтів однакові, то їх реактивні моменти взаємно врівноважуються.

Поздовжньо-поперечне керування вертольота співвісної схеми здійснюється за допомогою автомата перекосу, відхилення якого викликає одночасний нахил лопатей обертання обох несучих гвинтів.

Шляхове керування досягається диференціальною зміною кутів установки лопатей верхнього і нижнього несучих гвинтів. При цьому на несучих гвинтах виникає різниця моментів, що крутять, яка викликає поворот вертольота в необхідний бік. Для поліпшення шляхового керування вертоліт співвісної схеми часто забезпечують кермом напряму, дія якого подібна до дії аналогічного керма на літаку.

Позитивними сторонами таких вертольотів є: компактність конструкції; малі габаритні розміри; простота техніки пілотування; надійність і безпека переходу на режим авторотації; не потрібно синхронізувати несучі гвинти.

Однак ці вертольоти мають наступні недоліки: складну конструкцію автомата перекосу і системи керування; погіршення коефіцієнта корисної дії несучих гвинтів через їх взаємний вплив; недостатню шляхову стійкість, що вимагає установки вертикального оперення. Незважаючи на ці недоліки, вертольоти співвісної схеми добре зарекомендували себе в експлуатації.

Як відзначалося раніше, серійне виробництво двогвинтових вертольотів співвісної схеми вперше у світовій практиці було освоєно в СРСР в 1947 р. з випуском вертольота Ка – 8. Як приклад таких вертольотів приведемо модельний ряд вертольотів конструкторського бюро Н.І.Камова.

Дата добавления: 2014-01-15