Про цифрову фіксацію слідчих дій

Одним з перспективних напрямів комп'ютерних технологій є застосування цифрової фотографії як додатковий засіб фіксації при провадженні огляду місця події, слідчий експеримент, пред'явленні для пізнання і інших слідчих дій.

Перспективні напрямки

Нові можливості використання засобів обчислювальної техніки пов'язані з перспективами появи в найближчі роки нових видів обліків. Тут слід згадати, насамперед, про перспективи створення обліків, заснованих на розшифровці генотипу людини. На рівні проведення експертиз можливості цього для розкриття злочинів вже перевірені життям. Однак, подальша реалізація цього методу експертних досліджень повинна бути пов'язана з створенням принципово нових видів обліків, заснованих на формалізації і введенні в базу даних генетичних кодів осіб, поставлених на облік.

Не менш ефективним може бути комп'ютеризованим облік записів голосу відомих осіб і невідомих злочинців.

Надзвичайно великі перспективи, пов'язані з використанням слідчими інформації, що міститься в автоматизованих базах даних різних організацій: готелів, аеропортів, вокзалів, прикордонного контролю, митниці, податкової інспекції та податкової поліції. З їх допомогою можна виявити пересування тих чи інших осіб, переміщення цінностей, грошових коштів і т.д.

Використання баз даних підприємств дозволяє виявляти випадки зміни комплектації технічних засобів (наприклад, викрадених автомобілів). Бази даних комерційних структур дозволяють виявити рух грошових коштів. При цьому використання комп'ютерних систем дозволяє на декілька порядків скоротити терміни проведення документальних ревізій.

Інтенсивний розвиток засобів обчислювальної техніки створює надзвичайно широкі перспективи для їх використання діяльності слідчого апарату.

В даний час на озброєння органів внутрішніх справ надійшло «цифрові» фотоапарати, що дозволяють роздруковувати знімки без використання хімічних процесів через комп'ютер. (Тут, однак, не можна не звернути увагу на можливість редагування таких знімків за допомогою спеціальних програм, які додаються до такого фотоапарату).

перспективним, особливо в умовах зростання організованої злочинності, є можливість впровадження в слідчу практику методів дистанційного допиту на основі засобів комп'ютерного зв'язку. Його суть полягає в можливості допиту слідчим особи, яка перебуває в іншому місті або країні, з передачею у вигляді телеустановки і комп'ютера зображення й мови, з подальшим обміном факсимільними підписаними протоколами допиту. Якість зображення і звуку, можливість посвідчення результатів слідчої дії забезпечують повноту сприйняття інформації не в меншій мірі, ніж при виклику допитуваного до кабінету слідчого.

практика розслідування і розгляду кримінальних справ має прийняти таку нову концепцію, як “ дистанційне правосуддя ”, що передбачає можливість проведення не тільки окремих процесуальних дій, але й у розгляді кримінальних справ на відстані за допомогою ВКЗ

проведення процесуально-слідчих дій за допомогою ВКЗ із віддаленою присутністю його учасників є головною складовою концепції дистанційного правосуддя і не може розглядатися як така, що ускладнює реалізацію принципу гласності, криміналістичних прийомів провадження процесуальних дій.

На нашу думку, віднесення інституту проведення процесуальних дій з використанням методу ВКЗ до заочної форми розгляду кримінальних справ і обмеження її застосування випадками утримання підсудного під вартою, а також до злочинів невеликої суспільної небезпеки є не зовсім правильним, оскільки обмежує сферу її застосування, тоді як потенційні можливості використання розглянутого методу набагато ширші. При застосуванні ВКЗ підсудний або будь-який інший учасник процесуальної дії не присутній безпосередньо в залі суду, а перебуває в іншому приміщенні (місці), тобто є присутнім віддалено при розгляді й вирішенні його справи. У цьому, мабуть, полягає основна відмінність заочного розгляду кримінальних справ від розгляду останніх із застосуванням ВКЗ.

Уявляється непослідовною позиція В.Т. Маляренка, який обмежує застосування ВКЗ лише касаційним провадженням. Крім того, автор не розкриває процесуальний механізм здійснення судочинства за допомогою ВКЗ, у зв’язку з чим важко визначити новизну автора в цій частині, бо ці питання вже були предметом нашого дослідження

Слід зазначити, що метод ВКЗ в різних державах застосовується: при перегляді судових рішень, коли особи, що оскаржують вирок, утримуються під вартою і забезпечення їх фізичної присутності ускладнене; при розгляді судами питань, пов'язаних з обранням запобіжного заходу; для забезпечення участі в процесі осіб, які через фізичні вади не можуть бути присутніми в залі засідань; за необхідності забезпечення безпеки осіб, що беруть участь у кримінальному судочинстві; при наданні ВПД у КС.

Сучасні системи ВКЗ надають можливості спільної роботи з даними, включаючи підписання документів, для чого в систему включається так звана “біла дошка” – спеціальний додаток, що відкриває вікно, в якому кожний учасник може вводити як текст, так і графічні зображення (наприклад, підпис), що стають видимими для кожного учасника. Якщо у 80-і й 90-і роки системи обслуговували головним чином співробітників урядових організацій, представників ділових кіл, науки, то сьогодні широке поширення відеоконференції одержали у сфері судочинства, дозволяючи проводити судові процеси, допити свідків і експертів, що перебувають на території запитуючої держави, відповідно до норм процесуального права запитуваної держави.

Застосування методу ВКЗ при наданні (отриманні) правової допомоги у кримінальних справах, у кримінальному судочинстві надає можливість його учасникам “бути присутніми” на процесі, брати участь при розгляді справи, не перебуваючи в будинку суду, використовуючи термінали, які розташовані в суді, слідчих органах і адвокатських конторах [310, с. 58]. ВКЗ частіше та ефективніше застосовуються під час судового розгляду, рідше (насамперед, по фінансових причинах) – на досудовому слідстві.

При використанні засобів ВКЗ слідчі дії здійснюються для запитуючої сторони в режимі “реального часу” з передачею зображення і звуку. Оскільки при проведенні слідчих дій, як правило, не виникає необхідності у проектуванні зображення на великий екран, для проведення ВКЗ може бути використаний підключений до мережі Інтернет комп'ютер з монітором і відеокамерою. За допомогою програми “speak free” (“вільна розмова”) це дозволяє провести допит свідка (обвинувачуваного, потерпілого, експерта), що перебуває в будь-якій країни світу, де є доступ до мережі Інтернет [125, с. 59]. При цьому на екрані монітора буде відеозображення свідка, а з динаміків буде досить чисто чутно його голос. Слідчий і допитуваний бачать один одного на екранах монітора і можуть спілкуватися між собою. Допит (звук і відеозображення) може записуватися і відтворюватися, у тому числі й у суді.

Проведення судових засідань з розгляду кримінальних справ за допомогою ВКЗ, у якому склад суду й учасники процесу (наприклад, обвинувач, секретар судового засідання) перебувають в одному приміщенні (суді), а один з учасників судочинства (наприклад, обвинувачуваний, свідок, потерпілий) перебуває за межами приміщення, в якому розглядається кримінальна справа, і спілкування між ними з питань розгляду кримінальної справи також може здійснюватися за допомогою засобів електронного зв'язку, що забезпечує абонентів (учасників судового засідання) аудіовізуальним контактом. Процес судового засідання відбувається точно так само, як і у звичайному режимі. Різниця тільки в тому, що один з учасників процесу перебуває поза залом судового засідання. Фахівці в такому разі говорять, що учасники процесу (обвинувачуваний, свідок, потерпілий та інші учасники) перебувають при проведенні процесуальної дії в режимі віддаленої присутності. За бажанням суду, учасників процесу, допитуваного можуть показати в повний зріст, збоку чи великим планом і т.д. [309].

Учасник, що віддалено є присутнім на судовому засіданні, має можливість передати будь-яку інформацію в зал суду. Для цього в місці перебування такого учасника встановлюють сканер, а в залі суду – принтер. Для організації подібного з'єднання з технічної сторони необхідне ВКЗ, що складається з головного комунікаційного термінала (за місцем перебування суду, слідчого), каналу зв'язку й абонентського комунікаційного термінала (за місцем перебування обвинувачуваного, свідка, потерпілого, експерта).

Виникає необхідність дослідити підстави та умови допиту свідків з прихованням їх анкетних даних, які би створили додаткові гарантії реалізації права обвинуваченого та підсудного на захист, а також унеможливили безпідставне притягнення особи до кримінальної відповідальності.

В п. "d" ч. 3 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплене право обвинуваченого допитувати свідків обвинувачення або мати право на те, щоб ці свідки були допитані [3].

Основними умовами допиту свідків і потерпілих під псевдонімом у кримінальному судочинстві, повинна бути визнана сукупність діалектично взаємопов'язаних між собою умов: 1) збереження в таємниці даних про особу свідка в протоколі слідчої дії і допит свідка в ході судового слідства при неможливості його візуального спостереження повинні застосовуватись як виняткові заходи забезпечення безпеки його як учасника кримінального провадження. 2) їх застосування можливе тільки у випадку, якщо іншим чином неможливо забезпечити безпеку свідка; 3) сторона захисту в ході допиту анонімного свідка в судовому засіданні повинна мати можливість поставити йому запитання; 4) законодавчо закріплена процедура розкриття справжніх даних про свідка у разі заявлення стороною відповідного клопотання.

Дата добавления: 2014-01-11