Постмодерн

Постмодерністське світовідчуття

Світ як хаос, де відсутні ціннісні та смилові орієнтації

«криза віри» за теоретиком п. І.Хасаном у всі цінності, що існували до того

Ніцше як перший провісник «ери нігілізму»

Хассан: «большинство из нас с горечью призна­ют, что такие понятия, как Бог, Царь, Человек, Разум, История и Государство, некогда появившись, затем канули в Лету как прин­ципы несокрушимого авторитета; и даже Язык — самое младшее божество нашей интеллектуальной элиты — находится под угро­зой полной немощи, — еще один бог, не оправдавший надежд».

Епістеміологічна невизначеність

Фрагментарність як спосіб осягнення та відтворення хаосу

«Усе вже створено»

Еклектика

Кінець історії

Іронія

Пародія і пастіш

Інтертекстуальність

Смерть автора

Світ як текст (свідомість як текст) книга/твір/текст процес читання

Самодостатність письма, влада письма, «гул мови»

Гіпертекст, паратекст, метатекст тощо.

· Гра з читачем

· Нелінійна література

· Поетика відкритого твору

Різниця між модерном і постмодерном:

новаторство/антиноваторство, концептуальність/антиконцептуальність, становлення суб’єкта/смерть суб’єкта, опозиція/еклектика, протиставлення елітарного та масового/злиття елітарного та масового

Умберто Еко. Открытое произведение не конструирует закрытый, само­достаточный в себе мир вымысла, а ставит перед читателем вопро­сы о своем смысле, предлагая или даже навязывая ему бесчислен­ную череду истолкований и категорически отвергая возможность однозначного своего понимания.

Впоследствии Эко трансформировал идею бесконечной интер­претации в идею неограниченного семиозиса и стал утверждать «эстетику Хаосмоса», где хаос и порядок обладают равноправным существованием, способствуя тем самым формированию доктрины хаологии.

Дата добавления: 2014-01-15