Лабораторна № 10

Тема: Технічне обслуговування системи живлення карбюраторного двигуна.

Мета: Вміти обслуговувати системи живлення карбюраторного двигуна.

Контрольні питання:

1. Як впливає засміченнісь системи живлення на роботу двигуна?

2. Як відрегулювати карбюратор на мінімальні оберти холостого ходу?

3. Які бувають несправності системи живлення карбюраторного двигуна?

Хід роботи:

1. Несправності системи живлення карбюраторного двигуна: відсутність подачі палива; утворення надмірно бідної або багатої горючої суміші.

Ознаками несправностей системи живлення є неможливість запуску або ускладнений запуск двигуна, його нестійка робота, падіння потужності, перегрів, підвищена витрата палива.

Відсутність подачі палива можливо при засміченні фільтра приймальної трубки паливного бака, фільтра тонкої очистки палива, фільтра-відстійника, паливопроводів і при несправностях паливного насоса або карбюратора. В паливному насосі можливе заїдання клапанів або пошкодження діафрагми, в карбюраторі — заїдання поплавка або клапана подачі палива в закритому положенні.

Бідна горюча суміш утворюється або при зменшенні подачі палива, або при збільшенні кількості повітря, що поступає. Подача палива може зменшуватись через вказані вище причини, а також через низький рівень палива в поплавковій камері, засмічення жиклерів, сітчастого фільтра карбюратора, знос важільного приводу паливного насоса, зменшення пружності пружини діафрагми. Надходження повітря може збільшуватись при неповному закриванні повітряної заслінки, а також через його підсос в місцях з’єднання складових частин карбюратора з впускним трубопроводом і впускного трубопроводу з головками циліндрів.

При збідненні горюча суміш згорає з меншою швидкістю і догорає в циліндрі, коли уже відкритий випускний клапан. В результаті двигун перегрівається, а полум’я розповсюджується в впускний трубопровід і змішувальну камеру карбюратора, що викликає там різкі хлопки. Потужність двигуна при цьому падає, а витрата палива збільшується.

Причинами багатої горючої суміші є неповне відкривання повітряної заслінки, підвищений рівень палива в поплавковій камері, заїдання поплавка або клапана, подачі палива в відкритому положенні, збільшення отворів жиклерів, засмічення повітряного жиклера, порушення герметичності поплавка, клапанів подачі палива, клапанів економайзерів.

Багата горюча суміш має понижену швидкість горіння і не повністю згорає в циліндрі через недостачу кисню. В результаті двигун перегрівається, а суміш догорає в глушнику, що викликає в ньому різкі хлопки і появу чорного диму. Тривала робота двигуна на багатій суміші викликає перевитрату палива і велике відкладення нагару на стінках камери згорання і електродах свічок запалювання. Потужність двигуна при цьому падає, а його зношування підсилюється.

Нестійка робота двигуна, крім вказаних причин, може викликатися наступними причинами. Якщо двигун нестійко працює тільки на холостому ході, це може наслідком порушення частоти обертання колінчастого вала двигуна. Якщо двигун припиняє працювати при різкому відкритті дросельної заслінки, це вказує на можливі несправності прискорювального насоса: заїдання поршня, засмічення розпилювача, заїдання нагнітального клапана.

Причинами падіння потужності двигуна, крім вказаних вище, можуть бути неповне відкриття дросельної заслінки при натиску на педаль до упору і засмічення повітряного фільтра.

Причиною підвищеної витрати палива може бути його теча через нещільності в з’єднаннях паливопроводу або пошкоджену діафрагму паливного насоса.

2. Технічне обслуговування карбюраторів. Послідовність виконання операцій.

2.1. Продувка жиклерів без розбирання карбюратора (рис. 1.).

При засміченні паливних жиклерів нормальна робота двигуна порушується. Для усунення несправності їх продувають стиснутим повітрям через отвори, попередньо вивернувши із них пробки. Карбюратор при цьому не розбирають. Продувати жиклери через паливопідвідний отвір або балансувальну трубку не рекомендується, оскільки це може викликати пошкодження поплавка.

Рис. 1. Продування жиклерів в зібраному карбюраторі.

Виконують цю операцію в такому порядку:

– вивернути пробку паливного жиклера і злити паливо в посуд;

– встановити в отвір під пробку жиклера наконечник шланга шинного насоса, притиснути його і продути жиклер;

– вивернути другу пробку і повторити операцію;

– завернути пробки паливних жиклерів.

2.2. Розбирання і промивка деталей карбюратора.

Два рази на рік, при сезонному обслуговуванні (при необхідності і частіше) карбюратор очищують і промивають, а жиклери і канали, крім цього, продувають стиснутим повітрям, що необхідно для видалення з деталей смолистих відкладень і механічних примішок, що випадково попали з паливом в жиклери і канали.

Очистці підлягають: поплавкова, змішувальна і повітряна камери; дифузори; повітряні, паливні і емульсійні жиклери і канали в корпусах.

Карбюратор знімають з двигуна, занурюють (якщо він працював на етилованому бензині) на 10…20 хв. в гас для обезжирювання і промивають за допомогою волосяного пензлика. Потім його розбирають на вузли і промивають в неетилованому бензині, нагрітій до 80ºС воді або в ацетоні, який добре розчинює смолисті речовини. Паливні і повітряні жиклери і канали продувають стиснутим повітрям за допомогою шинного насоса. Забороняється прочищати їх дротом, оскільки це призводить до збільшення отворів в жиклерах і, відповідно, до перевитрати автомобілем палива.

2.3) Перевірка технічного стану деталей карбюратора.

Робота карбюратора порушується в результаті наступних несправностей:

– порушена герметичність з’єднання вузла голчастий клапан – корпус (призводить до переповнення поплавкової камери);

– рівень палива в поплавковій камері відхилений від нормального (при підвищеному утворюється багата горюча суміш, при пониженому – бідна);

– поплавок з вм’ятинами(змінена форма) і тріщинами (паливо попадає всередину поплавка, в результаті чого останній стає тяжким і тоне);

– збільшені отвори в жиклерах (сприяє утворенню багатої суміші).

Виявлені несправності необхідно усунути.

Герметичність з’єднання вузла голчастий клапан – корпус перевіряється приладом (рис. 2).

Рис. 2. Схема перевірки герметичності голчастого клапана з корпусом за допомогою приладу:

1 – бачок; 2 – контрольна трубка; 3 – шкала; 4 – корпус голчастого клапана; 5 – корпус приладу; 6 – трійник; 7 – кран; 8 – поршень насоса.

Голчастий клапан з корпусом 4 в зборі встановлюють на прокладках в корпус 5 приладу. Бачок 1 заповнюють водою. Поршень 8 насоса при відкритому крані 7 переміщують в напрямку стрілки. Дякуючи розрідженню вода із бачка 1 починає поступати в контрольну трубку 2. При досягненні рівня до 1000 мм (вказано на шкалі 3) рух поршня припиняють і кран 7 закривається (трійник 6 знаходиться під розрідженням).

Герметичність голчастого клапана з корпусом вважається нормальною, якщо за 30 с рівень води в контрольній трубці 2 понизиться не більш ніж на 10 мм. В іншому випадку голчастий клапан з корпусом притирають або вибраковують.

Перевіряють герметичність з’єднання вузла голчастий клапан – корпус розібраного карбюратора і роблять висновок про придатність їх до подальшої роботи.

Нормальний рівень палива в поплавковій камері встановлюють регулюванням.

Вм’ятини на поплавку випрямляють наступним чином. До вм’ятих місць припаюють куски дроту і витягують за них запалі частини. Після виправлення вм’ятин куски дроту відпаюють.

Герметичність поплавка перевіряють зануренням його на 30 с в воду, нагріту до 80…90ºС. По бульбашкам повітря, який виходить із поплавка і проходить через шар води, визначають отвір. Цей отвір збільшують шилом, зливають через нього паливо і запаюють.

Визначити герметичність поплавка, оглянути вм’ятини на ньому і усунути виявлені несправності. Знос отворів в жиклерах визначають приладом. Жиклери зі зношеними отворами замінюють новими.

2.4) Складання карбюратора і установка його на двигун.

2.5) Запуск двигуна, прогрів його і перевірка роботи карбюратора на різних режимах. При справних карбюраторі, механізмах і системах прогрітий двигун повинен на всіх режимах працювати стійко, рівно і без перебоїв.

Дата добавления: 2014-01-15