Характеристика лакофарбових матеріалів

Види опоряджень

Розрізняють такі види опорядження поверхні виробів з деревини: прозоре, непрозоре, імітаційне та спеціальне.

При прозорому опорядженні на деревину наносять захисну декоративну прозору плівку; при цьому текстура деревини зберігається і часто стає ще виразнішою Прозоре опорядження здійснюють прозорими лаками, синтетичними плівками, палітурами, інколи восковими мастиками та маслами на деревині цінних і твердих листяних порід.

Прозорі покриття застосовують переважно для виробів з деревних порід, що володіють гарною текстурою, і виробів, експлуатованих в опалювальних приміщеннях.

При непрозорому опорядженні захисна плівка непрозора і повністю закриває текстуру та колір деревини. Непрозоре опорядження здійснюють пігментовими фарбами (олійними, емалевими тощо), як правило по деревині малоцінних і хвойних порід, а також для виробів, до покриттів яких висваються високі вимоги в частині їх захисних властивостей. Лакофарбові покриття для таких виробів повинні володіти хорошою опірністю механічних і атмосферних впливів, бути хімічно стійкими і т. д.

Імітаційне опорядження характеризується поліпшенням декоративних властивостей звичайних порід деревини або створенням на деревині чи інших листових матеріалах узорів у вигляді цінних порід деревини. Імітацію виконують нанесенням барвників, наклеюванням текстурного паперу, тканини, плівок, декоративних пластиків на деталі з малоцінних порід.

До спеціального опорядження (декоративне оздоблення) належать металізація, позолота, бронзування, декор (набірний, орнаментальний, тематичний і рельєфний), а також накладки і вставки. Спеціальні види опорядження застосовують у невеликих кустарних виробництвах з художнім ухилом. Однак в окремих наборах меблів використовують елементи різьблення, інкрустації тощо.

Лакофарбові покриття характеризуються низкою фізико-механічних властивостей, які мають суттєве значення для експлуатації виробів з деревини та визначаються якістю матеріалів, способами нанесення, сушіння тощо. До таких властивостей належать:

1. адгезія – характеризує міцність зчеплення лакофарбового покриття з поверхнею деревини, причому ця властивість залежить від складу лакофарбових матеріалів і товщини нанесеного шару; вищу адгезію мають однорідні суміші – нітролак і нітроґрунт, масляний ґрунт й олійний лак; неоднорідні суміші мають низьке зчеплення (віск і масло, олійна фарба та клейова ґрунтовка), тому зазвичай через певний час відшаровуються від поверхні;

2. твердість – спроможність лакофарбового покриття чинити опір дії більш твердого тіла;

3. водостійкість – спроможність лакофарбового покриття протистояти впливу рідин, зокрема під час експлуатації столярних виробів в умовах змінної вологості;

4. теплостійкість – протидія лакофарбового покриття руйнуванню при нагріванні сонячними променями чи іншими джерелами тепла;

5. еластичність – спроможність лакофарбового покриття, при зміні атмосферних умов, протистояти всиханню або набряканню, і як наслідок – появі тріщин або пухирів.

Дата добавления: 2014-01-15