Глосарій спеціальний термінів

ДОДАТОК

Актуальність теми — сучасність, злободенність, важ­ливість теми на даний момент і в даній ситуації для вирішення даної проблеми.

Аналіз — розчленування проблеми на складові частини (сторони, ознаки, властивості, відносин) з метою їх деталь­ного вивчення.

Визначення (дефініція) – стисле наукове визначення змісту якогось поняття. Логічна дія, за допомогою якої об'єкт повинен відрізнятися від інших шляхом встановлення його специфічних і типових ознак чи такого розкриття змісту терміна, яке позначає даний об'єкт і замінює опис його властивостей.

Дедукція — форма достовірного умовиводу від загаль­ного положення до часткового, в якому висновок про окремі випадки множинної сукупності робиться на основі знання про загальні властивості всієї множини.

Доказ — обґрунтування (встановлення) істинності будь-якого твердження за допомогою інших тверджень, істинність яких доведена.

Ідея — це продукт людського мислення, форма духов­но-пізнавального відображення дійсності, спрямована на її перетворення. В ній відображається не лише об'єкт вив­чення, але й усвідомлюється мета та її практичне втілен­ня. Оволодіваючи масами людей, ідея здатна ставати ве­ликою перетворюючою матеріальною силою.

Індукція – метод дослідження та спосіб міркування, при яких загальний висновок будується на основі часткових посилань.

Істина – вірне, адекватне відображення предметів і явищ дійсності, відтворення їх так, як вони існують поза межами нашої свідомості. Істина об'єктивна за змістом, але суб'єктивна за формою, як результат діяльності людсько­го мислення.

Каталог алфавітний — система карток з описом видан­ня, розташованих в порядку алфавіту за прізвищем авторів та назвами публікації, незалежно від їхнього змісту.

Каталог предметний — містить дані про наявну літера­туру з певного предмета та інформацію про її згруповані за предметними рубриками, які теж розташовані в алфавіт­ному порядку.

Категорія — форма логічного мислення, в якій розкри­ваються внутрішні, суттєві сторони і відносини досліджу­ваних предметів. Категорії пов'язані з вирішенням основ­ного питання філософії: відношення мислення та буття. Основні категорії: матерія, свідомість, рух, простір і час, якість і кількість, зміст і форма тощо.

Класифікація — система співпідпорядкованих понять (класів, об'єктів) будь-якої галузі знання чи діяльності людини, як засіб для встановлення зв'язків між цими по­няттями чи класами об'єктів.

Концепція — система поглядів на будь-що, головна дум­ка при визначенні мети та завдань дослідження, шляхів його проведення. Проведений задум, конструктивний принцип різних видів діяльності.

Метод дослідження — засіб досягнення мети, пізнання явищ дійсності в їх взаємозв'язку і розвитку. Спосіб відтво­рення досліджуваного об'єкту або предмету.

Методологія дослідження — сукупність конкретних прийомів і способів для проведення наукового дослідження.

Моделювання — вивчення об'єкту (оригіналу) шляхом створення і дослідження його копії (моделі), яка заміняє оригінал з певних сторін, які цікавлять пізнання і підля­гають вивченню, непрямий, опосередкований метод нау­кового дослідження.

Монографія — наукове видання, що містить повне і ви­черпне всебічне дослідження якоїсь однієї проблеми чи теми.

Наука — система знань об'єктивних законів природи, суспільства і мислення, які отримуються і перетворюють­ся в безпосередню продуктивну силу суспільства в резуль­таті спеціальної діяльності людей.

Наукова інформація – це одне із загальних понять на­уки, що означає певні відомості, сукупність якихось да­них, знань тощо.

Наукова тема – задача наукового характеру, яка потре­бує проведення наукового дослідження.

Наукове дослідження — цілеспрямоване вивчення явищ, процесів, аналіз впливу на них різних факторів, а також вивчення взаємодії між явищами з метою отриман­ня переконливо доведених і корисних для науки і практи­ки рішень.

Об'єкт дослідження — процес або явище, яке породжує проблемну ситуацію і обране для дослідження.

Парадигма — поняття сучасної науки, яке означає особ­ливий спосіб організації наукових знань щодо того чи іншо­го бачення світу та відповідні зразки або моделі досліджен­ня. Зміна парадигми розглядається наукою як революція.

Предмет дослідження — все те, що знаходиться в межах об'єкту дослідження у визначеному аспекті пізнання. Це досліджувані з певною метою властивості, ставлення до об'єкту. Конкретне матеріальне явище, що сприймається органами чуття.

Принципи — головні вихідні положення будь-якої теорії, вчення, науки; внутрішні переконання людини, її усталений погляд на те чи інше питання.

Проблема – велика множинність наукових питань май­бутніх досліджень; складне теоретичне або практичне пи­тання, що потребує дослідження.

Резюме — короткий висновок, що містить основні по­ложення доповіді, промови, наукові праці, дискусії. Вка­зівка на зміст первинної роботи, гранично лаконічна, може бути у вигляді одного речення. Розміщується в кінці статті і містить інформацію оцінного характеру

Реферат — письмова форма доповіді на певну тему, зміст лише повідомляє про щось, а не переконує в чомусь; інфор­мативне видання, яке визначає короткий виклад змісту наукового дослідження.

Синтез — поєднання раніше виділених частин предме­ту дослідження в єдине ціле.

Судження – це форма думки про певний предмет чи явище.

Тема — наукове завдання, яке охоплює визначену галузь наукового дослідження.

Теорія — система знань, що описує і пояснює сукупність явищ певної частки дійсності і зводить відкриті в цій га­лузі закони до єдиного об'єднувального початку (витоку). Теорія будується на результатах, отриманих на емпірич­ному рівні досліджень. Теорія має бути ефективною, кон­структивною і простою.

Узагальнення — логічна дія, в процесі якої здійснюється перехід від одиничного до загального. Узагальнення відбувається шляхом абстрагування при утворенні понять, суджень, теорії.

Умовивід – це така форма мислення, в результаті якої з одного або кількох суджень, що відображають зв'язки і відно­шення предметів об'єктивної дійсності виводиться нове суд­ження, міркування, нова думка, що містить вже нове знан­ня про досліджувані предмети, явища, процеси.

Факт науковий – реальність, дійсність, складовий еле­мент основи наукового знання, віддзеркалення об'єктив­них властивостей речей і процесів. Характерні властивості наукового факту – новизна, точність, об'єктивність, дос­товірність. На основі фактів будуються теорії, виводяться закони.

Цитата – дослівний уривок з твору, чийсь вислів, що наводиться (письмово чи усно) як підтвердження або запе­речення певної думки чи ілюстрації до фактичного матер­іалу.

Дата добавления: 2014-01-11