Небезпеки соціуму

Пожежонебезпечні об’єкти

Вибухонебезпечні об’єкти

Хімічно небезпечні виробництва.

Заходи захисту при аваріях (катастрофах) на РНО

1. Перебувати у закритих приміщеннях і максимальна їх герметизація;

2. Застосовувати ЗІЗ;

3. Вживати лікарські препарати, які обмежують накопичування біологічно шкідливих радіонуклідів у організмі людини;

4. Евакуація, обмеження та регулювання доступу у забруднені зони;

5. Санітарна обробка людей та постійна обробка предметів споживання і приміщень;

6. Обмежене вживання або виключення з їжі забруднених продуктів та води;

7. Дезактивація місцевості.

У відповідності з Міжнародним Регістром, у світі використовується в промисловості, сільському господарстві і побуті близько 6 млн. токсичних речовин, 60 тис. з яких виробляються у великих кількостях, в тому числі більше 500 речовин, які відносяться до групи сильнодійних отруйних речовин (СДОР) - найбільш токсичних для людей.

Об`єкти господарювання, на яких використовуються СДОР, є потенційними джерелами техногенної небезпеки. Це так звані хімічно небезпечні об`єкти. При аваріях або зруйнуванні цих об`єктів можуть виникати масові ураження людей, тварин і сільськогосподарських рослин сильнодіючими отруйними речовинами.

Величина зони зараження при викиді СДОР в навколишнє середовище залежить від кількості викинутих СДОР, їх фізико-хімічних та токсичних властивостей, умов зберігання СДОР, метеорологічних умов та рельєфу місцевості.

Особливістю розповсюдження газоподібних СДОР є швидкоплинність

Заходи захисту при аваріях (катастрофах) з викидом СДОР:

1. Одягнути ЗІЗ органів дихання та шкіри;

2. Перебуваючи в приміщенні максимально його загерметизувати, при можливості перебувати на верхніх поверхах;

3. Покидати район зараження перпендикулярно напрямку вітру;

4. Вийшовши з зони зараження пройти санітарну обробку та дегазацію

Небезпечним чинником вибуху є ударна хвиля – область стиснутого надлишкового тиску

Заходом захисту при вибуху є впасти на землю (головою від центру вибуху) для мінімізації дії ударної хвилі на людину.

При пожежах на об’єктах господарювання можливе ураження людей впливом високої температури (термічні чинники) та ураження токсичними продуктами спалювання (хімічні чинники).

Для запобігання ураження людини потрібно якнайшвидше вийти з приміщень, які горять, чи загазованих згідно плану евакуації.

Злочинність зростає і це не може не турбувати кожну свідому людину, а значить необхідні відомості про засоби протистояння їй і захисту від окремих найбільш поширених видів злочинів. Для забезпечення нормальної життєздатності і життєдіяльності людини необхідно дотримуватись правил особистої безпеки, які є нескладними і необтяжливими, але їх дотримання допоможе уникнути можливої біди.

У даний час у світі серед соціально-економічних проблем боротьба зі злочинністю посідає 2-3 місце, а це викликає велике занепокоєння станом особистої та майнової безпеки. Більшість людей приходить до висновку, що зусилля держави в цьому питанні недостатні для вирішення проблеми, а значить, необхідно самим піклуватися про особисту і майнову безпеку.

Наша непідготовленість до життя в режимі ділової напруги, самодисципліни, невміння розслаблюватись без втрати самоконтролю є однією із основних причин зростання конфліктності в суспільстві. Попередити злочин набагато легше, ніж потім нести важкий хрест потерпілого.

Звичайно, жити в постійній тривозі неможливо, але впадати в другу крайність - безпечність - теж недопустимо. Це все зобов'язує дотримуватись простих правил особистої безпеки, до яких необхідно звикнути і виконувати автоматично, як, скажімо, ми звикли до правил граматики, особистої гігієни, дорожнього руху.

Найбільш поширеними злочинами є зазіхання на особисте майно. Ця тема є найактуальнішою, оскільки майнові злочини зростають у нас в країні значно швидше, ніж інші кримінальні злочини. Вони становлять більше половини всіх злочинів. Зараз красти почали практично все.

Сьогодні автокатастрофи за кількістю жертв поступаються лише серцево-судинним і раковим захворюванням, завтра вони можуть випередити їх. Так, за останні п'ять років в Україні зареєстровано майже 204 тис. дорожньо-транспортних подій (ДТП), в яких загинуло 35,2 тис. і травмовано 222,3 тис.чол.

Найбільш поширеними видами подій є наїзди на пішоходів та перешкоди, зіткнення, перекидання транспортних засобів, які становлять близько 88% від усіх ДТП. Найбільша кількість ДТП і потерпілих реєструється в липні - листопаді, з "піком" аварійності в жовтні. На ці місяці, наприклад, в 1997 році припало 54% усіх ДТП та потерпілих в них. Преважна більшість ДТП відбувається в другій половині доби, а найбільша тяжкість наслідків ДТП припадає на 4 годину ранку. У цей час кожна третя ДТП закінчується смертельним наслідком.

Дата добавления: 2014-01-11