Елементи облікової політики та облікові оцінки щодо біологічних активів

Біологічні активи: елементи облікової політики та облікові оцінки

Особливості обліку біологічних активів встановлюються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи», Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 28 «Зменшення корисності активів», Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку біологічних активів [[5]], що визначають елементи облікової політики та облікові оцінки біологічних активів (табл. 5).

Елементи облікової політики та облікові оцінки	Альтернативні варіанти обліку
Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи»
Об’єкт бухгалтерського обліку (п. 6)	вид біологічних активів; група біологічних активів
Строк корисного використання довгострокових біологічних активів	Визначається підприємством самостійно залежно від тривалості використання в запланованих цілях або можливого часу отримання від них сільськогосподарської продукції, додаткових біологічних активів (робіт, послуг)
Визначення справедливої вартості біологічних активів (п. 14)	Визначають методику аналізу джерел інформації з метою встановлення справедливої вартості біологічних активів і сільськогосподарської продукції: - за останньою ринковою ціною з такими активами (якщо суттєвих змін на ринку не відбулося); - за цінами на подібні активи; - за додатковими показниками
Перелік і склад статей калькулювання собівартості продукції, пов’язаних із біологічними перетвореннями	Встановлюється підприємством самостійно, виходячи із галузевих особливостей та потреб управління
База розподілу загальновиробничих витрат рослинництва і тваринництва	Встановлюється підприємством самостійно
Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 28 «Зменшення корисності активів»
Визначення справедливої вартості біологічних активів за відсутності активного ринку (п. 11-14)	1. Теперішня вартість майбутніх чистих грошових надходжень від активу визначається застосуванням відповідної ставки дисконту до майбутніх грошових потоків від безперервного використання активу та його продажу (списання) наприкінці строку корисного використання (експлуатації). Майбутні грошові потоки від активу визначаються, виходячи з фінансових планів підприємства на період не більше п’яти років. Якщо в підприємства є досвід визначення суми очікуваного відшкодування активу і наявні розрахунки, що свідчать про достовірність оцінки майбутніх грошових потоків, то така оцінка може визначатися на підставі фінансових планів підприємства, які охоплюють період більше п’яти років. При цьому грошові потоки в році, що настає за останнім роком, на який складено фінансовий план, та за кожний подальший рік використання активу приймаються в сумі, яка (без урахування впливу інфляції) не перевищує величину грошових потоків останнього року, на який складено фінансовий план. 2. Майбутні грошові потоки слід попередньо оцінювати для активу в його теперішньому стані. При визначенні майбутніх грошових потоків від активу не враховують очікувані надходження або вибуття грошових коштів унаслідок: 2.1. Майбутньої реструктуризації, щодо якої підприємством не визнано зобов’язання. 2.2. Майбутніх капітальних інвестицій для збільшення первісного рівня корисності активу. 2.3. Майбутніх грошових потоків від фінансової діяльності. 2.4. Сплати (відшкодування) податку на прибуток. 3. Майбутні грошові потоки від продажу (списання) активу наприкінці строку його корисного використання оцінюються за чистою вартістю його реалізації. 4. Ставка дисконту базується на ринковій ставці відсотка (до вирахування податку), що використовується в операціях з аналогічними активами. За відсутності ринкової ставки відсотка ставка дисконту базується на ставці відсотка на можливі позики підприємства або розраховується за методом середньозваженої вартості капіталу підприємства. При визначенні ставки дисконту враховуються ризики, крім ризиків, що були враховані при визначенні майбутніх грошових потоків. 15. Втрати від зменшення корисності активу визнаються іншими витратами, а щодо активів, відображених в обліку за переоціненою вартістю, - у порядку, передбаченому відповідним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку з одночасним зменшенням його балансової (залишкової) вартості. Після визнання втрат від зменшення корисності активу, що амортизується, нарахування амортизації здійснюється, виходячи з нової балансової (залишкової) вартості активу і переглянутого (у разі зміни) строку його корисного використання (експлуатації)
Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби»
Методи нарахування амортизації біологічних активів, що обліковуються за первісною вартістю (п. 26)	– прямолінійний; – зменшення залишкової вартості; – прискореного зменшення залишкової вартості; – кумулятивний; – виробничий