Свято як основа комплексної анімації

Свято – це складне суспільне явище, що уособлює собою життя кожної людини і суспільства в цілому. Являючись частиною соціального життя, свято виступає як особливий вид життєдіяльності людини і суспільства, який уособлює прагнення людей до волі і радості.

Для кожної людини свято пов’язане з особливим святковим станом, який спонукає її до участі в тому чи іншому святковому дійстві. Відчуття святковості – це відчуття радості, бадьорості, емоційного піднесення.

У світовій літературі існує два підходи до розуміння природи свята:

- свято виникає завдяки святковому стану душі людини (тобто календарне свято вторинне);

- свято або святковий настрій є конкретним відгуком кожної людини на святкову подію.

Обидва погляди на сутність свята мають право на життя. Перший стосується більшою мірою індивідуальних переживань кожної людини, другий виводить на колективні реакції соціуму.

Свято – це дуже важлива первісна форма людської культури. Її неможливо вивести і пояснити, виходячи лише з практичних умов і цілей суспільної праці. І потреба в періодичному відпочинку, у відновленні психофізичних функцій організму не створює святкової ситуації. Свято завжди мало глибоке змістовне, світоспоглядальне наповнення. Ніякі вправи в організації і вдосконаленні суспільно-трудового процесу, ніяка гра в працю і ніякий відпочинок або перерва в роботі самі по собі ніколи не можуть бути святковими. Щоб вони стали такими, потрібно виконання багатьох умов.

Святковість завжди мала суттєве відношення до часу. В основі свята лежить певна і конкретна концепція природного (космічного) біологічного та історичного часу. При цьому свята на всіх етапах свого історичного розвитку були пов’язані з кризовими, переломними моментами в житті природи, людини і суспільства.

Моменти смерті та відродження, зміни й оновлення були завжди провідними у святковому світосприйнятті. Саме ці події у конкретних формах певних свят і створювали специфіку “святковості свята”.

Щоправда, далеко не всі переломні моменти нашого життя спонукають до свята. Досвід багатьох офіційних свят Середньовіччя, Нового часу, радянської пори показують, що вони були скоріше ідеологічними акціями, створеними на потребу якоїсь групи людей. Ці свята нікуди не виводили із існуючого світопорядку і не створювали ніякого іншого життя. Навпаки, вони освячували, санкціонували існуючий лад і сприяли його закріпленню. Ніхто не в змозі змусити людину святкувати кимось вигадане свято. Лише вона сама може визначити, чи святкова ця подія для неї, чи ні, лише в її душі зароджується відгук на зовнішні подразники. Чим вони сильніші, тим сильніша зворотня реакція. Якщо потужна енергія позитивної для людини великої події увійшла в її свідомість і підсвідомість, вона обов’язково перетвориться на бажання повертати хоча б відгуки цієї події ще і ще.

Свято – це бажана, очікувана подія. Саме процес очікування свята формує внутрішню настанову на святковий настрій, і чим воно ближче, тим сильніші позитивні емоції.

Прикладом справжнього свята для дитини може слугувати день народження. З роками значення цього свята зменшується, а інколи воно перетворюється на привід для зустрічі рідних і близьких за духом людей, (щоправда, така зустріч – теж свято).

Сімейними святами вважаються народження дитини, хрестини, весілля, ювілеї сімейного життя тощо. Це приклади свят, основою яких є подія життєвого циклу. Для людства подібні свята будуть вічними.

Попри те, що святковий настрій може зародитися в душі однієї людини, свято все ж – подія колективна. Є й виключення: вони в художній формі зображені у фільмі “Сімнадцять миттєвостей весни”, коли Штірліц наодинці відмічає свято Червоної Армії. Але це виключення лише підтверджує правила. Так, чудове, казкове свято Нового року може перетворитися на джерело негативних емоцій, якщо людина зустрічає його насамоті. З іншого боку, фраза “Я чужий на цьому святі життя” може втратити свою актуальність, як тільки людина потрапить у святкове середовище. Люди, що створили це середовище, створили й умови для більш активного процесу обміну позитивною енергією. Коли позитивно налаштована людина віддає свою енергію іншим, то навзамін отримує значно більший потік святкової енергетики. У цьому середовищі навіть не святково налаштована людина відчує приплив енергії і, як результат, включиться у загальне дійство.

Усі ці особливості свята повинні враховуватись при його підготовці.

Свята розподіляються на побутові (сімейні), релігійні, державні, календарні, свята казкових героїв і окремих професій. Вони можуть бути офіційними й неофіційними, сільськими і міськими, постійними або разовими.

Кожен народ, кожен етнос має свою святкову культуру. Багато свят увійшли до програм перебування туристів у тій чи іншій країні. Немає кращого способу пізнання культури народу, ніж участь в одному з народних свят.

Як правило, свято – це комплексний захід, в якому як засоби виразності представлені музика, пісня, танець, слово, елементи театралізації, гра тощо. Усі ці види мистецтва презентують культуру народу в особливій образно-виразній формі.

Натепер свята можуть називатися карнавалами, фестивалями, святковими акціями. Головне, щоб вони носили святковий характер і створювали святковий настрій усім присутнім.

Об’єктами культурно-пізнавального туризму найчастіше стають народні свята. Вони можуть бути представлені у формі змагань з традиційних автентичних видів ігор, наприклад, Фестивалі вікінгів у Великобританії, Афінський марафон в Греції, Апельсинові бої в Івреї (Італія), Біг биків в іспанській Памплоні або Ігри “По щучьему велению” в російському Ростові-на-Дону.

Популярними серед туристів є свята їжі і напоїв. Одним з найбільших свят напоїв є фестиваль пива “Октоберфест” у Німеччині. Весняні фестивалі проходять у всіх країнах, що виробляють вино: Італії, Франції, Іспанії, Угорщині. Але й країни, не дуже відомі як виробники вин, мають подібні свята: та ж Німеччина, Чехія, ПАР, Китай.

Серед свят їжі виділяються Фестиваль Гаучо в Аргентині, фестивалі сиру в Голландії, Швейцарії, Франції, Великобританії. У більшості європейських країн проходять свята шоколаду, наприклад, Фестиваль шоколаду “Єврошоколад” в італійській Перуджі. У Таїланді популярний серед туристів Вегетаріанський Фестиваль, в Ірландії – Ярмарок устриць. Франція пропонує туристам цілу низку цікавих гастрономічних свят: Фестиваль лимонів у Ментоні, Фестиваль трюфелів в Альбі, Фестиваль козячого сиру і Тиждень смаку у Вілеті, Свято Шукрута в Альзасі, а ще Свято спецій, Свято каштанів і грибів тощо.

Шановані в світі свята, пов’язані з природними явищами.

Без сумніву, одним з найцікавіших у світі є вже згадане українське свято Купала. Цікавим для туристів будуть китайське Свято Середини осені або Обряд “місячних коржів”, японське Свято Цвітіння сакури, індійське свято весни “Холі”, Свято перших плодів “Нквала”, що проходить в африканському Свазіленді.

Найбільше свят природи присвячено квітам. Серед них можна виділити Фестиваль Троянд у марокканському Ель Келаа де М’Гуна, амстердамський Парад квітів, лондонський Фестиваль квітів, День Паризьких Садів у Франції…

А як не побувати на святі, одна назва якого викликає цікавість і спонукає до подорожі: Фестиваль Китів (ПАР), Фестиваль Океанів (Португалія), Міжнародний День Гір у Непалі.

Привабливими для туристів є свята урожаю. Щоправда, форми у них різні. Так, в іспанському містечку Бунол, що біля Валенсії, кожного року відбувається свято “Томатіна”, кульмінацією якого стає “битва помідорів”. Для цього свята привозять 120 тонн зрілих помідорів і десятки тисяч учасників свята перетворюються на мішені помідорних атак.

На велике свято екстремалів перетворився традиційний Піщаний марафон у Марокко. Марафонці з десятків країн вночі і вдень долають 234-кілометрову дистанцію пустелею Сахара. Бігти можуть усі бажаючі. Участь у марафоні коштує 2600 доларів США, а головний приз – лише 4500. Зрозуміло, що не заради грошей люди потерпають від спеки і піску. Нагородою для тих, хто дістанеться фінішу, стане свято переможця над собою.

Ще один приклад екзотичного свята – Ярмарок верблюдів, що проходить в індійському містечку Пушкар. Це барвисте видовище являє собою суміш східного базару, карнавалу і цирку. Під час свята продається і купується близько 30 тисяч верблюдів. Але не лише торги приваблюють людей у Пушкар. Тут можна побачити унікальні видовища: перегони на верблюдах, змагання з “верблюжого поло”, конкурси “верблюжої краси”. Крім того усі бажаючі можуть покататися на верблюдах. Своє мистецтво демонструють акробати, жонглери, факіри, шамани, заклинателі змій і ковтальники вогню…

Учасники дефілюють по торгівельних рядах у яскравому традиційному одязі. Нині багато туристичних фірм Індії пропонують святкові тури до Пушкару.

У французькому місті Ментон з 1933 р. проходить Фестиваль лимонів. На святкові потреби використовується 130 тонн лимонів і 10 тисяч квітів. Ними прикрашають постаменти і роблять драпірування для лимонних скульптур, що присвячені певній темі. У 2003 р. темою фестивалю була казка “Аліса в Країні чудес”. По місту розгулювали тисячі гостей, у садах розмістили лимонні персонажі казок, по набережній пройшов парад з сотень лимонних кораблів. Завершилося свято великим фейєрверком. Крім цього культурна програма свята насичена виставами, виставками, концертами фольклорних груп.

Найперспективнішим і найвидовищнішим святом квітів заслужено вважається міжнародний фестиваль орхідей у Токіо. У ньому беруть участь десятки країн, що демонструють близько 70 тисяч орхідей всіх сортів і видів. Фестиваль користується величезною популярністю як у японців, так й у іноземних туристів. У 2003 р. свято відвідали 350 тис. людей.

В Україні є дві самодостатні події, що привертають увагу великої кількості туристів. Справжнім святом української культури став Сорочинський ярмарок, що кожного року відбувається на Полтавщині у селі Великі Сорочинці. Головною темою ярмаркової анімації тут є театралізація творів М. В. Гоголя. Костюмовані герої гоголівських творів розігрують сценки, пародії, влаштовують конкурси, спілкуються з людьми. Крім того, у Сорочинці з’їжджаються фольклорні колективи з усієї України. Вони демонструють гостям ярмарку традиційні святкові обряди і ритуали, сцени з народного побуту.

Другим великим святом, що належить до найатрактивніших туристичних подій в Україні, є Свято семи культур, яке щорічно відбувається у м. Кам’янець-Подільський, що на Хмельниччині. Це свято зовсім молоде (вперше організоване у 2001 р.), але незважаючи на це, воно стало дуже популярним як в Україні, так і за її межами. У 2004 р. кількість делегацій, що брали участь тепер уже у Міжнародному фестивалі національних культур у порівнянні з першим роком його існування збільшилася майже удвоє. Ідея фестивалю так сподобалась, що у 2004 р. крім українців у святі взяли участь болгари, угорці, євреї, литовці, німці, поляки, росіяни, турки, посланці Молдови і США.

У програмі свята крім урочистої церемонії відкриття була карнавальна хода, виступи народних ансамблів і театрів (у тому числі і лялькових), дегустації страв національних кухонь. Усі дні фестивалю на Вірменській площі міста жили своїм життям етнографічні містечка, що презентували свої національні культури.

Привабливими об’єктами туризму останнім часом стали релігійні свята. Кожна релігія має свої свята, серед яких є найголовніші. Вони, як правило, і приваблюють туристів до центрів святкувань. Кожне таке свято має свій колорит, свою ідею і засоби виразності.

До найголовніших християнських свят належать: Різдво, Великдень, Свята Трійця.

До найголовніших мусульманських свят належать:

- Маулід ан-набі (Мавлюд) – день народження пророка Мухамеда;

- Лейлят-аль-мірадж – ніч піднесення;

- Лейлят-аль-Бара’а – ніч всепрощення;

- Хадж – паломництво в Мекку;

- Ід аль-адха, чи Курбан-байрам – свято жертовних тварин.

Найголовніші буддійські свята:

- Вайшакха – день народження Будди;

- Дарма-віджая – свято поширення буддизму в світі;

- Драхма чакка – перша проповідь Будди після його просвітлення;

- День Нірвани – свято занурення в Нірвану;

- День народження Будди, чи Хана-мацурі – свято квітів;

- День Бодхи – свято просвітлення.

Усі інші релігії теж мають свої найголовніші свята. Так, важливими подіями в житті індуїстів стали свята Крішнаджайян майтамі (День народження Крішни) і Равановамі (День народження Рами).

Іудеї шанують, крім інших, свято Пейсах (європейський Великдень).

Багато державних або національних свят стають подіями не лише для народів цих держав, а й для їх гостей. Так, французьке національне свято – День узяття Бастилії – стало святом усієї Західної Європи, оскільки подія, що стала причиною появи свята – Французька буржуазна революція – вплинула на життя усієї Європи (а пізніше й світу).

Багато національних свят різних країн світу мають однакові корені і навіть назви. До таких належать:

- День незалежності країни;

- День народження правлячого монарха країни;

- День Столиці країни (День міста);

- Новий рік.

У багатьох країнах соціалістичного табору національним святом був день народження Леніна, а от у Китаї і досі одним з великих національних свят є День народження Конфуція – великого китайського мислителя.

Славиться своїм шанобливим ставленням до свят японський народ. До національних свят Країни висхідного сонця належить Свято пробудження природи, Свято врожаю, Свято ліхтарів, свята дівчаток і хлопчиків.

Отже, святкова палітра світу яскрава і різноманітна. І кожне свято – це один з проявів душі народу, його історії та культури. Тому інтерес до свят не згасає ніколи. Головне, щоб вони не зникали з культурної карти світу.

Святкова анімація у межах туристично-рекреаційного закладу має свої характерні риси.

Одним із найскладніших завдань анімаційної команди і шеф-аніматора особисто є організація святковостей на базі туристичного закладу. Найрозповсюдженішими форми анімаційних свят є: свята казкових і міфологічних героїв (Свято Попелюшки, Свято Нептуна), свята природи (лісу, гір, моря, річки, квітки), народні свята (Купала, Масляна, Русалчин тиждень). Релігійні свята теж проводяться в туристичних закладах, але вони все ж носять розважальний характер (Миколая, Різдво, Пасха, Свято тіла Господня).

Дуже популярні в анімаційній практиці календарні свята, особливо Новий рік (у східних слов’ян), 1 травня (це свято пов’язано з природними, а не політичними процесами). Державні свята представлені в анімаційних програмах жіночим і чоловічим святами – 8 березня і Днем Захисника Вітчизни (23 лютого).

Наявність у програмі відпочинку того чи іншого свята залежить не стільки від календаря (хоча він повинен враховуватись), скільки від кваліфікації аніматорів.

Оскільки свято – це комплексний захід, його організація потребує серйозних творчих зусиль, наявності спеціальних знань і хоча б невеликого досвіду (його повинен мати шеф-аніматор).

Як приклад доцільно розглянути досвід роботи дитячого оздоровчого центру “Молода Гвардія”, що на Одещині.

Аніматори (педагоги-організатори) спланували роботу таким чином, щоб кожен день перебування дітей у цьому таборі був пов’язаний з якимось святом. Це означає, що протягом дня діти нібито розчиняються в атмосфері свята і у кожного з них у цій святковій грі є своя роль.

Перше свято знайомить дітей з табором, з педагогами, аніматорами. Його можна назвати Днем табору. У програмі свята: ігри, конкурси, танці, в яких беруть участь і діти, і аніматори. Завершує день конкурсна програма для вожатих “Вожаті бувають різні” і вечірнє вогнище, під час якого і діти, і аніматори показують свої творчі здібності.

Ще одне свято, запропоноване аніматорами “Молодої Гвардії”, – День спорту і туризму. Більша частина його заходів відбувається поза табором на лісовій або парковій галявині.

Першим видом програми свята є спортивна естафета, де команди змагаються в спритності, винахідливості і кмітливості.

Другий вид програми має назву “Мандрівка Котигорошка”. Ця “мандрівка” передбачає організацію по периметру ігрового майданчика “станцій” з різними видами завдань:

1. “Багаття” (розпалювання вогнища за короткий час);

2. “Доктор Айболіт” (надання першої медичної допомоги);

3. “Стрибуни” (стрибки в мішках);

4. “Полювання на мамонтів” (театралізовані “наздоганялки”);

5. “Знахар” (змагання народних цілющих засобів);

6. “Маятник” (переправа з дерева на дерево за допомогою “тарзанки”);

7. “Мишоловка” (повзання по вузькому коридору);

8. “Творча” (виконання пісень і танців на запропоновану тему).

Крім того, діти беруть участь в операції “Затишок” (облаштовують свої командні місця), у святковому обіді і вже у таборі – у вечорі печеної картоплі (пісні та ігри навколо вогнища, в якому потім буде пектися картопля).

У день відвідин табору батьками аніматори пропонують їм взяти участь у спортивному сімейному святі, під час якого діти з батьками змагаються в різноманітних рухливих іграх і конкурсах (“біг з перешкодами”, “сніданок з батькових рук”, “прання”, “на футболі” тощо).

До спортивних свят належать Олімпіади, а в умовах дитячого оздоровчого центру – Малі Олімпійські ігри.

Як і кожне солідне свято, Мала Олімпіада повинна мати урочисті церемонії відкриття і закриття. Вони відбуваються “за участю” Олімпійських богів на чолі з Зевсом (театралізація). Потім починається низка змагань з різних видів спорту. Одна зі спортивно-ігрових програм має назву “Весела Одіссея”. Хоч назви конкурсів у ній серйозні, завдання виявляються легкими і веселими. Так, станція “Велика атлетика” пропонує без допомоги рук підняти зі стільця пір’їну, на станції “Кидання” спортсмени повинні зробити і запустити якомога далі паперовий літачок.

Дуже подобаються дітям такі святкові акції як День природи, День варення (іменинника), День цирку, День фантазера, День навпаки, Свято квітів.

Аніматори “Молодої Гвардії” пропонують ввести до плану святкових заходів і свято Івана Купала. Проведення цього свята дозволить ознайомити дітей зі звичаями, ритуалами, обрядами українців і відчути себе причетними до культури народу. Звичайно, сценарій свята орієнтований на дитячу аудиторію.

Купальські свята влаштовуються і в багатьох рекреаційних закладах для дорослих. З попередніх розділів ми вже знаємо витоки і зміст цього свята. Але оскільки свято відбувається в межах закладу, це зобов’язує до виконання певних умов.

По-перше, Свято Купала передбачає наявність якогось водоймища: річки, ставка, озера, моря, басейну.

По-друге, на березі цього водоймища треба відвести місце під багаття. Це можна зробити і біля відкритого басейну, використавши великий лист заліза.

По-третє, для проведення свята необхідно підготувати спеціальний реквізит (дрова, траву, квіти, свічки тощо).

По-четверте, треба подбати про наявність костюмів, пошитих у народній традиції. У ці костюми одягнуться як аніматори, так і найактивніші рекреанти.

По-п’яте, передувати святу повинен постановчо-репетиційний період, під час якого аніматори і спеціально відібрані рекреанти, розподіливши ролі, прорепетирують кульмінаційні моменти свята. До них належать:

- ритуал відкриття свята;

- театралізація сюжетної лінії, де б чітко визначились світлі (наприклад, Мавка, Купало, Лісовик, сільська молодь) і темні (відьми, чорти, всіляка нечисть) сили, між якими протягом свята розігрувався б конфлікт;

- ритуал розведення багаття;

- водіння навколо нього хороводів;

- стрибання через багаття;

- плетіння вінків;

- пускання вінків на воду;

- розважально-ігровий блок;

- фінальне спалення солом’яної Марени.

Рівень розкутості свята залежить від віку і культури рекреантів.

Ще одне свято, що є невід’ємною складовою програми анімаційних заходів у рекреаційних закладах, – це Свято Нептуна, або в українській інтерпретації – Свято моря, свято Водяного тощо.

Свято Нептуна має три основні функції:

- виховну (екологічне виховання);

- розважальну;

- рекреаційну.

Виховна функція реалізується через задум сценариста і через процес його втілення в канву свята. Якщо сценарист будує конфлікт на екологічній тематиці (поява Нептуна на пляжі пов’язана з забрудненням моря), то учасники свята у процесі його підготовки і проведення переймаються ідеєю охорони оточуючого середовища.

Розважальна функція закладається в ідею свята за визначенням. Веселі конкурси, розіграші, сценки повинні викликати у глядачів непідробну радість.

Розважальний блок може складатися з театралізованих танців, що виконуються героями свята: піратами, чортенятами, моряками, циганками, восьминіжками, русалками. Важливою складовою розваг є ігри і конкурси. З метою урізноманітнення програми свята можна влаштувати Нептунівські ігри, що включатимуть до себе конкурси як на пляжі, так і на воді: перетягування каната, масові забіги до води й назад, ігри “сороканіжка”, “вершники”, “я знаю море”, командні змагання на кращий стрибок у воду (пірнання), конкурс “бочка” (пірнання з метою здійняти якомога більше бризок), заплави на надувних плавзасобах тощо.

Якщо мети свята буде досягнуто і всі присутні, учасники і глядачі, отримають задоволення від дійства, то реалізується і рекреаційна функція заходу. У процесі колективної творчості, розваг на лоні природи рекреаційні процеси в організмі прискорюються, що робить свято важливою складовою культурно-рекреаційної анімаційної діяльності у туризмі.

Дата добавления: 2014-01-11