Вилкова» модель безтарифної системи оплати праці

Показники системи оплати праці	Кваліфікаційні групи
Інтервали коефіцієнтів співвідношень оплати	0,6– 1,4	1,0– 1,8	1,4– 2,4	1,9– 3,1	2,5– 3,9	3,2– 4,8	4,0– 5,0	4,5– 5,5	5,0– 6,0
Середнє значення коефіцієнта в інтервалі	1,0	1,4	1,9	2,5	3,2	4,0	4,5	5,0	5,5
Категорії персоналу:
робітники	?	?	?	?
службовці		?	?
спеціалісти			?	?	?
керівники (всіх під­розділів)				?	?	?
директор заводу,							?	?	?
його заступники

Як варіант для робітників дільниці кваліфікаційні бали можна встановити не фіксованими (однозначними), а у вигляді «вилки». Наприклад, 1,0–1,4; 1,4–1,6; 1,6–1,8. Це дає змогу реалізувати глибшу диференціацію, але ускладнює процедуру нарахування зарплати. Зрештою, право вибору залишається за підприємством або його структурними підрозділами.

Практичною ілюстрацією побудови «вилкової» моделі безтарифної системи оплати праці може бути модель, яку розроблено ще наприкінці 80-х рр. на ташкентському заводі «Медіа». Її основні параметри наведено в табл. 16.

Щоб система безтарифної оплати праці була ефективною і привабливою для персоналу підприємства, необхідно виконати значний обсяг підготовчої роботи, а саме:

1. Установити і всебічно обґрунтувати межі структурного підрозділу, який підлягає переведенню на безтарифну систему оплати праці.

2. Уточнити виробниче завдання і склад персоналу, заробітна плата якого залежатиме від результатів спільної праці, тобто виплачуватиметься з одного джерела.

3. Переглянути й відкоригувати норми затрат праці, на базі поопераційних визначити комплексні норми часу (виробітку), урахувавши в них витрати часу допоміжних робітників, які раніше оплачувалися почасово, а також керівників, спеціалістів і службовців, які були на окладах.

4. Переглянути поділ і кооперування праці в підрозділі, перерозподілити функції між персоналом, за потреби провести навчання окремих працівників із таким розрахунком, щоб забезпечити необхідну взаємозамінність, недопущення простоїв, однакову інтенсивність праці.

5. Уточнити систему економічних показників діяльності структурного підрозділу, відпрацювати чіткий порядок формування колективного фонду оплати праці та його залежності від кількісних і якісних показників спільної праці.

6. Розробити всебічно обґрунтовану шкалу кваліфікаційних балів (паїв), порядок визначення коефіцієнтів особистого трудового внеску, процедуру розподілу колективного заробітку між членами колективу.

7. Провести широку роз’яснювальну роботу серед членів колективу, заручитися підтримкою більшості працівників.

8. Розробити положення про застосування безтарифної системи оплати праці, погодивши його з профспілковим комітетом.Принципові питання цього положення закріпити в колективному договорі підприємства.

9. Розробити та реалізувати план організаційно-технічних заходів, спрямованих на підвищення продуктивності праці й ефективності виробництва, з тим щоб під час переведення підрозділу на безтарифну систему оплати праці не сталося необґрунтованого зниження заробітної плати в окремих працівників, особливо в найкваліфікованіших.

Дата добавления: 2014-01-15