Особливості адміністративно-правового статусу органів місцевого самоврядування

Адміністративно-правовий статус Президента України

Питання для самостійного вивчення

План

1. Державні органи та організації як колективні суб’єкти адміністративного права
2. Особливості адміністративно-правового статусу органів місцевого самоврядування
3. Адміністративно-правовий статус Кабінету Міністрів України.
4. Адміністративно-правовий статус центральних органів ви­конавчої влади

Література

1. Кодекс України про адміністративні правопорушення. – К.: Велес, 2004
2. Адміністративне право України /Підручник для юридичних вузів/ Харків: Право, 2001.
3. Адміністративне право. / За ред.. Ю.П. Битяка. – Х., 2002.
4. Беленчук І.А. Адміністративне право України: Навч. посіб. – К.: Видавництво А.С.К., 2004.
5. Ведєрніков Ю.А., Шкарлупа В.К. Адміністративне право України: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 336с.
6. Колпаков В.К. Кузьменко О.В. Адміністративне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2009.

1.Державні органи та організації як колективні суб’єкти адміністративного права:

Як суб'єктів адміністративного права можна розглядати державу, державні і недержавні організації. У цій ролі вони мають адміністративну правоздатність Однак у конкретних адміністративно-правових відносинах вони участі не беруть. Адміністративною дієздатністю володіють їхні органи виконавчої влади чи управління.

Суб'єкт адміністративно-правових відносин - особа або організація, які відповідно до чинного законодавства є учасниками управлінських відносин, що регулюються нормами адміністративного права, наділені певними правами й обов'язками в сфері державного управління і здатні їх здійснювати

Суб'єкти адміністративного права (адміністративно-правових відносин) можуть бути індивідуальними і колективними.

Індивідуальні суб'єкти:

• громадяни України;

• іноземні громадяни;

• особи без громадянства.

Колективні суб'єкти:

а) державні організації:

• органи виконавчої влади (державного управління);

• державні підприємства, установи та їхні об'єднання;

• структурні підрозділи органів виконавчої влади, наділені власною компетенцією.

б) недержавні організації:

• громадські об'єднання (партії, союзи, громадські рухи і т.п.);

• трудові колективи;

• різні комерційні структури;

• органи місцевого самоврядування.

Конституція України наділяє громадян України правом без­посереднього і самостійного управління територією, на якій вони проживають. Таке управління має назву місцеве самоврядування і визначається як право територіальної громади — жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста — самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Особливістю такої форми управління в межах держави є те, що місцеве само­врядування не є формою державного управління, а поряд з ним є формою управління публічного.

Водночас, якщо ми проаналізуємо чинне законодавство Ук­раїни, стане очевидним, що органи місцевого самоврядування виконують повноваження, притаманні органам державної влади. Це відбувається, по-перше, завдяки можливості останніх деле­гувати спої повноваження органам місцевого самоврядування, а по-друге, завдяки передачі державою частини своїх повноважень для більш ефективної їх реалізації органам місцевого самовря­дування. Саме виконуючи такі повноваження, органи місцевого самоврядування виступають як суб'єкти адміністративного права. Проаналізувавши Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», можна виділити такі групи повноважень органів місце­вого самоврядування у сфері державного управління:

1) контрольні: заслуховування повідомлень керівників органів внутрішніх справ про їхню діяльність щодо охорони громадського порядку на відповідній території, порушення перед відповідними органами вищого рівня питання про звільнення з посади керів­ників цих органів у разі визнання їх діяльності незадовільною; прийняття рішення про недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації тощо;

2) організаційні: прийняття рішень щодо організації проведен­ня референдумів та виборів органів державної влади; сприяння діяльності органів суду, прокуратури, юстиції, служби безпеки, внутрішніх справ та адвокатури тощо;

3) забезпечувальні:

— у сфері захисту прав і свобод людини: забезпечення у ме­жах наданих повноважень доступності і безоплатності освіти та медичного обслуговування на відповідній території, можливості навчання в школах державною та рідною мовою, вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах або через національно-культурні товариства; здійснення згідно із законо­давством заходів соціального патронажу щодо осіб, які відбували покарання у вигляді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк тощо;

— у сфері забезпечення законності, громадської, національної безпеки та оборони: утворення, реорганізація або ліквідація міс­цевої міліції; організація та контроль прикордонної і прибережної торгівлі тощо;

4) дозвільно-реєстраційні: видача ордерів на заселення жилої площі в будинках державних та комунальних організацій; статис­тичний облік громадян, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Серед перелічених повноважень органів місцевого самовряду­вання є і власні, і делеговані. Переважна більшість серед них — делеговані повноваження, виконаннях яких має бути обов'язково матеріально, фінансово та організаційно забезпечено державою.

У частині виконання делегованих повноважень органи місцевого самоврядування підконтрольні та підзвітні відповідним органам державної влади.

Отже, ми розглянули ситуацію, коли органи місцевого само­врядування виступають як керуючий суб'єкт в адміністративних правовідносинах. Водночас вони виступають як суб'єкт під­владний. Мова йде, по-перше, про обов'язок органів місцевого самоврядування дотримуватись чинного законодавства України; по-друге, акти органів місцевого самоврядування, їх дія або бездіяльність можуть бути предметом розгляду в системі ад­міністративних судів, на них (точніше на їх законність) можуть відповідним чином реагувати інші органи державної влади (органи виконавчої влади, прокуратура).

Дата добавления: 2014-01-11