Сімейства додатків

Один з найефективніших підходів до повторного використання базується на понятті сімейства додатків – набору додатків, що мають спільну архітектуру, яка відображає специфіку конкретної області. Існують різні спеціалізації сімейств додатків, наведемо деякі з них:

1) Платформенна спеціалізація (розробляються версії додатку для різних платформ, функціональність, зазвичай, не змінюється, проте відбуваються зміни в компонентах, що відповідають за взаємодію з апаратними засобами та операційною системою);

2) Конфігураційна спеціалізація (версії додатку створюються для управління різними периферійними пристроями, змінювати необхідно функціональність, що відповідає периферійним пристроям, та компоненти, пов’язані з ними);

3) Функціональна спеціалізація (різні версії додатків для замовників з різними вимогами, змінюються компоненти, що реалізують функціональність системи й додаються нові).

Наочно представити цю технологію повторного використання можна на прикладі архітектури системи управління ресурсами. Наприклад, система управління ресурсами енергосистеми повинна відслідковувати всі стаціонарні енергооб’єкти та відповідне обладнання. В університетах система управління ресурсами може відслідковувати лабораторне обладнання. Очевидно, що вони відрізнятимуться залежно від типу ресурсів та інформації, необхідної для управління ними. Тим не менш, всі ці системи повинні надавати основні засоби для управління ресурсами: можливість додавання та видалення ресурсів, формування запитів, перегляд бази даних та формування звітів. На рис. 4 зображено узагальнену систему управління ресурсами. Основні засоби системи відокремлені від конкретної інформації про ресурси та від доступу користувачів до цієї інформації завдяки багаторівневій архітектурі. Змінюючи рівень описів, можна створювати різні додатки управління ресурсами.

Такий тип систем можна виконати в об’єктно-орієнтованому вигляді, визначивши спочатку об’єкт абстрактного ресурсу, а потім за допомогою наслідування – об’єкт, що залежить від типу ресурсу. В результаті, архітектура буде майже ідентична представленій на рис. 4. Проте об’єктно-орієнтована система працює менш ефективно, ніж системи з реляційними базами даних при малій кількості типів логічних модулів та великих базах даних з мільйонами рядків.

Рис. 4. Узагальнена система управління ресурсами

Процес адаптації сімейства додатків для створення нового додатку складається з кількох етапів, представлених на рис. 5:

1) Визначення вимог для нового додатку (провести експериментування з системою і виявити ті системні вимоги, котрі необхідно змінити);

2) Вибір члена сімейства додатків, що найкраще підходить (виконується аналіз вимог, після чого обирається член сімейства, що потребує найменших змін);

3) Перегляд вимог (дозволяє зменшити кількість необхідних змін);

4) Адаптація обраної системи (для системи розробляються нові модулі, а вже існуючі адаптуються до нових вимог);

5) Створення нового члена сімейства додатків (створюється новий член, виконується документування ключових особливостей системи).

Дата добавления: 2014-01-11