Методи спостереження та збору даних

Питання 1. Методи збору та узагальнення інформації

Евристичні методи

Програмно-цільовий метод

Методи моделювання

Методи прогнозування

Методи аналізу

Методи збору та узагальнення інфор­мації

Питання до розгляду

Лекція 6. Спеціальні методи наукових досліджень

Механізми повторного використання в С++. STL

Можливість повторного використання коду входить до числа основних задач мови С++. Одним з механізмів досягнення цієї цілі – відкрите наслідування. Також використовується включення (композиція, ієрархічне наслідування), коли члени класу самі являються об’єктами іншого класу. Включення, закрите наслідування і захищене наслідування зазвичай використовуються для створення відношення «містить», коли створюваний клас містить у собі об’єкт іншого вже створеного класу. Наприклад, клас HomeTheater (Домашній кінотеатр) може містити об’єкт BluRayPlayer (програвач BluRay-дисків). Множинне наслідування дозволяє створювати класи, котрі наслідуються від двох і більше базових класів та володіють їх сукупною функціональністю.

Класи з об’єктами-членами. Припустимо, нам потрібно створити клас Student.

Початковою, відправною, точкою будь-якого до­слідження є збір даних про об'єкт. Об'єктом дослідження завжди буде явище або предмет, пов'язані із соціально-економічними відносинами, що виникають у процесі вироб­ництва, обміну і розподілу матеріальних благ. Це може бути розвиток домогосподарств, суб'єктів гос­подарювання (підприємств), їх сукупностей (об'єд­нань), галузей, регіонів, національного або світово­го господарства, що розглядається під певним ку­том зору з метою виявлення структурних компо­нентів, зв'язків, закономірностей, факторів впливу тощо. Результатом такого вивчення зазвичай є прак­тичне використання отриманих знань для перетво­рення, зміни об'єкта дослідження або всієї системи, до якої він належить.

Спостереження — це початковий етап емпірич­ного дослідження, який полягає у цілеспрямовано­му сприйнятті предметів і явищ дійсності для одер­жання безпосередніх даних про об'єкт пізнання. Воно є науково організованим процесом врахуван­ня фактів про явища та процеси, що відбуваються в економіці та збору на його основі масових початко­вих (вихідних) даних.

Для того щоб правильно організувати спостере­ження, необхідно ще до його початку точно визна­чити об'єкт, мету та умови спостереження, які у по­дальшому стають визначальними при виборі еле­ментів досліджуваної сукупності, розробці програ­ми та порядку збору даних.

Слід пам'ятати, що для отримання достовірного та об'єктивного первинного матеріалу, опрацювання яко­го дасть змогу зробити наукові висновки, необхідно, щоб спостереження задовольняло таким вимогам:

— було масовим;

— виконувалось за визначених умов (наприклад, у певному зовнішньому середовищі, за умови дії певної сукупності чинників тощо);

— мало необхідний інструментарій;

— було науково організованим (при визначе­ній програмі, термінах, виконавцях, системі конт­ролю).

Якщо у процесі спостереження будуть порушені названі вище вимоги, а зібраний матеріал виявить­ся "дефектним", весь процес дослідження буде спо­творений, а результати — хибними.

Спостереження має загальноприйняту систему класифікації.

Зокрема суцільне спостереження — це процес фіксації та збору інформації, орієнтований на повне врахування усіх одиниць сукупності, що складають досліджуване явище.

На відміну від нього несуцільне спостережен­ня охоплює лише частину одиниць такої сукупності, яка повинна характеризуватись масовістю та нести на собі всі характерні риси повної сукупності.

Різновидами несуцільного спостереження є ви­біркове спостереження, спостереження основного масиву, анкетне, монографічне.

Вибіркове спостереження передбачає спеціаль­ний випадковий відбір певного кола одиниць загаль­ної сукупності, характеристика яких дає змогу су­дити про всю сукупність.

Спостереження основного масиву проводиться за відібраними великими одиницями спостереження, всередині яких сконцентрована значна частина пред­метів або явищ, які необхідно вивчити.

Сутність анкетного обстеження полягає у зборі інформації згідно зі спеціально підготовленими фор­мами-запитами (анкетами) від певного кола осіб, що можуть оцінити певний предмет або явище відповід­но до свого фаху або за іншими критеріями. Зазви­чай воно носить вибірковий характер внаслідок того, що навіть у разі надання залиту всій сукупності осіб результати отримують лише від частки. Різновидом анкетного обстеження є інтерв'ювання.

Монографічний опис — спостереження, яке за­стосовується для детального вивчення одиничних, але типових об'єктів (господарств, організаційних схем тощо).

Залежно від того, яким чином враховуються фак­ти, розрізняють поточні, періодичні та разові спо­стереження.

Якщо у процесі спостереження систематично і постійно фіксуються факти у міру їх виникнення, воно характеризується як поточне регулярного спо­стереження. Іншим різновидом регулярного спо­стереження є періодичне, тобто таке, що повторюєть­ся через певні визначені проміжки часу.

Разове спостереження організовується із дотри­манням загальних правил проведення спостережень, але є актом одномоментним, що не передбачає по­вторів або постійного збору даних. Момент, до яко­го приурочене таке разове спостереження, є критич­ним моментом. Його вибір дуже важливий для пра­вильності первинних даних і залежить від розумін­ня природи досліджуваного явища, можливості до­ступу до нього тощо.

Від того, який вид спостереження обрано для збору певної первинної інформації, отримують різно­го роду первинний матеріал — анкети, записи регістраторів, документальну звітність, — який фор­мується уповноваженими особами або безпосередньо самими дослідниками із застосуванням спеціаль­ного інструментарію (або без нього) та відповідних знань.

Дані можна отримувати шляхом безпосередньо­го обліку, здійснюваного уповноваженою особою, для чого ведуться записи (реєстрації), що носять до­кументальний характер.

Крім того, для з'ясування ринкових позицій, по­питу, вимог до якості або ціни продукції, вибору найбільш привабливих для покупців товарів, розмі­ру сімейного бюджету певних категорій громадян та структури витрат, доходів домогосподарств тощо проводять збір даних шляхом опитування у формі анкетування, інтерв'ювання.

Анкетування проводиться за допомогою спе­ціально підготовлених опитувальних листів — ан­кет. Частіше всього застосовуються вибіркові та індивідуальні обстеження.

Інтерв'ювання — це процес виявлення позицій (відношення) опитуваних стосовно кількісних чи якісних характеристик явищ або процесів, яке про­водить безпосередньо дослідник.

Анкетування та інтерв'ювання, як і будь-які інші види обстеження, можуть бути суцільними, вибір­ковими, груповими та індивідуальними.

При підготовці анкети або програми інтерв'ю необхідно серйозно підходити до формулювання за­питань, які мають бути короткими, простими і зро­зумілими, а також визначення чисельності і складу групи опитуваних. Зокрема, запитання мають перед­бачати характер та розгорнутість відповіді — одно­значна ("так" чи "ні"), варіантна — попередньо визначена (задана), відкрита (опитуваний сам форму­лює варіант чи вибирає з переліку наданих); з об­ґрунтуванням відповіді або її деталізацією чи без них і т. п.

Наприклад, якщо необхідно вивчити причини плинності кадрів на підприємстві, то анкета може міс­тити низку позицій, з'ясування яких виявить, з чим найчастіше було пов'язано звільнення працівників:

1) за ініціативою адміністрації:

— порушення трудової дисципліни;

— неякісне виконання службових обов'язків;

— немає можливості зайняти робітника за його

спеціальністю;

2) за ініціативою робітника:

— низький рівень оплати праці;

— сімейні обставини;

— не задовольняють умови праці;

— недостатньо цікава робота;

— погані відносини з адміністрацією;

— віддаленість від місця проживання (транспорт­на доступність);

— переїзд на інше місце проживання;

— нема перспектив зростання і т. п.

Іноді є потреба деталізувати або розшифровува­ти окремі причини при розробці анкети. Слід також пам'ятати, що результативність опитування зале­жить від наявності довіри (встановлення контакту) між опитуваним і тим, хто безпосередньо проводить анкетування.

Спосіб збору інформації, за яким уповноважена та спеціально підготовлена особа проводить опиту­вання певної категорії людей з метою з'ясування проблеми, має назву експедиційного, а спосіб, коли опитуваним роздаються бланки для самостійного внесення відповідей на запитання, називається самореестрація. Різновидом самореєстрації є розсилка запитів за допомогою пошти або електронної по­шти — кореспондентський спосіб збору даних.

Ще одним способом збору даних (переважно со­ціологічних) є перепис, тобто спеціально організо­ване спостереження, завдання якого — повний облік кількості та складу певного явища шляхом запису необхідного набору даних за кожною одиницею, що складає досліджуване явище.

Ключовим питанням організації спостереження, як уже зазначалось, є визначення мети, об'єкта, одиниць сукупності та одиниць спостереження. Об'єк­том спостереження є сукупність одиниць предме­та або явища, що вивчається, стосовно яких необхід­но зібрати первинну інформацію. Одиниця сукуп­ності — це первинний елемент об'єкта спостережен­ня, що несе на собі ознаки, які підлягають реєст­рації. Одиниця спостереження — первинний еле­мент, стосовно якого передбачається отримати певні відомості. Одиниця спостереження та одиниця су­купності іноді збігаються, але зазвичай співвідно­сяться як загальне та часткове. Наприклад, при ви­вченні стану технічної оснащеності промислових підприємств одиницею спостереження є підприєм­ство, а одиницею сукупності — обладнання, устат­кування або їх окремі характеристики (вартість, рівень зношеності, виробнича потужність, рік випус­ку тощо).

Вирішальне значення в організації спостережень має програма, яка визначає мету, об'єкт, порядок проведення, загальну схему і послідовність, органі­заційну структуру, перелік показників, що мають характеризувати суттєві риси об'єкта дослідження, способи та інструменти їх виміру.

Зазвичай для систематизації вимог до формату таких спостережень та їх документування, склада­ють макети таблиць для внесення даних, а також прописують інструкції до їх збору.

Ефективність спостереження суттєво зростає, якщо при постановці завдання формулюється робоча гіпо­теза, попередньо систематизуються теоретичні знан­ня, раніше накопичені з дослідженої проблематики.

У процесі проведення економічних досліджень вчені та практичні працівники користуються мате­ріалами офіційної статистичної, бухгалтерської, по­даткової звітностей, спеціальних обстежень, опиту­вань, переписів, експертних оцінок та ін.

Дата добавления: 2014-01-11