Безпека людини, суспільства, національна безпека

ФИНАНСИРОВАНИЕ ОХРАНЫ ТРУДА

В соответствии со ст. 19 Закона Украины «Об охране труда» финансирование охраны труда осуществляется работодателем.Финансирование профилактических мероприятий по охране тру­да, выполнение общегосударственной, отраслевых и региональных программ улучшения состояния безопасности, гигиены труда и производственной среды, других государственных программ, на­правленных на предотвращение несчастных случаев и профессиональных заболеваний, предусматривается, наряду с другими источ­никами финансирования, определенными законодательством, в государственном и местных бюджетах, выделяемых отдельной стро­кой.

Для предприятий, независимо от форм собственности, или физических лиц, использующих наемный труд, расходы на охрану груда составляют не менее 0,5 процента от суммы реализованной продукции.

На предприятиях, содержащихся за счет бюджета, расходы на охрану труда предусматриваются в государственном или местных бюджетах и составляют не менее 0,2 процента от фонда оплаты труда.

Найбільш ефективний засіб зменшення шкоди та збитків, яких зазнають суспільство, держава і кожна окрема особа в результаті надзвичайних ситуацій, – запобігати їх виникненню, а в разі виникнення виконувати заходи, адекватні ситуації, що склалася. Безпека громадян – це основний обов’язок держави. Тому, кожна країна розробляє свої стратегії забезпечення національної безпеки.

Під національною безпекою розуміють систему заходів, спрямованих на запобігання й ліквідацію загроз для стійкого розвитку особистості, суспільства, економіки й держави.

Національна безпека складається із зовнішньої і внутрішньої безпеки.

Зовнішня безпека має два рівні: загальнопланетарний (глобальний) і міждержавний. Зовнішня безпека залежить від екологічного, військового, радіаційного, епідеміологічного, кримінального, природного, культурно-морального та інформаційно-психологічного чинників.

Внутрішня безпека пов'язана із загрозами економічного характеру, наприклад, перетворення ринку на кримінально-монопольний, а також загрозами військового перевороту, витоку інформації, здійснення терористичних актів, виникнення надзвичайних подій соціального, політичного, психологічного, природного, біологічного й технічного походження, недотримання Конституції та прав людини.

Іноді коли влада не справляється зі своїми обов’язками щодо забезпечення національної безпеки в країні, або її зусиль замало, на допомогу приходять суспільні рухи. У критичних ситуаціях такі сили можуть мати навіть більше значення, ніж традиційна опора на державні структури безпеки (армію, правоохоронні органи та ін.). При цьому йдеться про задоволення потреб у безпеці за допомогою соціально-позитивних способів і засобів, а не через належність до суспільно небезпечних форм об'єднання людей: структур організованої злочинності, шовіністичних партій та ін.

Дата добавления: 2014-01-11