Значення розвитку сприйняття для образотворчої діяльності дітей

План

Сприйняття навколишнього як основа образотворчої діяльності дітей

Лекція 9.

Перечень литературы

1. 1. Пипченко А.Н. и др. Электрооборудование, электронная аппаратура и системы управления. Одесса, 2005.

2. Семенов С.П. и др. Судовые электроизмерительные приборы и информационные системы. М. Транспорт, 1982.

3. Судовые системы автоматического контроля. Вильянский З.Я. и др., Л. Судостроение, 1974.

1. Значення розвитку сприйняття для образотворчої діяльності дітей

2. Сенсорна основа розвитку сприйняття

3. Методика проведення обстеження предметів

4. Організація і методика керівництва сприйняттям

Дитяча образотворча діяльність базується на пізнанні навколишньої дійсності, тому питання про розвиток сприймань є однією з основних проблем методики навчання дітей малювання, ліплення, аплікації.

Створення художнього образу передбачає передачу глибокого змісту в яскравій, емоційній формі. Тому сприйняття життя художником повинно об'єднувати пізнавальну та емоційну сторони.

Сприйняття навколишньої дійсності художником має специфічні особливості. Зазвичай при сприйнятті предмета ми найчастіше обмежуємося впізнаванням речі, так як головним для нас є її призначення і використання. У процесі пізнавання, як вказував І. М. Сєченов, людина як би накладає образ того, що бачить зараз, на образ колишніх сприйнять, які зберігає її пам'ять: якщо ці образи співпадають, людина впізнає предмет, що знаходиться перед нею. Художник, щоразу сприймаючи предмет з наступим його зображенняь, всебічно вивчає його форму, колір, просторове розташування.

Зовнішні якості предмета мають істотне значення для художника, так як образ, створюваний ним, повинен бути яскравим, живим, конкретним. Чим багатший досвід художника, тим повноціннішою буде і його творчість, так як кожне нове сприйняття включає не тільки матеріал, що безпосередньо сприймається в даний момент, але і його взаємодію з попереднім досвідом; кожне сприйняття проходить начеб то через призму минулого досвіду, відкидаючи те, що не має значення і вже відоме, і вбираючи в себе новий матеріал, збагачуючись ним.

Відомий живописець К. Ф. Юон писав, що своєрідність сприйняття художника в тому, що він повинен уважно помічати в житті все звичайне і незвичайне, все виразне і типове і відображати в своїх творах.

Цілісність зорового сприйняття має величезне значення не тільки в процесі безпосереднього зображення, але і в процесі зорового сприйняття картини. Тут, так само як і в процесі зображення, сприйняття цілого (ідея, зміст, сюжет картини) залежить від сприйняття його окремих частин (композиційних груп, колірних і тональних плям і т. п.) і одночасно сприйняття окремих частин залежить від сприйняття цілого.

Як зазначалося, сприйняття дійсності не є пасивним актом, простим дзеркальним відображенням зовнішніх рис об'єктів, що сприймаються. Правдивість мистецтва залежить від уміння художника правильно відобразити, пояснити явища життя. Для художника важливо не тільки самому зрозуміти і відчути сутність предмета чи явища, а й зобразити потім їх так, щоб вони були правильно зрозумілі глядачами, викликали ті ж почуття, те ж ставлення, яке відчував художник: в цьому полягає суспільна цінність творів мистецтва.

Ставлення до чого-небудь завжди характеризується емоційним станом. К. С. Станіславський говорив про необхідність для творчої діяльності актора мати емоційну пам'ять, з тим, щоб у потрібний момент викликати відповідні почуття. Актор висловить їх інтонацією, словами, жестами. Майстерність художника-живописця, скульптора буде полягати в тому, щоб завдяки багатогранному використанню образотворчих засобів створений образ хвилював, виховував глядачів.

Таким чином, творча робота художника передбачає наявність досить великого запасу життєвих вражень. Висока культура сприйняття робить його творчість правдивим і переконливим, дозволяє йому реалістично передати в художніх образах явища навколишнього світу.

Дитяча образотворча діяльність також базується на культурі сприйнять. У своїх роботах діти відображають враження від навколишнього життя. Образотворча діяльність служить засобом розширення та закріплення їх уявлень про дійсність, сприяє вихованню почуттів і формуванню понять.

Досвід дошкільника ще невеликий, тому йому важливо дати можливість попередньо поспостерігати за предметом, щоб побачити і запам'ятати головне, характерне, виразне. Саме невмінням бачити пояснюються багато помилок в малюнках дітей.

Відомий психолог Б. М. Теплов відзначає особливий характер сприйнять, пов'язаних з подальшим зображенням: «В образотворчому мистецтві завдання зображення вимагає гострого сприйняття, справжнього відчуття речей... Вирішуючи завдання зобразити побачене, дитина неминуче привчається по-новому, набагато гостріше й точніше бачити речі».

Тому художнє виховання завжди пов'язане з вихованням здатності спостерігати.

Розвиток сприймань, що передують образотворчій діяльності, має дві мети. По-перше, збагачення пізнавального і естетичного досвіду дитини в процесі ознайомлення з навколишньою дійсністю, по-друге, уточнення уявлень про різні предмети.

Досвід дитини поступово розширюється в процесі всієї виховної роботи на заняттях, прогулянках, екскурсіях, при сприйнятті радіо-і телепередач. Ці сприйняття можуть бути пов'язані із завданням подальшого зображення, але можуть мати й інші цілі. Важливо, щоб вихователь враховував їх на заняттях ліпленням, малюванням і т. п. Накопичення вражень про навколишнє є широкою базою для проведення занять з образотворчої діяльності. Роль отриманих таким чином уявлень особливо велика в старших групах, де значно збільшується кількість занять за задумом дітей і розширюється тематика їхніх робіт.

Розширення тематики дитячих робіт пов'язано з рішенням і другого завдання з розвитку сприймань - уточненням уявлень про предмети. У дітей 5-6 років підвищується критичне ставлення до своєї роботи, їх не задовольняє відсутність схожості з зображуваним предметом, що зазвичай буває обумовлено неясністю уявлень. Здатність зображати предмети вимагає детального їх вивчення, яке можливе при проведенні цілеспрямованих спостережень до заняття або в процесі його. Таким чином, проведення спостережень з метою розвитку образотворчої діяльності може бути організовано в широкому плані для збагачення досвіду дітей і у більш вузькому - пізнання властивостей окремих предметів. При цьому обов'язковою умовою є включення у сприйняття естетичних почуттів, які посилять емоційну сторону сприйняття, що особливо важливо для наступного зображення.

Дата добавления: 2014-01-11