Освіта як основа економіки знань

Лекція 9.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Розкрийте сутність таких форм колективної роботи, як нарада, засідання, збори.

2. Назвіть позитивні і негативні сторони ділової наради.

3. Наведіть класифікацію ділових нарад.

4. З яких етапів складається процедура проведення ділової наради?

5. Розкрийте зміст підготовки до ділової наради.

6. Назвіть особливості проведення інструктивної та оперативної наради.

7. Розкрийте специфіку проведення наради методом "мозкової атаки" та "наради без наради".

8. У чому полягають особливості проведення телеконференції?

9. Охарактеризуйте типи учасників ділової наради.

10. Технічні прийоми проведення менеджером бесід, що сприяють вирішенню проблем управління.

11. Основні принципи ведення ділових бесід.

12. Технологія ефективного проведення зборів.

13. Правила етики службових відносин.

14. У чому полягають особливості ділових контактів менеджера?

15. Охарактеризуйте зміст поняття "переговори".

16. Опишіть модель проведення ділових переговорів.

17. Визначте умови ефективних переговорів та передумови успішного проведення ділової зустрічі.

18. Розкрийте особливості процесу керування потоком відвідувачів.

19. Яким чином менеджер повинен здійснювати процедуру прийому відвідувачів?

20. Визначте засоби попередження приймання незаявлених відвідувачів.

21. Висвітліть техніку контактів керівника з підлеглими.

22. Розкрийте принципи взаємодії керівника з підлеглими в процесі ділової бесіди.

23. Охарактеризуйте типи підлеглих за характером сприйняття вказівок.

24. Розкрийте напрями раціоналізації ведення телефонних розмов.

25. Висвітліть основні напрями взаємодії керівника і секретаря-референта.

26. Визначте типи секретарської діяльності.

27. Охарактеризуйте завдання та функції секретаря.

28. Розкрийте напрями діяльності секретаря щодо сприяння діловим контактам керівника.

Освіта є важливою ланкою економіки, ключовим фактором її стійкого розвитку. Освіта виключає в себе всі аспекти інформованості про стан природи і суспільства, орієнтує на формування навиків, бачення перспектив і зміцнення цінностей, які дадуть можливість людям будь-якого віку взяти на себе обов'язки з формування надійного майбутнього.

Враховуючи, що в освіті знаходиться ключ до стійкого економічного розвитку країни в середньо- і довгостроковій перспективі, необхідно модернізувати не просто освіту, а всі її ланки (рис 9.1).

освіта
дошкільна	загальна середня	професійно-технічна	вища	післядипломна

Підвищення добробуту суспільства в цілому, зумовлене зростанням рівня освіти його членів, визнається в економіці. Існує кореляція між середньою кількістю років навчання і рівнем життя населення. У свій час бідні на межі XIX і XX століть, але горді англійці і французи насміхались над неуцтвом американців. А сьогодні США - дуже освічена країна. Однак стрибок в освіті відбувся після перемоги на економічному фронті. Високий рівень освіти гарантує безпеку та обороноздатність.

Освіта є опосередкованою ланкою між наукою та виробництвом і водночас значно впливає на розвиток економіки та інших сфер життєдіяльності.

Освітній сфері в соціально-культурному підкомплексі сфери послуг належить провідне місце за кількістю об'єктів, чисельністю зайнятих, часткою основних засобів. Сьогодні освіта - це великий сектор економіки, який налічує близько 50 тис. навчальних закладів. У великий сектор виросла система післядипломної освіти, спрямована на підтримку і підвищення професійного Рівня працівників в умовах стрімкого знецінення раніше отриманих знань і навиків, оновлення технологій і зрушень у структурі виробництва. За нашими підрахунками, в освітню сферу України залучено понад 60% населення. Ця ^сфера тісно пов'язана із життям кожної людини, з нею кожна сім'я пов'язує Чадію на поліпшення свого життя. А 80% молодих людей у віці до 35 років, як ^Са'ДЧать дані соціальних опитувань, головною метою мають отримання вищої освіти, а на початку 90-х років минулого століття більшість молоді не мали такого бажання. Це й зрозуміло, адже Україна, як і весь цивілізований світ формує економіку знань. І головним елементом цього людський капітал основою якого є освітній рівень населення. Нині частка людського капіталу в розвинених країнах становить 2/3 національного багатства. До речі, у США - ц_е 76%, країнах Західної Європи - 74, Росії - 50, в Україні - лише 20%.

Світовий досвід свідчить, що у розвинених країнах 60% приросту національного доходу забезпечується зростанням знань та освіченості суспільства. Американські науковці підрахували величину ВВП, вироблену працівниками, що мають освітній потенціалу у 10,5; 12,5 та більше як 14 років навчання, і прийшли до висновку, що саме остання група забезпечує формування більше ніж половини ВВП. Тобто величина виробленого ВВП знаходиться у прямій залежності від освітнього рівня працівників, які його виробляли

Освіта має забезпечувати сталий розвиток України. Адже вона є головним засобом формування та відтворення інтелектуального потенціалу нації, нової системи світогляду цінностей і духовності громадян. Як записано у проекті Концепції переходу України до сталого розвитку, одне із ключових завдань освіти - формування екологічної свідомості, здатності бачити світ у всіх його взаємозв'язках, включаючи взаємозалежність у системі "людина- економіка-суспільство-навколишнє середовище".

У цьому контексті пріоритетними завданнями досліджуваної сфери мають бути:

- розробка освітніх програм, шо містяться знання про взаємозалежність економічного процвітання, добробуту і здоров'я людини, соціальної справедливості та збереження навколишнього середовища, про межі допустимого втручання у природу;

- постійне вдосконалення спеціальних навчальних програм зі сталого розвитку у закладах освіти, створення навчальних посібників з питань екологічної етики та екологічної економіки,;

- формування необхідного базису знань, що спирається на ідеї заємозалежносгі природи і суспільства, сталого розвитку та економічної

- свідомості людини;

- створення загальнодержавної системи безперервної екологічної освіти і виховання, в т.ч. з питань сталого розвитку в усіх вікових групах населення;

- _ забезпечення постійної інформованості населення та громадських організації, яка є найвищою формою еволюції індустріальної системи господарювання.

- Економіка знань з'явилась завдяки потужній конкуренції, революційним змінам в організації виробництва та менеджменту, стала реальною перемогою розумової стратегії над схемами отриманням швидких грошей. В економіці знань визначальним є інтелектуальний потенціал суспільства, який становить сукупність повсякденних і спеціалізованих знань, що матеріалізуються в основному капіталі та новітніх технологіях.

Економіка знань ставить високі вимоги до рівня кваліфікації та компетентності кожного працівника. Світовий досвід показує, що найстійкішою є економіка тих країн, де спостерігається неухильне зростання частки високоосвічених і висококваліфікованих працівників. Тому в країнах із соціально орієнтованою економікою постійно збільшується тривалість навчання не лише дітей і підлітків, але й дорослого населення. Скажімо, за останню четверть століття в Італії вона виросла з 5,5 до 13,5 років; Японії - з 9,2 до 16,1; Франції - з 9,8 до 17,2 років. Тобто формування економіки, заснованої на знаннях, вимагає випереджаючого розвитку освітньої сфери.

Освіта є складовою частиною робочої сили, шо являє собою сукупність фізичних і духовних здібностей, якими володіє організм, особистість і які використовуються нею щороку при виробництві певних споживчих вартостей, фізичні й духовні здібності людини без їх застосування в трудовій діяльності не приносять будь-якого ефекту. Результатом використання індивідуальної робочої сили є трудовий вклад працівника, що виражається через створення конкретного продукту, а також у певному рівні продуктивності й ефективності праці.

Освіта - фундамент людського розвитку. Вона одночасно є підґрунтям формування інтелектуального, духовного і виробничого потенціалу суспільства. Освіта перш за все забезпечує потреби всіх сфер діяльності у кваліфікованих кадрах, спеціалістах різних професій, рівнів кваліфікації, а також різноманітні освітні потреби особистості заради її розвитку й самореалізації, що, в свою чергу, забезпечує її конкурентоспроможність на ринку праці.

Наука переконливо показує, що освіта впливає на стан і розвиток людського капіталу протягом усього життя. Існує пряма залежність між його впливом і рівнем освіченості населення певного регіону: підвищення останнього зумовлює зростання вагомості чинника як у суспільстві, так і серед інших груп факторів.

Падіння престижу освіти, що відбувалося в 90-х роках минулого століття,

негативно позначилось на ефективності виробництва, життєвих стандартах населення, зумовило відплив кваліфікованих кадрів за кордон. За неофіційними даними, за межами України у так званій трудовій міграції перебуває близько 7 млн. чол., значна частина яких має вищу освіту. В Результаті цього спостерігається послаблення інтелектуального потенціалу.

За оцінками фахівців, протягом 90-х років наша держава втратила від 15 до

20% інтелектуального потенціалу.

А це значить, що значна частина інтелектуального потенціалу працює не на науку чи економіку нашої держави, водночас втрачає великі результати.

Освіта має наступні складові:

Формальна освіта
Дошкільна	Початкова	Середня	Професійно-технічна	Вища	Післядипломна

Дата добавления: 2014-01-11