Визначення необхідного рівня прибутковості (дисконтної ставки)

Таким чином, коефіцієнт бета є мірою чутливості акції до ринку.

Показник загальної прибутковості ринку є середньоринковою прибутковістю певного ринкового портфеля акцій. Під ринковим портфелем, що визначає стан ринку в цілому, найчастіше розуміється набір акцій, що входять у кошик представницького ринкового індексу, наприклад, S&P-500. У Росії середньоринкову прибутковість визначають на підставі фондового індексу РТС за 5 повних років.

Якщо відомо значення коефіцієнта бета, то є можливість відповідно до рівня ризику, що характеризується коефіцієнтом бета, і прибутковістю ринку визначити необхідну для інвестора величину прибутковості конкретних акцій.

Величина необхідної прибутковості активів складається з безпечної ставки прибутковості та премії за ризик. Якщо для оцінки необхідної прибутковості використати оцінку ризику за допомогою коефіцієнта бета, то премія за ризик складатиметься з ринкової прибутковості плюс (чи мінус) ризик, пов'язаний з конкретною акцією.

Необхідний рівень прибутковості в цьому випадку визначається за такою формулою:

(5)

де r - необхідна (очікувана) ставка прибутковості конкретної акції;

R₀ - безпечна (безризикова) ставка прибутковості, % річних;

R_M - середньоринкова ставка прибутковості (прибутковість рин­кового портфеля), % річних;

β - коефіцієнт бета акції (взаємозв'язок прибутковості акції зі середньоринковою прибутковістю), показник систематичного ризику акцій певної компанії.

У формулі 2 вираз β (R₀ — R_M) відповідає премії за ризик.

Визначення середньоринкової ставки прибутковості R_M звичайно здійснюється по акціях найбільш представницьких компаній, для чого використовуються визнані фондові індекси. У США це індекс S&P-500, або індекс Доу-Джонса, що розраховується по акціях 30 найбільш представницьких компаній.

Для визначення необхідного рівня прибутковості акції безпечна ставка прибутковості звичайно приймається з прибутковості короткострокових державних зобов'язань (облігаціям), які вважаються безризиковим активом (якщо можна, звісно, вважати їх безризиковими). Безризиковий актив — це актив, прибутковість якого визначена й відома з початку періоду володіння цим активом. У США, наприклад, це казначейські векселі, які є визнаним орієнтиром безпечної ставки прибутковості. Тому ставку безризикового вкладення часто визначають як ставку прибутковості по державних дисконтних цінних паперах у країнах зі стійкими економіками. Аналогічно в Україні таким орієнтиром можуть бути короткострокові державні облігації ОВДЗ.

Очікуваний рівень прибутковості по акціях і безризиковій ставці є оцінкою учасників ринку. Це вихідна інформація оцінки капіталу на підставі очікувань інвесторів. Ці очікування можуть змінюватися, і коли це відбувається, то відбувається зміна вартості акцій.

При визначенні дисконтної ставки на підставі коефіцієнта бета часто вводяться додаткові поправки на ризик (премії за ризик), що визначаються експертним шляхом:

• R₁ - премія для малих підприємств;

• R_n - премія за ризик, характерний для окремої компанії;

• R_c - страховий ризик.

У результаті формула визначення необхідної ставки прибутковості (дисконтної ставки) має такий вигляд:

(6)

Іноді цей метод визначення необхідної ставки доходу називають методом кумулятивної побудови.

На ринку завжди є акції зі стійко завищеними або заниженими цінами, причому часто ці відхилення від внутрішньої вартості (від «справедливої» ціни) носять довгостроковий характер. Так, багато хто з аналітиків уважають, що ринки Росії та України істотно недооцінені. Мірою відхилення ринкової ціни від внутрішньої вартості акції служить показник а (альфа), що розраховується за формулою:

(7)

Якщо α < 0, діюча ринкова ціна вважається завищеною.

Якщо α > 0, діюча ринкова ціна вважається заниженою.

Використання для аналізу показника α_i ґрунтується на тому, що зміни цін на ринку не завжди адекватні реальним змінам у справах емітента й акції можуть бути як переоцінені, так і недооцінені. Якщо багато учасників ринку приймають рішення, що якісь акції недооцінені (наприклад, на підставі аналізу показника альфа), то може виникнути додатковий попит на ці акції й досить імовірне наступне зростання їх ціни.

Дата добавления: 2014-01-11