Причини: [Див. Додаток 4]

V міні – модуль

Економіка

Господарство:

Наприкінці XIV – в першій полвині XVІ століття змінюється економічна ситуація в Європі:

1) Кардинальна змінюється торговельна кон’юктура (у 1453 році занепадає головний постачальник зерна в Європу – Константинополь, - і центр експорту переміщується до Гданська);

2) занепало сільське господарство житниці Європи – Іспанії;

3) із відкриттям Америки та Індії небувало зростає попит на сільськогосподарську та промислову продукцію;

4) зростання попиту на продукти скотарства (воли почали певною мірою заміняти гроші) й землеробства.

Дана економічна ситуація призвела до:

1. Якісні зміни в техниці та технології господарювання (розширення асортименту сільськогосподарських культур – квасоля, петрушка, пастернак, селера, салат; поява водяних та вітряних млинів).

2. Зростаючи масштаби експорту гостро поставили питання про земельну власність, робочі руки та форми організації праці.

Внаслідок цього, зростає велике феодальне землеволодіння [Див Додаток 1]. В п.п. XVІ крупними землевласниками були понад 100 магнатських родин, а також тисячі шляхтичів.

Основні джерела зростання великих феодальних землеволодінь:

1) Великокнязівські дарування.

2) Захоплення феодалами общинних земель.

3) Купівля маєтків у інших власників.

4) Освоєння нових земель.

Реагуючи на потреби внутрішнього і зовнішнього ринку, феодали перетворили свої земельні володіння на фільварки – багатогалузеві господарчі комплекси, що базувалися на постійній щотижневій панщині залежних селян, були орієнтовані на товарно – грошові відносини, хоча і зберігали риси натурального господарства [Див. Додаток 2].

Відбуваються зміни і у містах:

1) Поглиблюється спеціалізація ремісництва.

2) Набули поширення ярмарки (Львів, Києв, Галич).

3) Виникли фахові ремісничі об’єднання – цехи.

4) Запроваджується Магдебурзьке право.

Отже, починаючи з XV століття на українському грунті дедалі більше приживаються елементи нової торговельної культури:

а) Продаж товарів у кредит, під заставу;

б) укладання торговельних контрактів;

в) з’являються векселі;

г) зароджується іпотечна система (зеилі здавались під заставу).

Берестейська церковна унія (Церковний собор у м. Бресті 1596 р.):

1. Кризовий стан православної церкви;

2. церква перестає бути гарантом збереження національних традицій та осередком культурного життя;

3. посилення окатоличення та ополячення. Різке звужування каналів матеріальної підтримки;

4. церква стає "світською". Моральна деградація церковної ієрархії.

5. посилення Московського патріархату (1589 р.).

Прихильники унії Чому?	Противники унії Чому?
1. Польський король; 2. вищі церковні ієрархи; 3. частина магнатів та шляхти; 4. частина міщан.	1. Приходські священники; 2. селяни; 3. церковні братства.

Мета: приєднання православної церкви до католицької з обов’яком визнання верховенства Римського Папи (розширення сфери впливу Ватикану на Схід та збілбшення церковних володінь).

Умови:

1. Визнання зверхності Папи Римського;

2. визнання католицької догматики про чистилище, походження Духа Святого від Бога – Отця та Бога – Сина;

3. додержання візантійського обряду та юліанського календаря.

Наслідки:

1. Було визнано основні догмати католицької церкви; цековні обряди залишались православними, а церковно – слов’янська мова – мовою богослужіння;

2. масовий наступ на православну церкву;

3. уніатське духовенство звільнялось від сплати податків. Уніатська шляхта мала право претендувати на державні посади;

4. розкіл української церкви на уніатську та православну;

5. розкіл українського суспільства.

Отже,______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________.

Рефлексія:

Література:

Література:

1. Бойко О.Д. Історія України: Посібник. – К., 2003

2. Борисенко В. Курс української історії. – К., 1997

3. Винокур О., Трубчанінов С. Давня і середньовічна історія України. – К., 1996

4. Грушевський М. Історія України – Руси. В 12 т. Т1. – К., 1991

5. Історія України в особах IX – XVIII ст. – К., 1993

6. Полонська – Василенко Н. Історія України. В 2т. Т 1. – К., 1995

7. Субтельний О. Україна: історія. – К., 1993

Дата добавления: 2014-01-11