Із промови Л. Деревинського, шляхтича з Волині, на Варшавському сеймі про утиски українського та білоруського населення польською шляхтою

(1620 р.)

...Саме у великих містах церкви запечатані, церковні маєтки зруйновані, в монастирях замість монахів тримають худобу. Перейдемо до князівства Литовського: там у прикордонних з боку Москви містах робиться те саме. В Могильові й Орші церкви запечатані, попи розігнані. В Пінську зроблено те саме. З монастиря Лещинського зробили корчму. Через те діти вмирають нехрещені..., без шлюбу люди в розпутстві живуть....

Придивись ще до образ і нечуваного гноблення — хіба не гноблення народу нашого руського те, що, крім інших міст, робиться у Львові? Хто додержує грецької віри і не перейшов в унію, той не може проживати в місті, міряти ліктем і квартою і бути прийнятим у цех; не дозволяється проводжати за церковним обрядом тіло померлого жи­телям міста і відкрито приходити до хворого з тайнами божими..., бідняки не можуть добути води, через це виникають великі позови....Крім того, монахів, які не пристали до унії, уніати хапають по Новогрудку і по інших містах, роздягають на вільному шляху і заарештовують....З невинних людей незаконно стягують грошові суми. Коротко сказати: давно вже великі й нечувані утиски терпить наш руський народ як у Короні, так і в Великому князівстві Литовському.

Історія України в документах і матеріалах. —

Т. 3. — С. 55—56.

Завдання для самопідготовки та саморозвитку:

1. Порівняйте політичний устрій Великого князівства Литовського у ХІV-ХV ст. та Русі у ХІ-ХІІІ ст.

2. Аргументуйте (чи заперечте) думку про те, що суть політики польської влади в Галичині у ХІV-ХV ст. полягала в руйнуванні ознак її державного минулого, в утвердженні цієї землі як невід'ємної складової Польської держави.

3. Чи є підстави характеризувати Литовську державу як литовсько-руську, як це роблять деякі українські історики? Аргументуйте свою точку зору.

4. Охарактеризуйте становище православної церкви у Великому князівстві Литовському в XIV--XV ст. Яка, на Вашу думку, роль церкви в житті тогочасних українців.

5. Порівняйте становище і вплив у Великому князівстві Литовському в ХІV-ХV ст. магнатів, шляхти та бояр.

6. Чому руська знать православного віросповідання у XIV ст. така лояльна до литовських князів, а у XV—на початку XVI ст. бунтувала проти них або їх покидала задля служби іншому володареві?

7. Охарактеризуйте становище українських міщан у Великому князівстві Литовському в XIV—першій половині XVI ст. Чому міщани так прагнули отримати магдебурзьке право для свого міста?

8. Коротко викладіть своє бачення проблеми етногенезу українців.

9. Обґрунтуйте істинність (або хибність) твердження, що українське суспільство XIV-XV ст. залишилося в цілому ще суспільством традиційним.

10. За оцінками українських учених, метою політики польських королів у землях Галичини в XIV-XV ст. було:

а) утвердження її статусу як автономного "королівства Руського" в складі Польської держави;

б) перетворення її в одну з провінцій Польської держави — Руське воєводство.

11. Боротьба Польщі за Галичину і Волинь у XIV ст. відбувалася під гаслом:

а) порятунку братів-слов'ян від монголо-татар;

б) захисту українських земель від загрози з боку Литви;

в) хрестового походу проти схизматів-українців та язичників - литовців.

12. Серед наведених суджень про причини втрати Галицько-Волинською землею своєї незалежності та державності виберіть ті, що відповідають історичній дійсності. Галицька земля була захоплена поляками, тому що:

а) населення бачило в поляках рятівників від монголо-татарського іга;

б) Польща була могутньою державою, провідні верстви якої виявилися зацікавленими в розширенні її кордонів на схід;

в) поглиблення соціального розшарування перешкоджало консолідації галицького суспільства в боротьбі із загарбниками;

г) селяни та міщани Галицької землі розраховували на підтримку польського короля в боротьбі зі своїм боярством;

д) матеріальні інтереси, ставши пріоритетними для галицьких бояр, породили розбіжності в їхній політичній орієнтації;

є) перестала існувати князівська династія, здатна консолідувати навколо себе галицьке суспільство й організовувати захист власної землі.

13. У 1387 р. землі Галичини потрапили під владу:

а) королівства Польського;

б) Великого князівства Литовського;

в) Угорського королівства.

14. У XIV ст. Берестейщина, Пінщина, Волинь, Чернігово-Сіверщина, Київщина та Поділля потрапили під владу:

а) королівства Польського;

б) царства Московського;

в) Великого князівства Литовського.

15. Із наведених у дужках варіантів відповіді виберіть правильний: син Великого князя Литовського Гедиміна (Шварно, Любарт), одружений на доньці галицького князя Юрія II, після смерті останнього був обраний князем (галицьким і київським, галицьким і волинським, галицьким і пінським), однак утвердився лише в (Галицькій землі, Волині, Пінщині). В результаті війни з польським королем Казимиром III Великим за ним залишилася лише Луцька земля. Після тривалих воєн власністю роду Гедиміна були визнані (Волинь і Галичина, Галичина і Пінщина, Волинь і Берестейщина).

16. Кревську унію між Литвою і Польщею укладено в:

а) 1385 р.;

б) 1413 р.;

в) 1569 р.

17. У битві на річці Ворсклі в 1399 р. литовсько-руські війська:

а) перемогли монголо-татар, очолюваних ханом Тохтамишем;

б) зазнали поразки від військ азійського войовника Тимура;

в) розгромили армію московського князя Дмитрія Донського.

18. Із наведених у дужках варіантів відповіді виберіть правильний: До кінця XIV ст. Велике князівство Литовське було (централізованою державою, федерацією земель-князівств, конфедерацією Русі та Литви). Руськими землями правили в той час князі із династії (Рюриковичів, Гедиміновичів, Ягайлонів).

19. Однією з умов унії в Крево (1385 р.) було:

а) повернення незалежності Галицько-Волинській державі;

б) приєднання земель Литви й України до Польської держави;

в) збереження автономії Великого князівства Литовського у
ного тодішніх кордонах.

20. Однією з умов Городельської унії 1413 р. було:

а) закріплення за феодалами-католиками в Литві виключного права займати державні посади;

б) проголошення православ'я державною релігією Великого князівства Литовського;

в) закріплення за феодалами-православними в Литві рівних прав з феодалами-католиками.

21. Перший великий напад на Київ кримських татар, очолених ханом Менглі-Гіреєм, який за наслідками порівнювали із захопленням міста Батиєм, відбувся в:

а) 1447 р.;

б) 1468 р.;

в) 1482 р.

22. Із наведених у дужках варіантів відповіді виберіть правильний: До кінця XV ст. суд на українських землях Великого князівства Литовського здійснювався подібно до суду в землях Русі. Вся повнота судової влади в цій державі належала...(великому князеві, великокнязівській раді, місцевим феодалам); на місцях судочинство здійснювали (самі громадяни, воєводи та старости зі своїми підстаростами). Окремо існував (великокнязівський, церковний, копний) суд. Міські та сільські громади мали власні (церковні, копні, козацькі) суди. Крім цих судів був ще суд великого князя над удільними князями.

23. Характерною тенденцією політичного життя у Великому князівстві Литовському наприкінці XIV-XV ст. було:

а) наростання процесів розпаду єдиної держави на удільні князівства;

б) поступова втрата автономії удільними князівствами і централізація великокнязівської влади;

в) посилення політичного впливу православної церкви, її ролі в державному житті.

24. Велике князівство Литовське, до складу якого входили і руські князівства, наприкінці XV ст. було:

а) конгломератом майже самостійних напівдержав, пов'язаних між собою наявністю єдиного сюзерена — великого князя і єдністю зовнішньополітичних інтересів;

б) групою майже самостійних земель, кожна з яких мала свого суверенного володаря;

в) централізованою становою державою, вся влада в якій належала великому князеві Литовському.

25. Знайдіть у тексті помилки історичного змісту:

У XV ст. в Литовській державі вся влада зосереджувалась у руках великого князя. Молодші князі, спільно з ним володіючи Литвою, були дорадниками та виконавцями його волі. Князівські родини та верхівка служилого боярства, котрі мали великі землеволодіння, називалися дворянами. Вони входили до складу великої князівської ради, що була вищим органом влади б Литві, і займали найвищі "уряди" — посади воєвод та старост. Виступаючії фактично лише васалами великого князя, воєводи та старости могли навіть вступати в дипломатичні зносини з іншими державами, вести самостійні військові кампанії тощо. За службу вони отримували платню з державної казни, так зване "кормління". Воєводам і старостам підпорядковувалися менші посадові особи: хорунжі (виконували доручення в судових справах), городничі (виводили на війну війська своїх повітів під фамільними хоругвами), мостівничі (займалися спорудженням і ремонтом замкових мостів), підстарости (керували роботою з будівництва і ремонту замків).

26. Із наведених у дужках варіантів відповіді виберіть правильний: Королівство Польське, як Велике князівство Литовське, в ХV-ХVІ ст. було (абсолютною монархією, станово-представницькою монархією, республікою). Згідно з Радомською конституцією 1505 р., король не міг запроваджувати будь-які зміни в державі без згоди (сейму, сенату, палати послів). Цей останній складався з (сейму, сенату, палати послів), в якому засідали магнати та королівська адміністрація і (сейму, сенату, палати послів), що укомплектовувався(лася) делегатами шляхетських (сеймів, рад сенатів) у воєводствах. Припинення династії Ягайлонів сприяло ще більшому розширенню прав (духовенства, шляхти, міщан). (Короля, маршала, канцлера) почали обиратина так званих елекціпних сеймах. (Шляхта, козацтво, поспільство) здобула(о) право виступати проти короля зі зброєю в руках. Устрій, що склався в Речі Посполитій в XVI ст., отримав назву (абсолютизму, шляхетської демократії, громадянського суспільства).

27. Землевласники і родовиті рицарі-воїни, наділені землями за свою чи предків військову службу і мали низку привілеїв у Литовській чи Польській державах, зокрема, й звільнення від податків, творили у ХІV-ХV ст. відкриту верству і називалися:

а) магнатами;

б) шляхтою;

в) державцями.

28. "Державні посади у Великому князівстві Литовському повинні обіймати лише католики. Литовські феодали-католики і польські пани мають рівні права", — це умови:

а) Кревської унії;

б) Городельської унії;

в) Люблінської унії.

29. Допишіть речення: Міста виходили з-під юрисдикції місцевої адміністрації й отримували самоврядування на підставі....

30. Допишіть речення: Самоврядні громади ремісників однієї професії в Україні називалися....

31. У ХІV-ХV ст. селян, які працювали у пана на ріллі зі своєю удобою, виплачували податки (подимне і серебрщину) та виконували повинності (стацію, повіз, пригін), називали:

а) тяглими;

б) службовими;

в) чиншовими.

32. Селян, що займалися промислами, називали:

а) тяглими;

б) службовими;

в) чиншовими.

33. Документ, який точно визначав розмір земельної площі селянського господарства, — 33 морги (19,5 десятин) на дворище, а також обмежував права переходу селян і встановлював для них перелік феодальних повинностей, називався:

а) привілей Казимира IV;

б) Устава на волоки;

в) III Литовський статут.

34. Допишіть речення: Польська католицька Церква свою місію в українських землях вбачала в тому, щоб....

35. На теренах єдиної митрополії часів Київської Русі дві окремі — Київська та Московська митрополії утворилися:

а) 1303 р.;

б) 1370 р.;

в) 1458 р.

36. Допишіть речення: В українській літературі XIV—XV ст. найпоширенішими булі такі жанри....

37. Визначіть причини Люблінської унії (1569 р.) між Королівством Польським і Великим князівством Литовським та її наслідки для українських земель.

38. Чому литовські та українські магнати виступали проти створення єдиної польсько-лптовської держави, а шляхта (рицарська верства) обох земель цю ідею підтримувала?

39. Виявіть спільне та відмінне між феодальною вотчиною XIV—XV ст. та фільварковим господарством феодалів XVI—першої половини XVII ст. Які наслідки поширення фільварків для українських селян?

40. Проаналізуйте діяльність православних братств в Україні у XVI—першій половині XVII ст. Як їх вплив позначився на церковному житті та розвитку української культури цього часу?

41. Чи була альтернатива Берестейській церковній унії 1596 р.? Якщо так, то чому вона не була реалізована?

42. Порівняйте становище православної, уніатської та католицької церков в Україні у першій половині XVII ст. Чи забезпечила унія права та привілеї української церкви, рівноправність уніатів і католиків у Речі Посполитій?

43. Результатом Люблінської унії між Королівством Польським та Великим князівством Литовським було створення:

а) конфедеративної держави — Речі Посполитої, в якій Польща та Литва зберігали свій суверенітет;

б) федеративної держави Речі Посполитої, в якій Литва зберігала автономію, власне військо та судочинство;

в) Польське королівство повністю поглинуло Литву, позбавило її будь-яких ознак суверенітету.

44. І.Крип'якевнч, аналізуючи Люблінську унію 1569 р., зауважив, що "при всіх негативних наслідках для українців вона дала принаймні одну користь —...". Він мав на увазі те, що:

а) виникла можливість краще захистити Подніпров'я від татарських набігів;

б) прискорився економічний розвиток українських земель, спостерігалось економічне піднесення;

в) переважна більшість українських земель опинилась у складі однієї держави, що створювало умови для їх національно- культурного єднання.

45. Основними соціальними верствами в Україні у XVI ст. були:

а) духовенство, князі та бояри, вільні селяни-общинники, міщани, козаки;

б) духовенство, магнати та шляхта, вільні селяни-общінники, міщани, козаки;

в) духовенство, магнати та шляхта, феодально залежне селянство, вільні міщани, козаки.

46. Із наведених у дужках варіантів відповіді виберіть правильний: У пізньому середньовіччі в Україну із Західної Європії через Польщу проникла система (класової, станової, полкової) організації суспільства. (Класи, стани, полки) виникали на підставі визначених законом прав, привілеїв та обов'язків. Спочатку правові відмінності між духовенством, шляхтою та міщанами були (розмитими, непорушними). У XVI ст. таке розмежування, особливо між шляхтою та міщанами, вже утвердилось і переходи (спростилися, стали майже неможливими). Належність людини до певного (класу, стану, полку) в Х\⁷-Х\Ч ст. була такою ж важливою категорією самовизначення, як і віросповідання та територіально-етнічне походження.

47. Із наведених у дужках варіантів відповіді виберіть правильніш: Традиційною формою співжиття українських селян у XIV- XVI ст. була (родова община-копа, сусідська обшина-копа). Вона складалася з декількох (дворищ, димів, хуторів), основою яких була патріархальна (велика) сім'я. Копа розподіляла між ними податки та стежила за їх виконанням. Управляли нею або глави патріархальних родин, або старожили, яких (обирали на сході селян, призначали місцеві феодали, рекомендував місцевий священик). Вони ж були сільськими суддями.

48. У житті українського села у XVI ст. спостерігалися нові тенденції:

а) розгортання процесу закріпачення селян;

б) руйнування сільської общини на руському праві;

в) відтік значної маси сільського населення в міста, які швидко

зростали;

г) збільшення розмірів феодальних повпнностей і перехід
до грошової (чиншової) ренти;

д) активізація господарської активності селян, бурхливий
розвиток сільського ремісництва і промислів;

є) Ваш варіант відповіді.

49. Збільшення товарообмін між містом та селом у Речі Посполитій у XVI ст. і зростання попиту на хліб та сировину для мануфактурної промисловості на ринках Західної Європи спричинилися в Україні до розвитку:

а) селянських господарств, які почали працювати на ринок, та зростання грошової ренти селян;

б) селянських господарств, більшу частину продукції яких селяни змушені були віддавати феодалам як продуктову ренту;

в) феодалами власних господарств і збільшення панщинних робіт для селян.

г) соціальним розшаруванням селянства, появою сільських капіталістів;

д) впливом німецької колонізації в Галичині та на Волині;

є) Ваш варіант відповіді.

50. Багатогалузеве феодальне господарство, що ґрунтувалося на праці селян-кріпаків, в Україні називали:

а) фірман;

б) фільварок;

в) дворище;

г) латифундія.

51. Громадянами міста в середньовічній Україні вважали:

а) всіх осіб, які не належали до першого чи другого стану, проживали у місті й володілії землею та нерухомим майном (будинком, крамницею, складом тощо) в межах міських мурів;

б) всіх осіб, які постійно проживали в місті і володіли нерухомим майном (будинком, крамницею, складом) у межах міських мурів;

в) всіх осіб, які постійно проживали в місті і володіли нерухомим майном чи землею в межах міських мурів чи передмістях.

52. Першими отримали магдебурзьке право в Україні міста:

а) Галичини;

б) Волині;

в) Київщини.

53. Доберіть визначення:

Магдебурзьке право — це норми, що регламентували:

а) дії власника міста — магната чи шляхтича (на зразок привілею, дарованого у XII ст. власникові міста Магдебург);

б) життя вільних міських общин і фіксували їхні права та привілеї (на зразок привілею, дарованого жителям Магдебурга у XII ст.);

в) життя і діяльність ремісничих цехів у межах міста (на зразок привілею, дарованого у XII ст. цехам у Магдебурзі).

54. Доберіть визначення: Середньовічні цехи — це...

а) виробничі приміщення, у яких ремісники однієї спеціальності, спільно працюючи, виготовляли певний товар;

б) корпоративні організації ремісників однієї чи декількох споріднених спеціальностей;

в) підприємства, де існував поділ праці (хоча праця залишилася ручною) та використовувалася наймана робоча сила.

55. Серед причин занепаду Руської церкви в Україні (та в Білорусії) у XV—XVI ст. треба виділити як найважливіші:

а) збайдужіння значної частини українців до релігії та церкви;

б) втрата православною церквою державної підтримки та підтримки константинопольського патріарха;

в) посилення втручання в справи Церкви світських осіб, зокрема посідання світськими людьми вищих церковних посад;

г) втрата церквою частини маєтностей та доходів;

д) низький освітній рівень та моральний занепад православного духовенства;

є) Ваш варіант відповіді.

56. Занепад Руської церкви в Україні (та Білорусі) у XV—XVI ст. спричинився до:

а) збайдужіння багатьох українців до релігії та церкви;

б) поширення серед українців практики переходу до інших віросповідань, особливо в середовищі шляхти;

в) руйнування національної самосвідомості українського люду та занепад національної культури;

г) занепаду моральності та духовності українців;

Дата добавления: 2014-01-11