Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Мова HTML

 

Hyper Text Markup Language (HTML) – мова розмічування гіпер­тек­с­ту – призначена для написання гіпертекстових документів, що публі­ку­ються в World Wide Web.

Більшість web-сторінок створюються за допомогою мови HTML. Мова HTML інтерпретується браузером і відображається у вигляді до­ку­мента, в зручній для людини формі.

Початок історії HTML можна віднести до 1986 року, коли Між­народна організація по стандартизації (ISO) прийняла стандарт ISO-8879, що має назву Standard Generalized Markup Language (SGML). Цей стан­дарт описує узагальнену метамову, що дозволяє будувати системи струк­турної розмітки будь-яких різновидів текстів. Керуючі елементи (так звані теги), що вносяться до текста при такій розмітці, не несуть ніякої інформації про зовнішній вигляд документа, а лише задають його ло­гічну структуру. Розмічений таким чином текст могла інтерпретувати будь-яка програма, що працює на якій завгодно комп’ютерній платформі з будь-яким пристроєм введення [58].

Незважаючи на всю значущість принципів, що склали основу мови SGML, вона не мала помітного поширення до того часу, доки в 1991 р. співробітник Європейського інституту фізики елементарних частинок Тім Бернерс-Лі не обрав її за базу для нової мови розмічування гіпер­текстових документів. Ця мова, що стала найвідомішим і широко застосовуваним додатком SGML, була названа HTML [58].

Текстові документи, що містять код мовою HTML (такі документи мають розширення. html або. htm), обробляються спеціальними про­гра­мами-браузерами, які відображають документ в його формато­ваному вигляді. Історію розвитку мови HTML наведено в табл. 3.7.

У загальному випадку структура HTML-документа являє собою пев­­не розташування і зв’язок його частин, що складають єдине ціле. Згід­но з ідеологією HTML, теги не повинні нести будь-якої інформації про візуальне подання документа.

Назви більшості тегів являють собою загальновживані слова ан­глій­ської мови, зрозумілі скорочення і позначення. Найчастіше елемент розмітки складається із трьох частин: початкового і кінцевого ком­по­нентів, між якими розміщуються текст або інші елементи документа. Початковий тег складається з імені елемента, виділеного в кутові дужки, наприклад <і>. Кінцевий тег відрізняється від початкового тим, що перед ім’ям елемента в ньому ставиться нахилена риска, наприклад </і>. Слід також зауважити, що імена елементів не чутливі до регістра, тобто записи <EM> і <em> є рівнозначними [58].

Таблиця 3.7 – Історія розвитку HTML

Період Засоби та авторство
Червень 1993 р. Перша версія HTML 1.2. Все розмічування було суто логічним, а з більш ніж сорока тегів лише три відпо­відали за фізичні параметри подання документа.
Вересень 1993 р. Група програмістів Національного центру супер­ком­п’ю­терних додатків США (NCSA) випустила перший графічний браузер Mosaic, завдяки якому мова HTML отримала широке поширення.
Квітень 1994 р. Під егідою Консорціуму Всесвітньої павутини (World Wide Web Consortium, W3C) почалася підго­товка нової версії мови HTML 2.0.
Вересень 1995 р. Стандарт HTML 2.0 увібрав в себе всю сформовану до 1994 р. практику створення веб-сайтів.

 

Продовження таблиці 3.7

Період Засоби та авторство
Березень 1995 р. Почалася робота над проектом HTML 3. Автори HTML 3 ввели підтримку нового засобу – ієрархічних стильових специфікацій (Cascading Style Sheets, CSS). Стильові специфікації являли собою окремий щодо структурного розмічування "інформаційний шар" і були призначені тільки для візуального форматування структурних елементів документа.
1997 р. Консорціум W3C опублікував версію HTML 4.0 як рекомендації, вона включила додаткові спеціальні роз­ширення браузерів, але спробувала також раціона­лі­зувати і очистити HTML.
1999 р. Вийшла версія HTML 4.01.
Березень 2008 р. Для роботи над HTML 5 було сформовано спеціальну групу, що об’єднала близько п’ятисот учасників, серед яких фахівці таких компаній, як: Apple, Google, IBM, Microsoft, Mozilla, Nokia, Opera, BEA Systems, Cisco, France Telecom і Hewlett-Packard. Ознайомитися з чорновим варіантом специфікації HTML 5 можна на офіційному сайті Консорціуму. (http://www.w3.org/TR/2008/WD-html5-20080122).

 

Теги можуть також мати атрибути, які визначають додаткову ін­фор­мацію про них. Багато атрибутів у HTML є загальними для всіх еле­ме­нтів, проте більшість з них є специфічними для даного елемента або групи елементів.

Усі атрибути та їх можливі значення визначаються в основному спе­цифікацією HTML (http://www.w3.org/TR/html401/index/attributes. html).

У документ HTML також можуть бути включені посилання-мне­мо­ніки (або символьні посилання). Дані посилання призначені для введення в документ нестандартних та спеціальних символів. До нестандартних відносяться символи, які важко або неможливо ввести за допомогою кла­віатури або в кодуванні конкретного документа. До спеціальних симво­лів відносяться символи, які починають і закінчують частини документа HTML, а не просто відображають відповідні символи (<,>, & і "). В HTML-документах можна використовувати коментарі, наприклад, <! - Коментар -> [58].

Для створення веб-сайтів існує багато різних програм. Одні з них є редакторами html, інші – редакторами серверних або клієнтських скриптів, а треті – редакторами таблиць css. Усі вони найчастіше візуалізують процес редагування, тобто можна бачити, як буде виглядати той чи інший елемент на сайті.

Web-сайт складається з web-сторінок, кожна з яких, у свою чергу, складається з коду мовою HTML, що відповідає за оформлення сторінки, і власне вмісту. Тому редактори HTML – програми для створення сайта [59].

HTML-редактори можна умовно розділити на дві основні групи: текстові і візуальні. У текстових HTML-редакторах можна писати й правити html-код вручну. А за допомогою візуальних редакторів можна створювати web-сторінки, використовуючи візуалізовані компоненти і не знаючи мови HTML.

Поширений редактор – звичайний вбудований в ОС Windows текстовий редактор Блокнот (Notepad). Для того, щоб написати в блокноті HTML-код web-сторінки не потрібно ніяких додаткових інструментів – досить запустити блокнот, написати в ньому HTML-код і зберегти документ із розширенням. html. Однак, щоб писати й редагувати html -код у блокноті, необхідно дуже добре знати мову HTML і уважно стежити за написанням коду, тому що написання великих обсягів коду вручну підвищує ймовірність виникнення по­ми­лок [59].

Microsoft FrontPagehtml -редакторзпакета MS Office. Microsoft FrontPage євізуальнимредактором (WYSIWYG – What You See Is What You Get – щобачиш, тойодержиш), алев Microsoft FrontPage кодможнатакожредагувативручну. Інтерфейс Microsoft FrontPage схожийнаінтерфейс Microsoft Word, звичнийдлябільшостікористувачів, томудужезручнийдляновачківу web-дизайні.

В Microsoft FrontPage дляроботидоступнітрирежими: Normal, HTML і Preview.

У режимі Normal користувач може редагувати текст і картинки як у звичайному текстовому файлі. Засоби редагування в Microsoft FrontPage дозволяють легко форматувати текст, додавати таблиці (навіть таблиці MS Excel) і рисунки, створювати маркіровані й нумеровані списки користувачам без знань мови HTML.

У режимі HTML користувач може переглядати й редагувати код створюваної web-сторінки, а в режимі Preview може побачити, як буде виглядати створювана web-сторінка в браузері [59].

Macromedia HomeSite є одним із найбільш популярних HTML-ре­да­кторів. Цей редактор допомагає прискорити процес створення HTML-коду сторінок і сайта в цілому. Робочий простір поділяється на три частини. Перша – вікно з html -кодом, друга – перелік документів, що знаходяться на диску користувача, третя – різноманітні панелі інстру­ментів, які можуть налаштовуватися користувачем на свій смак. У процесі написання html -коду HomeSite дає користувачеві зручні висхідні підказки з переліком можливих атрибутів для поточного тегу, підсвічує теги за певною кольоровою схемою, яку можна змінювати, розташовує на панелі інструментів найбільш часто використовувані теги для прискорення доступу до них [59].

У поширеному візуальному редакторі Adobe Dreamweaver можна редагувати html -коди. Adobe Dreamweaver надає спливаючу підказку з усіма доступними в даному місці документа варіантами тегів та їхніх атрибутів.

Редактори HTML єтакими: Namo Webeditor, Html-reader 1.7 Rus, Catshtml 1.5 Rus, Coffeecup DHTML Menu Builder, AI HTML Utilities, HTML Optimizer v 2.5 Rus, Clear HTML.

До переваг текстових редакторів, таких як Блокнот і Notepad++, належить простота й доступність. Крім того, текстові HTML-редактори часто безкоштовні, не створюють «зайвого» коду, що дозволяє зменшити розмір web-сторінки. Однак істотним недоліком таких редакторів є неможливість переглянути вигляд створюваної сторінки й необхідність якісного знання мови HTML [59].

До переваг візуальних редакторів належать: можливість відразу бачити, як буде виглядати web-сторінка, наявність підказок і підсвічування тегів, можливість легкого й зручного вставляння різних об’єктів у сторінку без знань мови HTML. Недоліком же візуальних редакторів є висока вартість – потужні візуальні HTML-редактори є платними. До того ж багато візуальних редакторів створюють «зайвий» код, що збільшує розмір сторінки [59].

 

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Програма InternetExplorer | Програми для роботи з електронною поштою
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-20; Просмотров: 4734; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.