Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Ресурси Internet для бізнесу

 

При веденні сучасного бізнесу підприємці все частіше використо­вують можливості глобальної мережі Internet, яка постійно вдоско­на­люється завдяки розвитку обчислювальної техніки та засобів телекомуні­кацій. Інвестиції іноземних компаній у Internet вражають. Завдяки цьому створюються нові моделі ринкових відносин. Особливого поширення набу­ла купівля і продаж продуктів та послуг засобами Internet електронна комерція.

Будь-яка організація чи підприємство може створити свій web-сайт, розмістити його на web-сервері в Internet. При цьому можуть бути забезпечені:

- он-лайнове надання інформації про товари та послуги;

- он-лайнове оформлення замовлення і видача рахунка;

- он-лайнова оплата й оброблення транзакцій [6].

Поява принципово нових засобів фінансових розрахунків надала можливість зробити фінансові послуги доступними користувачам прямо з дому або з місця роботи. Сучасні інформаційні технології дозволили створити віртуальні магазини, банки, біржі – цілий світ електронної комерції, який доповнює економічну і соціальну інфраструктуру. У загальному випадку системи електронної комерції покликані виконувати не лише прості операції купівлі і продажу товару або послуги, вони по­винні стимулювати попит на продукцію і послуги, автоматизувати базовий перелік адміністративних функцій, логістики, маркетингу і т. п. Пород­жений технологіями Internet, ринок електронних послуг підко­ря­ється своїм законам, часто відмінним від принципів традиційної еко­номіки, тому необхідно враховувати появу нетрадиційних товарів, послуг і утворення нових, раніше не існуючих, сегментів ринку [14].

Використання передових технологій для організації роботи банку з клієнтами приносить істотні вигоди, оскільки не лише значно розширює спектр автоматизованих послуг, що надаються банком, а й стимулює зрос­тання кількості клієнтів банку. Таким прикладом в Україні може служити система електронних платежів Національного банку України (СЕП НБУ) [14].

Крім безпосередніх переваг від застосування технологій електронної комерції, клієнти банків можуть отримати ряд додаткових послуг, які не можуть надати банки, що застосовують традиційний підхід до обслу­го­вування клієнтів. Наприклад, програмні агенти, платіжні системи на основі смарткарт, метамова XML та інші, дозволять створити нові, персо­ніфі­ковані комбінації фінансових і банківських послуг. Це стосується, пере­ду­сім, різного роду інформаційно-довідкової інформації, яка часто має до­поміжний характер, але здатна чинити істотний психологічний вплив, демонструючи клієнтам певний рівень відвертості і надаючи можливість робити самостійні висновки про фінансове положення і рівень ліквідності банку. Банк може надавати в розпорядження користувачів деяку інфор­мацію про стан основних економічних показників своєї діяльності. Ці дані, як і будь-яка інша інформація, що надається в електронному вигляді, легко піддаються декомпозиції, з якої на вимогу клієнтів можна формувати будь-які необхідні комбінації [14].

Багато банків надають послуги інформаційного Internet-банкінгу, а деякі навіть дозволяють клієнтам здійснювати активні операції через сайт банку в Internet. Першими такими системами Internet-банкінгу були система Міжнародного комерційного банку (Bank On-Line V3.0), що використовується в межах платіжної системи ICB-net (http://www.icbua. com/ interbanking/), а також система Приватбанку, яка складається з двох підсистем – «PRIVAT-24» та «Internet-клієнт-банк», доступ до яких здійснюється через офіційний сайт Приватбанку (www.pbank.dp.ua) [6].

Internet значно змінив спосіб ведення бізнесу ріелтерів. Якщо раніше вони розміщували свої оголошення на телебаченні, в місцевих газетах, клеїли на стінах та довідкових дошках, то тепер всю інформацію можна розмістити на сайті та охопити більшу аудиторію за істотно менші гроші (рис. 3.27).

 

 

Рисунок 3.27 – Приклад українського сайта з нерухомості

 

Є два підходи до створення сайта з нерухомості – створити сайт, орієнтований на конкретний район, місто, місцевість, і сайт більш широкого охоплення, наприклад, країни або Європи. На сайті можуть бути розділи з купівлі та продажу нерухомості, оренди, корисної інформації для покупців і продавців, поради щодо податків, зборів, кредитування. Інформація на сайті повинна оновлюватися вчасно [73].

На сьогоднішній день в Україні функціонує понад 1000 елект­ронних магазинів, неповний перелік яких: побутова техніка, комп’ютерна техніка, фототехніка, аудіо-відео, кліматичне устаткування, музичне обладнання, засоби зв’язку, транспорт, системи безпеки, косметика і парфумерія, медицина, меблі, будівництво та ремонт, дизайн та декор, товари для дому, товари для офісу, сад і город, товари для спорту, продукти, все для відпочинку, хобі та захоплення, супермаркети, одяг, взуття, футболки, біжутерія, сумки та гаманці, дитячі товари, дитячий одяг та взуття, дитячі іграшки, все для свята, диски, книги, годинники (рис. 3.28).

 

Рисунок 3.28 – Електронний магазин дитячих товарів

 

Існує два формати організації електронного магазину: перший – продаж всіх товарів у себе на сайті і другий – переадресація на сайт вироб­ника. Сайт повинен мати приємний дизайн, мати звучний домен [73].

Велике значення має вітрина Internet-магазину. Її задання пред­ставити асортимент і розповісти про споживчі властивості товару. Усі товари повинні мати докладний, достовірний опис з характеристиками і якісними фотографіями. Крім того, на сайт необхідно додати більше інтерактиву, наприклад, функцію обговорення товарів у каталогах і пошуку товару за ключовим словом, а також функцію підбору аналогів і

аксесуарів. Крім основних функцій варто додати такі сервіси, як авто­матичний розрахунок вартості доставки, сервіс підбору та порівняння товарів, сервіс формування бланків рахунків та квитанцій, які роблять придбання максимально зручним [73].

Багато речей в електронних магазинах можна придбати зручніше і дешевше. Ємність вітрин електронних магазинів практично необмежена. Можна здійснювати покупки не лише в українських, але й зарубіжних Internet-магазинах. Он-лайнова оплата за товари та послуги підтри­муєть­ся багатьма платіжними системами, серед яких:

· WebMoney;

· MasterCard Worldwide;

· eBay;

· Интернет. Деньги;

· Interplat;

· Portmone;

· Приват24;

· Plategka.com та ін.

В Україні також надаються електронні брокерські послуги, страхові послуги, послуги рекламних агентств.

Переваги Internet можна використовувати не лише для розширення можливостей традиційного бізнесу – електронної комерції, а й для створення нових організаційних форм бізнесу, наприклад, віртуальних офісів та віртуальних організацій. Такі організації можуть утворюватися за рахунок винесення в Internet взаємозв’язків підрозділів однієї компанії або ж можуть бути об’єднаннями кількох компаній, наприклад, мережі постачальників, мережі виробників, споживчі мережі, коаліції зі стандартів і технологічної кооперації. Об’єднання організацій в мережі дозволяє їм зібрати свої ресурси, потужності, розширити ринок [6].

Віртуальний офіс (Vіrtual offіce) – web-ресурс чи його частина, що дозволяє географічно роз’єднаним працівникам компанії організаційно взаємодіяти за допомогою єдиної системи обміну, збереження, оброблення і передавання інформації. Використання віртуальних офісів різко скорочує потребу у виробничих площах, дає можливість працівникам виконувати свої обов’язки в будь-який час доби і з будь-якої точки земної кулі. Єдина умова – наявність доступу до Internet [6].

До основних можливостей віртуального офісу належать:

· робота з електронною поштою;

· управління файлами (розміщення результатів роботи та можливість отримання необхідної інформації);

· планування робіт (узгодження із співробітниками);

· спілкування зі співробітниками (режими chat, аудіоконферен-
ції, відеоконференції) [74].

Для створення віртуальних офісів може використовуватися про­грамне і програмно-технічне забезпечення. Як спеціалізовані програмні продукти для створення віртуальних офісів виділяють: eRoom –www.documentum.com (рис. 3.29), HotOffice – www.hotoffice.com, WebEx – www.webex.com, Hyperoffice www.hyperoffice.com та ін. [74].

 

Рисунок 3.29 – Спеціалізований програмний продукт EMC Documentum

для створення віртуальних офісів

 

Віртуальна організація – це організація, яка існує і виконує свої функції лише на основі використання мережі Internet. На сьогодні існує кілька типів віртуальних організацій [6]:

- віртуальне підприємство (корпорація) це організація, яка ство­рюється для виконання якої-небудь роботи чи реалізації певної потреби і об’єднує на тимчасовій основі за допомогою телекомунікаційних техно­логій ряд компаній для досягнення загальних цілей. При цьому вона існує як єдине ціле лише в мережі Internet – за рахунок комунікаційно-інфор­маційної структури. Координація дій компаній здійснюється центральним офісом, що володіє брендом. Як приклад віртуальних корпорацій можна навести Cisco;

- віртуальна установа (банк, біржа тощо) – постійно діючі організації, що надають свої послуги виключно засобами мережі Internet. Наприклад, віртуальний банк (Vіrtual bank) – це банк, що працює з клі­єн­тами лише через Internet і, на відміну від традиційних банків, не має мережі філій. Першим віртуальним банком вважається американський Securіty Fіrst Network Bank (www.sfnb.com), що відкрився 18 жовтня 1995 року. За перші півтора роки існування середній приріст капіталу банку становив 20 % за місяць, активи зросли до $40 млн., було відкрито більше ніж 10 тис. клієнтських рахунків. У Європі першим віртуальним банком був Advance Bank (www.advancebank.com), дочірня структура Дрезденської банківської групи (Німеччина) [6].

У США існує національний стандарт на розробку віртуальних промислових підприємств – National Industrial Information Infrastructure Protocols (NІIIP), розроблений сумісно рядом провідних компаній у сфері інформаційних технологій, серед яких IBM, Microsoft, Object Management Group та WorkFlow Management Coalition. На найви­щому рівні існує 4 технологічні вимоги для віртуальних промислових підприємств [74]:

· спільні комунікаційні протоколи;

· однорідна об’єктна технологія для взаємодії систем і додатків;

· загальна специфікація інформаційної моделі та обміну;

· сумісне управління інтегрованими процесами віртуальних під­приємств.

NІIIP визначає основним комунікаційним протоколом для вірту­аль­них підприємств Internet TCP/IP, завдяки його існуючим між­на­родним зв’язкам та технологічній зрілості. Основною об’єктною тех­но­логією визнається архітектура управління об’єктами OMA (Object Management Architecture). Основним стандартом, що забезпечує вимоги до інформаційної технології, є Sтandard for the Exchange of Product – STEP – міжнародний стандарт для обміну продуктами. Основними компонентами STEP є інформаційні моделі продукту та стандарти для сумісного використання інформації, визначеної моделями. NIIIP роз­ширив ці стандарти і включив до STEP нові протоколи, що дозволяють віртуальним підприємствам сумісно використовувати бази даних через мережу. Для визначення інформаційних моделей в STEP викори­сто­вується мова EXPRESS. Серед найбільш відомих проектів на основі NIIIP можна назвати: SPARS, SPARS SC, ISEC [74].

Відзначаючи перспективи розвитку і вдосконалення Internet-тех­нологій, слід виділити проблеми інформаційної безпеки (фішинг, гене­ра­тори карт, віртуальний «обмінник», заробіток за допомогою Internet, музична скринька, віруси, шпигунські і рекламні програми) й проблеми права. Для захисту від мережевих небезпек допомагають антивірусні програми, програми для видалення шпигунських і рекламних модулів, міжмережеві екрани (Firewall), центр безпеки Windows та ін. [75].

Сьогодні Internet все більше надає комерційну і рекламну інфор­мацію. Internet стає наймасовішою технологією, а отже, і найперс­пек­тив­нішою з погляду інвестування і бізнесу. Internet впливає не лише на інформаційні процеси у сучасному суспільстві, а й на хід розвитку багатьох соціально-економічних процесів. Технології, що надаються мере­жею Internet, уже сьогодні стають базовими елементами нового інфор­маційного суспільства [14].

 

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Відкрите програмне забезпечення. Комерційні програмні продукти | Лекционный курс
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-20; Просмотров: 585; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.