Сфера укладення колективних договорів

План

Тема 1.8.2 Укладення колективних договорів

Лекційне заняття № 9

з дисципліни: «Трудове право»

тема дисципліни: 1.8. Колективні договори та угоди

для спеціальності 5.03040101

«Правознавство»

Викладач: Т.А. Барбанова

1. Сфера укладення колективних договорів.

2. Зміст колективного договору.

3. Порядок укладення колективного договору.

Колективні договори укладаються на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності й господарювання, які використовують найману працю і які володіють правами юридичної особи. Отже, підприємства, установи, організації на яких має укладатися колективний договір характеризуються двома ознаками:

1) використовують найману працю;

2) мають права юридичної особи.

Відсутність хоча б однієї з ознак означає неможливість укладення колективного договору. Закон не вимагає укладення колективного договору в організаціях, що не мають статусу юридичної особи, а також особами, що зареєстровані як підприємці без створення юридичної особи і використовують найману працю. В той же час це не заборонено. І якщо в такій ситуації колективний договір належно укладений і зареєстрований, то немає підстав для заперечення його юридичного значення. У законі не визначена мінімальна гранична кількість найманих працівників, за якої має бути укладений колективний договір (видається, що коли в роботодавця працює один найманий працівник, то умови праці можуть бути встановлені трудовим договором і цього буде достатньо. Тому в даному випадку укладення колективного договору є недоцільним).

Згідно зі ст. 2 ЗУ «Про колективні договори і угоди» та ст. 11 КЗпП України, колективний договір може укладатися в структурних підрозділах підприємств. Але такі структурні підрозділи повинні бути економічно і фінансово самостійними і мати організаційні та матеріальні можливості для встановлення і реалізації додаткових або більш високого рівня, порівняно з колективним договором цілого підприємства, пільг та інших умов регулювання соціально-економічних і трудових відносин з урахуванням специфіки підрозділу. Колективний договір укладається не тільки на виробничих підприємствах, але й у бюджетних установах, закладах освіти, охорони здоров’я, органах виконавчої влади та місцевого самоврядування.

2. Зміст колективного договору

Змістом колективного договору є узгоджені сторонами умови, покликані врегулювати соціально-трудові відносини в даній організації. Сторони колективного договору мають право включати у договір лише ті умови, виконання яких знаходиться в сфері їх компетенції. Ці умови поділяють на 4 групи:

- інформаційні;

- нормативні;

- зобов’язальні;

- організаційні.

Інформаційні умови містять норми централізованого законодавства, а також колективних угод більш високого рівня (генеральної, галузевої, регіональної). Такі умови в разі перенесення до колективного договору конкретного підприємства не набирають тут додаткової юридичної сили, але при цьому не зменшується і їх роль, оскільки одні й ті ж питання регулюються значною кількістю джерел, а при цьому в колективному догові не може бути знижений рівень соціальних гарантій. Отже, інформаційні умови забезпечують цілісність змісту колективного договору з конкретного питання.

Нормативні умови колективного договору – це локальні норми права, встановлені сторонами в межах їх компетенції, які поширюються на працівників даної організації. Нормативні умови діють протягом усього терміну, на який укладається колективний договір. Ці умови мають всі ознаки правових норм, хоч вони й не виходять від держави і її органів. Як і законодавчі норми, вони носять загальний характер для сторін договору, а випливаючи з них суб’єктивні права підлягають захисту правоохоронними органами.

Зобов’язальні умови колективного договору – це конкретні зобов’язання сторін із зазначенням термінів їх виконання і суб’єктів виконавців, відповідальних за їх виконання. На відміну від нормативних умов вони мають не загальний, а конкретний характер. Ці умови діють, як правило, не протягом усього строку чинності колективного договору, а до їх виконання і завершуються виконанням. Ст. 7 ЗУ «Про колективні договори і угоди» закріплено перелік питань, згідно з яким до колективного договору можуть включатися взаємні зобов’язання сторін. Цей перелік носить рекомендаційний характер. Зокрема в колективному договорі встановлюються зобов’язання відносно:

- зміни в організації виробництва і праці (скорочення чисельності або штату працівників; зміна режиму роботи підприємства);

- забезпечення продуктивної зайнятості (створення нових робочих місць для інвалідів, розподіл однієї посади між двома працівниками з неповним робочим часом);

- нормування і оплати праці, встановлення форм, систем, розмірів заробітної плати, доплат, надбавок, преміальних і інших заохочувальних виплат;

- встановлення гарантів, компенсацій, пільг (встановлення частково оплачуваних відпусток для жінок, які мають дітей, на більш тривалий термін, ніж передбачено законодавством);

- участь трудового колективу у формуванні і розподілі прибутку (якщо це передбачено статутом підприємства);

- режиму роботи працівників, тривалості робочого часу і часу відпочинку (конкретизація відпусток за ненормований робочий день);

- умови і охорона праці (впровадження сучасних засобів захисту здоров’я працівників; встановлення підвищених компенсацій потерпілому при отриманні травми на виробництві);

- забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організації оздоровлення працівників (виділення коштів на житлове будівництво, надання путівок в санаторії, будинки відпочинку);

- гарантії діяльності виборних членів профспілкової або іншої представницької організації працівників;

- умови регулювання фондів оплати праці, встановлення міжкваліфікаційних співвідношень в оплаті праці.

Колективний договір може передбачати додаткові, порівняно з чинним законодавством і угодами, гарантії та пільги.

Зобов’язальні умови колективного договору можна поділити на два види:

а) такі, що вимагають витрачання додаткових коштів від роботодавця (на даний час практично не виконуються);

б) такі, що не вимагають фінансування, а стосуються організації праці, її вдосконалення.

Організаційні умови – це умови, що пов’язані з регламентацією порядку укладення, зміни і припинення дії колективного договору (умови про термін дії договору, контроль за його виконанням, порядок внесення змін і доповнень, відповідальність за порушення і невиконання колективного договору).

Всі умови колективного договору можуть поліпшувати становище працівника порівняно з законодавством, генеральною, галузевою та регіональною угодою, але не можуть його погіршувати. Згідно зі ст. 16 КЗпП України, умови колективного договору, що погіршують становище працівника, є недійсними. Недійсними є також умови колективних договорів, які виходять за межі повноважень сторін, навіть якщо вони і поліпшують становище працівника.

Відповідно до ст. 18 КЗпП України, умови (положення) колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства, установи, організації незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов’язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників.

Дата добавления: 2014-01-20