Міжнародна організація праці (МОП), її структура, основні напрями та мета діяльності

Суб’єкти міжнародно-правового регулювання праці

Поняття міжнародно-правового регулювання праці, його джерела

План

Тема 1.10. Міжнародно-правове регулювання праці

Лекційне заняття № 12

з дисципліни: «Трудове право»

тема дисципліни: 1.10. Міжнародно-правове регулювання праці

для спеціальності 5.03040101

«Правознавство»

Викладач: Т.А. Барбанова

1. Поняття міжнародно-правового регулювання праці, його джерела.

2. Суб^’єкти міжнародно-правового регулювання праці.

3. Міжнародна організація праці (МОП), її структура, основні напрями та мета діяльності.

Відповідно до ст. 9 Конституції України діючі міжнародні договори, згода на обов’язковість яких дана Верховною Радою, є частиною національного законодавства України.

Міжнародно-правове регулювання праці – це встановлена міжнародними договорами (актами) система стандартів щодо регулювання праці, яку держави, що приєдналися до відповідного міжнародного договору (ратифікували його), використовують в національному трудовому законодавстві.

Джерелами міжнародно-правового регулювання праці є різноманітні конвенції, рекомендації, акти, прийняті міжнародними організаціями та міждержавні угоди, спрямовані на регулювання ринку праці, зайнятості, укладення колективних договорів, трудових правовідносин. Зокрема, до джерел міжнародно-правового регулювання праці можна віднести Міжнародний кодекс праці, тобто Конвенції і рекомендації МОП. Крім цього, у Європі джерелами міжнародно-правового регулювання праці є акти, прийняті Радою Європи і Європейським Союзом.

Відповідно до ст. 9 Конституції України діючі міжнародні договори, згода на обов’язковість яких дана Верховною Радою, є частиною національного законодавства України. А відповідно до ст. 8-1 КЗпП України, якщо міжнародним договором або міжнародною угодою, в яких бере участь Україна, встановлено інші правила, ніж ті, що їх містить законодавство України про працю, то застосовуються правила міжнародного договору або міжнародної угоди.

Суб’єктами міжнародно-правового регулювання праці є ООН та її спеціалізований орган – Міжнародна Організація Праці (МОП). Крім цього суб’єктами міжнародно-правового регулювання праці можуть бути різні об’єднання держав, наприклад, Рада Європи, Європейський Союз, СНД.

МОП була заснована урядами ряду країн згідно з рішенням Паризької конференції 11 квітня 1919 року з ціллю міжнародного співробітництва для усунення соціальної несправедливості шляхом поліпшення умов праці. У даний час МОП – одна із спеціалізованих установ ООН.

МОП покликана вирішувати такі завдання:

- розробка узгодженої політики та програм, спрямованих на вирішення соціально-трудових проблем;

- розробка та прийняття міжнародних трудових норм (конвенцій та рекомендацій) для проведення прийнятої політики у життя;

- допомога країнам – членам МОП у вирішенні проблем зайнятості та скороченні безробіття;

- розробка програм щодо поліпшення умов праці;

- розвиток соціального забезпечення;

- розробка заходів щодо захисту прав таких соціально вразливих груп трудящих як жінки, молодь, особи похилого віку, працівники-мігранти;

- сприяння організаціям найманих працівників і підприємців у їх роботі спільно з урядами щодо врегулювання соціально-трудових відносин.

На сьогоднішній день членами МОП є 174 держави. Відповідно до статуту МОП її членом може бути кожна держава – член ООН. Україна є членом МОП з 1954 року. Головним принципом роботи МОП є трипартизм, що означає, що формування майже всіх органів МОП базується на основі трьохстороннього посередництва – від урядів, представників працівників і представників підприємців (роботодавців). Тому кожна держава представлена чотирма делегатами: 2 – від уряду, по 1 - від підприємців і працівників.

Вищим органом МОП є Міжнародна конференція праці (Генеральна конференція), яка скликається щорічно і складається з делегатів усіх держав – членів МОП. До компетенції Генеральної конференції відноситься прийняття міжнародних конвенцій і рекомендацій, визначення задач і напрямів діяльності МОП, внесення змін в її Статут, прийом у члени МОП окремих держав, спостереження за застосуванням державами ратифікованих ними конвенцій та рекомендацій МОП.

Виконавчим органом МОП є Адміністративна рада, яка обирається на Міжнародній конференції праці й складається з 56 чоловік: 28 делегатів представляють уряди, 14 – підприємців і 14 – працівників. Адміністративна рада призначає Генерального директора Міжнародного Бюро Праці.

Міжнародне Бюро Праці – постійний орган МОП, який виконує функції секретаріату. Він не є суб’єктом міжнародно-правового регулювання праці, але займається підготовкою конвенцій і рекомендацій МОП та спостереженням за їх застосуванням, збиранням і поширенням інформації щодо міжнародно-правового регулювання праці найманих працівників. Міжнародне Бюро Праці займається підготовкою матеріалів до конференції МОП, надає допомогу державам у виробленні законів на основі рішень Генеральної конференції, видає публікації щодо міжнародно-правового регулювання праці.

Кіровоградський кооперативний коледж

економіки і права ім. М.П. Сая

Циклова комісія правознавчих дисциплін

Дата добавления: 2014-01-20