Поняття трудового договору, його відмінність від суміжних цивільно-правових договорів

План

Тема 2.1.1 Поняття та сторони трудового договору

Лекційне заняття № 13

з дисципліни: «Трудове право»

тема дисципліни: 2.1. Трудовий договір

для спеціальності 5.03040101

«Правознавство»

Викладач: Т.А. Барбанова

1. Поняття трудового договору, його відмінність від суміжних цивільно-правових договорів.

2. Сторони трудового договору, їх правовий статус.

Трудовий договір займає особливе місце в трудовому праві. На основі трудового договору виникають трудові відносини працівника з роботодавцем, що неминуче спричиняє включення цих суб’єктів у цілу систему відносин, які регулюються трудовим правом. Ст.. 43 Конституції України передбачено право на працю громадян України. Це право визнається за кожною людиною і становить собою можливість заробляти на життя працею, яку людина вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на працю реалізується різними шляхами. Але переважна більшість громадян реалізовують це право, влаштовуючись на роботу і, укладаючи при цьому трудовий договір.

Трудовий договір – це юридичний факт, з яким пов’язується виникнення, зміна і припинення трудових правовідносин.

Правове, легальне визначення трудового договору закріплене в ст.. 21 КЗпП.

Трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечити умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором та угодою сторін.

При всій різноманітності видів трудової діяльності суть праці різних за професією працівників (робітників, артистів, моряків, вчителів, державних службовців) єдина, їхнє правове становище зумовлюється договором трудового найму. Трудовий договір виступає універсальною моделлю трудового найму, визнаною у всіх країнах світу.

Трудова діяльність, яка протікає в рамках трудового договору, характеризується наступними правовими ознаками:

- праця юридично несамостійна, а така, що протікає в рамках певного підприємства, установи, організації (юридичної особи) або в окремого громадянина (фізичної особи);

- не на основі власних засобів виробництва, а на кошти (капітал) роботодавця;

- не на свій страх і підприємницький ризик, а шляхом виконання в роботі вказівок і розпоряджень роботодавця та під гарантовану оплату;

- виконання роботи певного виду (трудової функції);

- трудовий договір, як правило, укладається на невизначений термін і тільки у випадках, встановлених у законі – на певний строк;

- здійснення трудової діяльності відбувається, як правило, в колективі працівників (трудовому колективі);

- виконання протягом встановленого робочого часу певної норми праці;

- отримання від роботодавця у встановлені терміни грошової винагороди за роботу, що виконується;

- забезпечення роботодавцем гарантій у встановлених випадках;

- участь роботодавця у фінансуванні соціального страхування працівника.

Відмінність трудового договору від суміжних цивільно-правових договорів:

Трудовий договір

Цивільно-правовий договір

1. Предметом виступає не лише результат праці, а й сама жива праця, тобто процес праці. 2. Працівник включається в шат підприємства і зобов’язаний підкорятися правилам внутрішнього трудового розпорядку. 3. Оплата праці регулюється законодавством про працю і не може бути меншою встановленого державою мінімального розміру. Крім цього працівник не несе ризику втраченої продукції, роботи, якщо це сталося не з його вини. 4. Працівнику надаються гарантії стосовно щорічних відпусток, навчальних відпусток, соціальних гарантій. 5. Роботодавець має дисциплінарну владу стосовно працівника, а при заподіянні матеріальної шкоди працівником може самостійно стягнути цю шкоду в межах середнього заробітку працівника. 6. Укладення трудового договору чітко регламентується трудовим законодавством. В деяких випадках роботодавець зобов’язаний прийняти працівника на роботу. 7. Укладається, як правило, на невизначений строк і припиняється лише за підстав, передбачених законодавством.

1. Предметом виступає матеріалізований результат праці.   2. Процес праці не регламентується і здійснюється особою на свій розсуд.     3. Оплата праці встановлюється за угодою сторін.   4. таких гарантій не передбачено.   5. Роботодавець не володіє дисциплінарною владою по відношенню до працівника, а при заподіянні майнової шкоди стягнення проводиться у судовому порядку.   6. Договір укладається за угодою сторін, з дотриманням принципів добровільності й рівності сторін.     7. Укладаються для виконання певної роботи, яку працівник виконує самостійно, і закінчуються з моментом виконання цієї роботи.

Дата добавления: 2014-01-20