Спеціальні правила охорони праці на окремих видах робіт

Загальні гарантії прав працівників на охорону праці

Права громадян, в тому числі і в сфері охорони праці, можуть бути реалізовані при умові, що в нормативному порядку будуть встановлені для цього необхідні гарантії. До загальних гарантій права працівників на охорону праці належать:

1) обов^’язок роботодавця поінформувати працівника при укладенні трудового договору про умови праці на підприємстві, про наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих чинників, про можливі наслідки їх впливу на здоров^’я і про його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах;

2) заборона укладати трудовий договір з працівником, якому згідно з медичним висновком протипоказана запропонована робота за станом здоров^’я;

3) право працівника відмовитися від дорученої роботи, якщо виникла виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров^’я або для оточуючих його людей і навколишнього середовища;

4) право працівника розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує вимоги законодавства про охорону праці чи умови колективного договору з цих питань, з виплатою вихідної допомоги в розмірі не менше 3-місячного заробітку.

Крім вказаних загальних гарантій законодавством передбачені ще й спеціальні гарантії щодо охорони праці. Розглянемо їх.

На роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці, а також на роботах, пов^’язаних із забрудненням або здійснюваних у несприятливих умовах, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг та спеціальне взуття. Спецодяг і спецвзуття, що видаються працівникам, повинні бути зручними в роботі, належної якості, відповідати вимогам державних стандартів і технічним умовам, розміру і зросту працівника. Спецодяг і спецвзуття є власністю підприємства. Тому роботодавець зобов^’язаний організувати їх комплектування та утримання. Видача замість спецодягу та спецвзуття матеріалу для їх виготовлення або грошових сум для їх придбання не дозволяється. В той же час роботодавець зобов^’язаний компенсувати працівникові витрати на придбання спецодягу та спецвзуття, якщо встановлений строк видачі їх порушено, і працівник був змушений придбати їх за власний рахунок. У разі дострокового зношення спецодягу та спецвзуття не з вини працівника роботодавець зобов^’язаний замінити їх за власний рахунок. Строки ношення спецодягу (в тому числі зимового) вираховуються з дня фактичної видачі його працівникам в календарному, а не сезонному вирахуванні. Роботодавець зобов^’язаний замінити або відремонтувати спецодяг і спецвзуття, яке прийшло в непридатність до закінчення встановленого строку ношення з причин, що не залежали від працівника. Така заміна здійснюється роботодавцем за участю профспілкового органу. Повернені працівником спецодяг і спецвзуття по закінченні строку ношення, але ще придатні для використання, мають бути відремонтовані і використані за призначенням. Одяг, не придатний для ношення, може бути використаний для ремонту. Видача спецодягу і спецвзуття, що були в користуванні в інших працівників, можливе тільки після прання, ремонту та дезінфекції. Строки ношення такого одягу визначаються комісією. Прання, дезінфекція та ремонт спецодягу і спецвзуття проводиться за рахунок підприємства в період, коли працівники не зайняті на роботі (вихідний день), або під час перерви між робочими днями чи робочими змінами. Забороняється виносити спецодяг і спецвзуття за межі підприємства. Для його зберігання роботодавець зобов^’язаний надавати працівникам спеціально обладнані приміщення (гардеробні). У випадках, коли за умовами роботи спеціально обладнані приміщення не можуть бути надані (на лісозаготівлі, геологорозвідувальних роботах), спецодяг та спецвзуття може перебувати у неробочий час у працівника (але це має передбачатись в правилах внутрішнього трудового розпорядку чи в колективному договорі). Відповідальність за збереження спецодягу та спецвзуття в цих випадках несуть самі працівники. Теплий спецодяг та спецвзуття (костюми ватні, куртки ватні, штани, валянки) повинні видаватися працівникам з настанням холодної пори року. Час користування цим спецодягом (початок і кінець зимового періоду) встановлюється роботодавцем спільно з профспілковим органом з урахуванням місцевих виробничих і кліматичних умов.

На роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці видаються також засобами індивідуального і колективного захисту. До таких засобів належать костюми ізолюючі, засоби захисту органів дихання, ніг, рук, голови, обличчя, очей, органів слуху, засоби захисту від падіння з висоти тощо. Вказані засоби видаються працівникам на час виконання тих робіт, для виконання яких вони передбачені. Вони також можуть бути закріплені за певними робочими місцями і передаватись однією зміною іншій.

На роботах, пов^’язаних із забрудненням тіла, видається мило в кількості 400 грамів на місяць. Для змивання бруду під час роботи і після її завершення повинні бути обладнані умивальники з рушниками або повітряними осушувачами рук. Перелік професій і робіт, робота на яких дає право працівникам на одержання мила встановлюється роботодавцем за погодженням з профспілковим комітетом.

На роботах, пов^’язаних з негативним впливом на шкіру людини шкідливих речових, безоплатно видаються змиваючі або знешкоджуючі речовини. Перелік професій і робіт, робота на яких дає право працівникам на одержання змиваючих або знешкоджуючих речовин встановлюється роботодавцем за погодженням з профспілковим комітетом.

На роботах, пов^’язаних з токсичними речовинами, для їх нейтралізації працівникам видається молоко. Докладний перелік токсичних речовин, для нейтралізації яких працівники повинні вживати молоко, визначений медичними установами. Виходячи з даного переліку, роботодавець за погодженням з профспілкою затверджує перелік професій і робіт, при виконанні яких працівникам повинно видаватись молоко. Молоко є продуктом профілактичного харчування, який підвищує опір організму негативним чинникам виробничого середовища, нормалізує деякі обмінні процеси і функції організму. Молоко видається працівникам у дні, коли вони фактично виконують роботи з шкідливими умовами праці і зайняті на цих роботах не менше половини робочого дня (зміни). За робочу зміну, незалежно від її тривалості, працівники одержують по 0,5 літра молока. Молоко видається в день роботи. Не можна видавати молоко за одну чи декілька змін наперед, а також за минулі зміни. Оскільки видача молока має цільове призначення, неможна видавати замість молока гроші або відпускати молоко додому. Працівники не отримують молока в дні їх відсутності на підприємстві незалежно від причин цієї відсутності, а також у дні роботи на інших дільницях, де видача молока не передбачена. У виняткових випадках натуральне молоко за погодженням із медичною частиною або санстанцією може бути замінене рівною кількістю кефіру, простокваші, ацидофільного молока або мацоні.

На роботах, пов^’язаних з виготовленням чи переробкою антибіотиків, замість свіжого молока повинно видаватися кисле молоко або виготовлений на основі молока колібактерін.

На роботах, пов^’язаних з впливом свинцю, повинно видаватись 8-10 грам пектину у вигляді мармеладу або концентрату пектину з чаєм.

На роботах з особливо шкідливими умовами праці працівникам видається лікувально-профілактичне харчування. Перелік професій і робіт, які дають право на безоплатне лікувально-профілактичне харчування, а раціони і правила видачі цього харчування затверджуються в централізованому порядку. Якщо працівник відповідно до цього переліку отримує лікувально-профілактичне харчування, то молоко йому не видається, незалежно від того, чи відповідає виконувана ним робота умовам, що дають право на отримання молока. Лікувально-профілактичне харчування видається у вигляді гарячих сніданків перед початком роботи. В окремих випадках, за погодженням з лікувальним закладом, допускається видача сніданків під час обідньої перерви. Працівники забезпечуються гарячими сніданками тільки під час роботи саме на особливо шкідливих роботах.

В гарячих цехах, на підземних роботах працівникам повинен бути забезпечений особливий питтєвий режим. Фізичні навантаження при роботах з високою температурою викликають активне потовиділення, про призводить до надмірного виведення з організму солей та вітамінів. Виникає сильне почуття спраги, хочеться постійно пити. Стає нестабільним артеріальний тиск, частішає пульс, знижується працездатність. Не обмеження вживання рідини збільшує навантаження на нирки і серце. Посилюється потовиділення, що викликає ще більшу спрагу, бажання пити. Скорочення вживання води змушу серце працювати у напруженому ритмі – перекачувати кров, що стає густою від нестачі вологи. Тому для усунення цих фізіологічних відхилень потрібно правильно організувати питтєвий режим. На вказаних роботах має запроваджуватись питтєвий режим за якого працівник повинен вживати приблизно півсклянки рідини через кожні півгодини. При цьому на фізіологічний стан організму, його водно-сольовий обмін і м^’язову працездатність позитивний вплив справляють прісна газована вода, чай, молочна сироватка, кисле знежирене молоко, хлібний квас.

На особливо жарки роботах працівники повинні забезпечуватись підсоленою газованою водою, яка містить не більше 0,1 відсотка кухонної солі (це 1 грам солі на 1 літр води). Постачання підсоленою газованою водою повинно проводитись з розрахунку до 5 літрів на кожного працівника за зміну. Роботи, на які організовується постачання газованою підсоленою водою, визначаються органами санітарного нагляду за погодженням з роботодавцем.

На навантажувально-розвантажувальних роботах встановлено граничні норми підіймання, перенесення і пересування вантажів. Так, забороняється перенесення одним вантажником вантажів, більших 80 кг. Якщо вага вантажу (кожного місця окремо) перевищує 50 кг, то підйом і зняття вантажу зі спини вантажника повинні проводитися за допомогою інших працівників, а перенесення такого вантажу допускається на відстань, не більшу за 60 м.

Додаткові компенсації та пільги в сфері охорони праці з урахуванням специфіки умов праці на конкретному підприємстві можуть визначатися колективним договором.

Дата добавления: 2014-01-20