Методика відбору центрів витрат та центрів відповідальності

Вивчення досвіду підприємств, які займають стійкі позиції в умовах ринкової економіки свідчить про такі підходи до побудови аналітичного управлінського обліку:

Ø за центрами виникнення витрат;

Ø за центрами відповідальності за витрати;

Ø за центрами рентабельності виробництва.

Досить поширеним є підхід до обліку за місцями виникнення витрат.

Методика визначення місць виникнення витрат включає сукупність таких взаємопов’язаних етапів.

1. Побудова організаційної системи управління підприємством.

2. Визначення структурних підрозділів, за якими є можливість організувати нормування, планування, облік витрат.

3. Формування мети управління витратами.

4. Осмислення принципів виділення місць виникнення витрат.

5. Групування місць виникнення витрат за характером виконуваних у них функцій.

6. Розробка номенклатури місць виникнення витрат.

Існуюча на підприємстві організаційна структура управління передбачає визначення підпорядкованості структурних підрозділів, за якими можуть узагальнюватися витрати.

Метою управління витратами можуть бути:

Ø дієвий та всебічний контроль ефективності роботи підприємства;

Ø точність калькулювання, яка забезпечується диференційованим розподілом накладних витрат на одиницю продукції.

Принципами відокремлення місць виникнення є такі:

1. Визначення сфери відповідальності за кожним місцем виникнення витрат.

2. Чинники, які впливають на витрати і використовуються в управлінні ними повинні мати кількісні характеристики.

3. Вибір місць виникнення витрат, повинен максимально спростити облік та розподіл різних видів витрат за місцями її виникнення.

4. Пошук компромісу між точністю результатів обліку витрат за місцями виникнення та складністю облікових процедур.

Групування місць виникнення витрат за характером виконуваних у них функцій може мати такий вигляд.

Таблиця 4 Характеристика місць виникнення витрат

Види місць виникнення витрат	Приклади
Основні:
Ø Які відносяться до постачальниць-ко-заготівельної діяльності	Відділ постачання Сировинний цех Склад матеріалів
Ø які відносяться до виробничої діяльності	Ділянки та цехи основного виробництва відповідно до галузевих та технологічних особливостей підприємства
Ø які відносяться до управлінської діяльності	Відділ прогнозування та аналізу Бухгалтерія Канцелярія
Ø які відносяться до збутової діяльності	Відділ маркетингу
Допоможні:
Ø загальногосподарські	Об’єкти соціальної сфери (їдальня, гуртожиток, спортзала, ремонтна майстерня, кімната психологічного розвантаження)
Ø загальновиробничі	Відділ технічного управління виробництвом Конструкторське бюро Відділ технічного контролю та контролю якості

Результати обгрунтування вибору місць виникнення витрат завершуються розробкою їх номенклатури. Наприклад, реєстраційний номер 121 означає:

1 - загальногосподарські витрати

12 - об’єкти соціальної сфери

121 – їдальня.

Тобто перша цифра означає функцію виробництва, до якої належить місце виникнення витрат, наступні – порядковий номер в даній групі.

Зауважимо, що в економічній літературі та на практиці розглядаються два підходи до вибору витрат, які необхідно обліковувати за місцями їх виникнення:

Ø загальний комплекс прямих та непрямих витрат, пов’язаних з роботою даного підрозділу (служби, виду діяльності) без групування за видами продукції;

Ø обмеження лише непрямими витратами, які відносяться до даного підрозділу та носять загальний характер відносно видів продукції. Прямі витрати обліковують за видами продукції без перегрупування (узагальнення) за місцями виникнення витрат.

Вибір варіанту, за яким узагальнюються всі витрати, що виникають у підрозділі, дозволяє більш реально використовувати бюджетування та нормативний метод обліку витрат.

Система обліку, яка передбачає складання внутрішніх звітів за результатами зіставлення стандартних (кошторисних показників з фактичними, називаються обліком за центрами відповідальності).

Центром відповідальності – називають підрозділ підприємства, по якому є можливість делегувати і контролювати виконання завдань (функцій) при визначених ресурсах та результатах. Основним принципом центру відповідальності є забезпечення в зв’язку: витрати обсяг переробки сировини, матеріалів прибуток.

Ознайомтеся з класифікацією центрів відповідальності.

За функціональним принципом

обслуговуючі		матеріальні		виробничі		управлінські		збутові
допоміжні центри: електропідстанція, їдальня		відділ матеріально-технічного постачання, склади, комори		цехи основного та допоміжного виробництва		адміністрація, бухгалтерія. канцелярія		відділ маркетингу, відділ збуту

За территоріальним принципом

філія № 1

філія № 2

або

склад № 1 у мікрорайоні “Половки”

склад № 2 у мікрорайоні “Левада”

Рис. Класифікація центрів відповідальності

Розглянемо схему обліку витрат за центрами відповідальності.

	Центри відповідаль ності адміністрації (управлінням)	Центри відповідаль ності допоміжного виробництва	Центри відповідальності основного виробництва
Види витрат
	І	ІІ
Первинні витрати
Розподіл витрат центрів відповідальності адміністрації
Розподіл витрат центрів відповідальності допоміжного виробництва
Загальна сума витрат за центрами відповідальності основного виробництва

Рис.3. Облік витрат за центрами відповідальності.

Організація обліку та контролю за місцями виникнення та центрами відповідальності показує, що для оцінки діяльності кожного підрозділу необхідно визначати прибуток, який має одержати конкретний центр відповідальності. Тому як різновид центрів відповідальності виділяють центри рентабельності. В них випуск продукції у гривнях розглядають як дохід, а суму використаних ресурсів як видатки. Різниця між ними є прибутком центру.

Дата добавления: 2014-01-20