Страхування вантажів

План

Майнове страхування

8.1 Страхування вантажів

8.2 Страхування транспортних засобів

8.3 Страхування сільськогосподарських рослин і тварин

8.4 Страхування домашнього майна громадян

Майнове страхування трактується як галузь страхування, в якій об’єк­том страхових правовідносин виступає майно в різних видах. Економічне призначення такого страхування полягає у відшкодуванні збитку, який виник внаслідок страхового випадку.

Страхувальниками виступають не тільки власники майна, а й інші юри­дичні та фізичні особи, які несуть відповідальність за його збереження.

До майнового страхування належить страхування майна юридичних і фізичних осіб, яке знаходиться у власності страхувальника або орендуєть­ся ним. Об’єктом страхування виступають матеріальні цінності, які можуть бути застраховані, а саме: основні й оборотні фонди виробничого і неви­робничого призначення, врожай сільськогосподарських культур, твари­ни, продукція, засоби транспорту, устаткування, інвентар, предмети до­машнього господарства та ін.

Страховик несе відповідальність за пряму фізичну шкоду, заподіяну майновим цінностям.

Початок та закінчення дії договору страхування визначаються прави­лами страхування і вказуються у страховому полісі. Термін дії договору стра­хування − час, передбачений умовами страхування, протягом якого діє страхова відповідальність страховика, тобто його обов’язок виплатити стра­хувальнику при настанні страхового випадку страхове відшкодування чи страхову суму.

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про страхування» при майновому стра­хуванні страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не перед­бачено договором страхування.

Страхове відшкодування − страхова виплата, яка здійснюється стра­ховиками у межах страхової суми за договором майнового страхування при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збит­ку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахова­ними, якщо це передбачено договором страхування. Якщо страхова сума становить певну частку вартості застрахованого об’єкта, то страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених за страховою подією збитків. коли інше не передбачено умовам й страхування Якщо майно застраховане у кількох страховиків і загальна страхова сума перевищує дійсну вартість майна (подвійне страхування), то страхове відшкодування, що виплачується всіма страховиками, не може перевищувати дійсної вартості майна При цьому кожний страховик здійснює виплату пропорційно розміру страхової суми за укладеним ним договором страху­вання

Суттєве значення для обсягу відшкодування в майновому страхуванні має страхова сума, яка є максимальною грошовою сумою, в межах якої стра­хова компанія несе зобов’язання з виплати страхового збитку при настанні страхового випадку

Страхова сума може збігатися зі страховою вартістю об’єкта. У такому випадку майно вважається застрахованим за повною його вартістю, а може бути нижчою страхової вартості В останньому випадку важливим факто­ром, що впливає на розмір страхового відшкодування, є система (вид) стра­хового забезпечення

У майновому страхуванні застосовуються дві основні системи страхо­вого забезпечення пропорційна і першого ризику При пропорційній сис­темі відшкодування виплачується в розмірі такої частини збитків, яку стра­хові сума становить відносно до оцінки (страхової вартості} об’єкта страхування Якщо страхова сума менша практичної вартості майна, то певна частка збитку завжди лежить на страхувальнику, тобто ступінь повного відшкодування залежить від величини страхової суми відносно вартості застрахованого майна (страхової вартості) Ця система, з одного боку, дає можливість страхувальнику відшкодувати збитки у повному розмірі, а в іншому - підштовхує до вживання заходів щодо збереження майна і про­ведення попередніх заходів, оскільки частина втраченого йому не повер­тається

Система першого ризику передбачає виплату страхового відшкодуван­ня в розмірі збитку, але в межах страхової суми При цій системі страхово­го забезпечення збитки в межах страхової суми (перший ризик) повністю відшкодовуються страховиком, а збитки понад страхову суму (другий ри­зик) не відшкодовуються При системі першого ризику рівень відшкоду­вання, як правило, виший, ніж при пропорційній системі

Якщо майно застраховане на повну вартість, тобто страхова сума до­рівнює страхоти оцінці (страховій вартості), розмір страхового відшкоду­вання буде однаковий як при страховому забезпеченні за пропорційною системою, так і за системою першого ризику: відшкодування при цьому завжди дорівнює збитку. Якщо застраховане майно загинуло повністю, то відмінності між цими системами практично втрачаються, оскільки в тако­му випадку виплачується повна страхова сума за обома системами. Відмінності між системами виявляються при страхуванні майна не за повною вартістю, і в той же час, при неповній його загибелі, коли обсяг відшкодування при системі першого ризику трохи вищий Механізм цих двох систем є умовно вигідним як страховику, так і страхувальнику, бо не­значна невигода для страхової компанії системи першого ризику компен­сується залученням великої кількості страхувальників, зацікавлених у та­ких умовах майнового страхування Це підвищує фінансову стійкість стра­хування даного виду в цілому.

У господарській (підприємницькій) діяльності не можна обійтися без страхування від небезпек, що виникають на різноманітних шляхах сполу­чення Об’єктами страхування можуть бути як транспортні засоби, так і вантажі, які перевозяться ними Страхування транспортних засобів іме­нується «КАСКО», а страхування вантажів − «КАРГО» страхуванням

Страхування вантажів − один з найпоширеніших видів страхування Страхувальниками можуть бути будь-які фізичні або юридичні особи, ван­тажовідправники чи вантажоодержувачі Не виключається укладання до­говору страхування вантажеперевізником. На практиці вантаж страхує та сторона, яка найбільше зацікавлена в його збереженні Як правило, це сто­рона, на яку за договором лягає ризик втрати чи пошкодження вантажу При внутрішніх перевезеннях— це продавець-вантажовідправник

У міжнародних перевезеннях в більшості випадків обов’язок страху­вання лежить на покупці-вантажоодержувачі Страховиком в Україні може бути лише страхова компанія, що одержала ліцензію Укрстрахнагляду і має право здійснювати цей вид страхування згідно з п установчими доку­ментами

Цей вид страхування найбільш актуальний для підприємців, які мають.

Іноземних партнерів в інших країнах, оскільки вантажі, які пересікають кордон України, страхуються в обов’язковому порядку.

Конкретний зміст сі рахування вантажів визначається в договорі. По­ширені два види страхування вантажів, які відповідають стандартним умо­вам інституту лондонських страховиків «з відповідальністю за усі ризи­ки» та «без відповідальності за пошкодження, крім випадків катастро­фи» При страхуванні першого виду передбачається відшкодування збитків від пошкодження чи загибелі вантажу від будь-яких причин Але з цих умов виключаються пошкодження чи загибель вантажів від будь-яких військових, піратських дій, конфіскації чи знищення на вимогу вла­ди (ці ризики можуть бути застраховані за додаткову плату), виключа­ються ризики радіації, спеціальної і грубої необережності страхувальни­ка чи його представників, порушення встановлених правил перевезення, пересилання і зберігання вантажів, невідповідності пакування; впливу трюмного повітря чи особливих властивостей вантажу, пошкодження вантажу гризунами та ін., сповільнення в доставці вантажу і падіння цін тощо.

При страхуванні другого виду не відшкодовуються збитки внаслідок підмокання вантажу атмосферними опадами, забруднення вантажу, його крадіжки або не поставлення. За угодою сторін вантаж може бути застра­хований на інших умовах.

Для виключення непорозумінь, що виникають внаслідок різного трак­тування в різних країнах одних і тих же понять, Міжнародна торгова пала­та в Парижі ще у 1936 р. розробила Міжнародні правила тлумачення тор­гових термінів (Інкотермс). Вони являють собою зведення умов укладан­ня контрактів між сторонами, комерційні підприємства яких знаходяться в різних країнах. Правила регулюють витрати і ризики обох сторін при ук­ладанні контракту і вміщують в собі такі основні умови страхування: СІF, СІР, РОF, РАF.

Угода СІF (вартість, страхування і фрахт) − це особливий вид контракту, в якому на спеціальній основі вирішують­ся основні питання купівлі-продажу: момент переходу на покупця ризику випадкової загибелі, пошкодження чи передачі товару, добросовісної дії продавця; порядок розрахунків та інші питання.

При продажі товару на умовах СІР продавець зобов’язаний доставити товару порт відвантаження, відвантажити його на борт судна, зафрахтувати тоннаж і оплатити фрахт, застрахувати перевезення морським шляхом від ризику загибелі чи пошкодження то вару під час транспортування, який несе продавець, оплатити страховий поліс. Продавець повинен пронести митне очищення товару для вивозу. Ризики переходять з продавця на покупця з моменту переходу товару через поручні судна в порту відвантаження.

СІР (перевезення і страхування, оплачені до). «За перевезення і страхування оплачено» до позначеного в контракті місця призначення означає, що продавець несе витрати зі фрахту до транспор­тування товару в позначене місце призначення, повинен застрахувати пе­ревезення від ризику загибелі чи пошкодження товару під час транспорту­вання, який несе покупець, і оплатити страховий поліс. Ризики перехо­дять від продавця до покупця з моменту передачі транспортній компанії.

РОF (вільно на борту) у визначеному в контракті пор­ту відвантаження означає, що продавець виконав свої зобов’язання з пи­тань поставки, коли товар перейшов через поручні судна у позначеному порту завантаження. Починаючи з цього моменту, покупець несе всі вит­рати і ризики загибелі чи пошкодження товару.

РАF (вільно вздовж борта судна) у позначеному в контракті порту відвантаження означає, що продавець виконав свої зобо­в’язання з питань поставки, коли він поставив товар на пристань позначе­ного в контракті порту завантаження і розмістив його вздовж борту судна.

Страховик, який страхує вантаж, пише заяву, де описує упакування вантажу, вказує його найменування, кількість і масу, а також номери супроводжуючих документів (накладних), пункт відправлення, пункт призна­чення, дату початку перевезення, перевізника, вид транспорту, страхову суму і бажані умови страхування.

Страховою сумою оцінюється ризик такого перевезення і розмір стра­хового відшкодування, коли з вантажем щось станеться. Визначається вона на основі міжнародних контрактів або договорів, якщо йдеться про пере­везення всередині країни, які підтверджують вартість вантажу (занижен­ня вартості не в інтересах страхувальника, оскільки робить неможливим повноцінне страхове відшкодування, якщо з вантажем щось станеться). Завищення страхової суми теж нічого не дає, оскільки при настанні стра­хового випадку страховик проведе експертизу і заплатить рівно стільки, в скільки буде оцінений збиток (на основі оцінки вартості вантажу), бо в Законі України «Про страхування» є суттєве зауваження: страхування не повинно приносити прибуток страхувальнику, тобто відшкодування має бути меншим за збиток,

Страховий тариф визначає розмір страхової премії, платежу і стано­вить відсоток від страхової суми. Він визначається в кожному конкретно­му випадку і залежить від виду вантажу, вартості, дальності, часу, маршру­ту перевезення, репутації і надійності перевізника, обсягу необхідного стра­хового захисту.

Середньоринковий тариф зі страхування вантажів сьогодні становить 0,5-1,5% від страхової суми. Тому, вибираючи страхову компанію, по­трібно орієнтуватися не на тариф, а на умови страхування: строк, протя­гом якого вона зобов’язується виплатити відшкодування (бажано не більше 15 днів), перелік документів, який необхідно надати для отриман­ня відшкодування, наявність повноцінного перестрахувального захисту. Крім того, страхова компанія може зробити надбавку до тарифу (0,1-0,6%), якщо мас місце невиправданий ризик, наприклад, перевезення золота без охорони.

Договір страхування має графу, в якій вказано, що він набуває чин­ності з моменту перерахування страховику страхової премії. Це суперечить практиці розвинутих країн, де страховик несе відповідальність за покрит­тя збитку з моменту підписання договору. Він вважає справою честі спла­тити відшкодування навіть якщо страховий випадок виник у день підпи­сання договору і його клієнт не встиг здійснити платіж.

Страхове відшкодування. Страховик виплачує страхове відшкодування на основі документів, які підтверджують факт страхової події і розмір збит­ку. При настанні страхового випадку власник вантажу чи його представ­ник зобов’язані:

— вжити всіх можливих заходів для врятування і збереження пошкод­женого вантажу чи забезпечення права на регрес до винної сторони;

— терміново сповістити про те, що сталося, страховикові;

— подати в страхову компанію заявку на відшкодування збитків. Невиконання будь-якої з цих умов, а також приховування якихось відо­мостей, суттєвих даних про перевезення (відсутність охорони, зміна мар­шруту) може коштувати страхувальнику страхового відшкодування.

До страхової компанії потрібно буде представити документ, який підтверджує право власності на застраховане майно Ним може бути СМК. − міжнародна транспортна накладна, коносаменти, залізничні накладні, копії контракту і банківських документів, фактури, рахунки, які підтверд­жують право страхувальника розпоряджатися вантажем.

Наявність страхового випадку повинна бути документально зафіксо­вана: у випадку крадіжки − міліцією, стихійного лиха − метеостанцією, пошкодження—торгово-промисловою палатою. Якщо збитки дуже великі, то на місце страхового випадку виїжджає представник страхової компанії (чи її іноземного партнера, якщо подія виникла за кордоном).

Розмір претензії за збитком страхувальник повинен вказати в рахунку-заяві з додатком розрахунку збитку. Достовірність розрахунку підтверд­жується актами аварійних комісарів, оцінками, експертизами. Документи повинні бути складені відповідно до законів тієї країни, де виникла стра­хова подія. Якщо подія виникла за кордоном, оцінити збитки може іно­земна компанія − партнер страховика.

Отримуючи виплату, страхувальник підписує гарантійний лист, згідно з яким він передає всі права з регресного позову страховій компанії.

Страховик може відмовити у виплаті страхової суми, якщо страхуваль­ник невчасно сповістив про страховий випадок (термін й вказуються у стра­ховому договорі), не подав заявку на відшкодування збитків або не прийняв всі можливі заходи для врятуваннями збереження пошкодженого вантажу.

Дата добавления: 2014-01-20