Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Сутність і функції податків

Тема 5. Податки

1. Сутність і функції податків

2. Класифікація податків її ознаки

3. Елементи системи оподаткування

4. Податкова система: поняття, основи побудови

5. Принципи оподаткування

6. Становлення та розвиток податкової системи України

Самостійно:

7. Розвиток наукової теорії податків

8. Податкова політика держави: дискреційна та не дискреційна фіскальна політика

9. Вплив податків на доходи бюджету

10. Податковий кодекс України, його значення для формування і функціонування науково-обгрунтованої стабільної податкової системи держави

 

 

 

В умовах ринкової економіки фінансова політика держави базується на системі фінансових регуляторів. Такими фінансовими регуляторами є насамперед податки, які забезпечують вилучення і перерозподіл створеного валового внутрішнього продукту і формування централізованих фондів грошових ресурсів держави.

Історія цивілізації свідчить, що податки — це найбільш пізня форма державних доходів. Первісно податки називались «anxibia» (допомога) і мали тимчасовий характер. Вважалося, що податки суперечать недоторканності приватної власності, і їх введення допускалося лише в надзвичайних випадках як екстраординарне джерело державних доходів. Ще в першій половині ХVII ст. англійський парламент не визнавав постійних податків на загальнодержавні потреби, і король не міг ввести податки без його згоди. З часом податки перетворились із тимчасового в постійне джерело державних доходів. Податки стають настільки звичним джерелом державних коштів, що відомий політичний діяч Північної Америки Б. Франклін (1706—1790) зміг сказати, що «платити податки і вмерти повинен кожен».

Сьогодні ми не можемо уявити собі державу без податків. Об’єктивною реальністю є те, що, з одного боку, податки — це фінансове підґрунтя існування держави, а з іншого, податки — це знаряддя перерозподілу доходів юридичних і фізичних осіб, найефективніший інструмент впливу держави на суспільне виробництво.

Економічну категорію «податок» слід розглядати в таких аспектах:

- за економічною сутністю;

- формою прояву;

- з організаційно-правової сторони.

Економічна сутність податків виявляється в грошових відносинах, які складаються у держави з юридичними і фізичними особами з приводу примусового вилучення частини створеної вартості і формування фонду фінансових ресурсів держави. Процес примусового відчуження частки доходів юридичних осіб і громадян на загальносуспільні потреби характеризує односторонній рух вартості (від платника податку до держави) без еквівалентного обміну.

Матеріальною основою податків є реальна сума грошових коштів, що мобілізуються державою.

Конкретними формами прояву категорії податку є види податкових платежів, які встановлюються законодавчими органами влади.

З організаційно-правової сторони податок — це обов’язковий платіж, який надходить у бюджетний фонд у визначених законом розмірах і встановлені строки.

Податковим відносинам притаманні свої відмітні особливості, що дають змогу виділити їх із загальної сукупності фінансових відносин. Зокрема, це обов’язковий характер податків та їх відносна безповоротність.

У сучасній фінансовій науці й податковому законодавстві використовують три основних терміни, якими позначаюся платежі державі - плата, відрахування, податок. Розглянемо відмінності між ними.

Плата передбачає певну еквівалентність відносин платника з державою. Прикладами плати є державний збір, збір за спеціальне використання природних ресурсів, за забруднення навколишнього середовища, рентні платежі, плата за торговельний патент на деякі різновиди підприємницької діяльності.

Відрахування передбачає цільове призначення платежів. Воно може бути або частковим, у тому числі встановленим відповідно до економічного змісту платежів, або повним, якщо кошти в повному обсязі використовуються лише за цільовим призначенням.

Податок - це індивідуально безоплатний, безповоротний, нецільовий платіж, що вноситься платником податків у бюджет відповідного рівня в порядку, розмірах й у строки, установлені законодавством".

Характерними ознаками податків, які дають змогу відрізнити їх серед інших платежів, є те, що вони не мають ні елементів повного еквівалентного обміну, ні конкретного цільового призначення. Також необхідно вказати, що якщо плата й відрахування можуть платитися як державі, так й іншим юридичним особам, то податки - це атрибут тільки держави. Імперативність - це перша ознака, що виражає сутність податку.

Сутність податків найповніше виявляється в їх функціях. Функції податку – це вияви його сутності в дії, спосіб вираження його властивостей.

Основними функціями податків є:

· фіскальна функція;

· регулююча функція;

· стимулююча функція;

· контрольна функція.

Фіскальна функція є основною, суть її полягає в тому, що з допомогою податків формуються фінансові ресурси держави. Фіскальна функція забезпечує об’єктивні умови для утворення матеріальної основи функціонування суспільства. За її допомогою реалізується основна частина суспільного призначення податків, проявляються конкретні форми утворення грошових фондів держави, які забезпечують виконання покладених на неї функцій. Податки виступають основним джерелом доходів бюджетів різних рівнів.

Сутність регулюючої функції полягає в тому, що держава, маневруючи податковими ставками, пільгами, штрафами, умовами оподаткування, створює умови для прискореного (або сповільненого) розвитку тих або інших виробництв і галузей економіки. Завдяки податкам держава отримує можливість регулювати різні аспекти соціально-економічного життя на макрорівні. А на мікрорівні – впливати на конкретну поведінку платника податків. Так, маніпулюючи пропорціями та режимами вилучення в суб’єктів господарювання або домогосподарств частки їх доходів, податок може відповідно змінювати напрями їхньої діяльності.

Стимулююча функція виявляється в тому, що за допомогою податків держава стимулює науковий прогрес, збільшення числа робочих місць, розвиток виробництва. У процесі реалізації цієї функції стимулюючий вплив на суспільне виробництво забезпечується через диференціацію податкових ставок і встановлення різних пільг. Податкові пільги надаються з метою соціальної підтримки малозабезпечених верств населення або підтримки пріоритетних галузей економіки і окремих категорій платників. Податкові пільги передбачають повне або часткове звільнення від сплати податків.

З допомогою контрольної функції оцінюється ефективність кожного податку і податкової системи в цілому.

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Тема 4. Системний аналіз в управлінні | Класифікація податків її ознаки
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-20; Просмотров: 722; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.013 сек.