Методи нормування оборотних коштів

Оборотні виробничі фонди – це частина виробничих фондів підприємства у формі предметів праці, які повністю споживаються в кожному технологічному циклі виготовлення продукції та повністю переносить свою вартість на вартість цієї продукції.

ТЕМА 8 ОБОРОТНІ ЗАСОБИ ПІДПРИЄМСТВА

Контрольні питання

1. Що таке “нематеріальні ресурси підприємства”?

2. Значення нематеріальних ресурсів для сучасної системи господарювання.

3. Дайте змістову характеристику об’єктів промислової власності. Які особливості використання окремих об’єктів промислової власності?

4. Охарактеризуйте різновиди об’єктів інтелектуальної власності.

5. Дайте характеристику нематеріальних активів підприємства.

6. Які документи забезпечують право на використання нематеріальних ресурсів.

7. Як може проводитися плата за користування об’єктом ліцензійної угоди.

8. Дайте визначення понять “ роялті” і “ паушальна виплата”.

9. Як начисляється знос нематеріальних активів і їх оцінка.

Література: [10, с. 141-150; 8, с. 127-148; 11, с. 95-109; 12, с. 205-227; 20, с. 53-56].

Оборотні кошти – це сукупність грошових коштів підприємства, необхідних для формування й забезпечення кругообігу виробничих оборотних фондів та фондів обігу. Склад і класифікація оборотних коштів наведена рис. 8.1

Фонди обігу – це виробничі фонди у сфері обігу і грошових коштах.

Структура оборотних коштів характеризується співвідношенням окремих елементів у загальному її обсязі (у відсотках).

Власні оборотні кошти – це ті, які виділені підприємству при його створенні і поповненні згодом за рахунок прибутку, а також внаслідок використання стійких пасивів.

	Оборотні кошти

Фонди обігу

Оборотні виробничі фонди

Признак групування:

а) за функціональним

призначенням

Незавершене виробництво і витрати майбутніх періодів

Грошові кошти в розрахунках

Готова продукція

Виробничі запаси

б) за роллю у

виробництві

Ненормовані

Нормовані

в) за принципами

організації

Залучені

Власні

г) джерела

формування

Рисунок 8.1 – Класифікація оборотних коштів підприємства

Залучені оборотні кошти – це кредити банків, кредиторська заборгованість та інші пасиви.

Норматив оборотних коштів – це грошовий вираз вартості мінімальних запасів товарно–матеріальних цінностей. Процес встановлення нормативу оборотних коштів, необхідних для нормальної діяльності підприємства, називається нормуванням оборотних коштів.

- аналітичний (дослідно-статистичний) – передбачає ретельний аналіз наявних товарно – матеріальних цінностей та їх коригування;

- коефіцієнтний – полягає в уточненні чинних на початок розрахункового періоду нормативів власних оборотних коштів згідно з динамікою в цьому періоді показників виробництва, що впливають на величину цих грошових коштів;

- прямого розрахунку – науково–обґрунтований розрахунок нормативу щодо кожного елементу оборотних коштів. Цій метод є основним при нормуванні оборотних коштів.

Норматив оборотних коштів у виробничих запасах (Н _{вир. зап .}) визначається шляхом множення денної потреби у певному виді матеріальних ресурсів або їх споживання (Д) на норму запасу в днях (З _дн):

Н _{вир. зап} = Д * З _дн (8.1)

Денна потреба (Д) визначається за формулою:

Д = (8.2)

де М _заг – загальна річна потреба або споживання даного виду ресурсів.

Норма запасу в днях (З _дн) включає:

- транспортний запас (З _тр) – на час знаходження товарно–матеріальних цінностей в дорозі від постачальника до споживача;

- підготовчий запас (З _підг) – на час приймання, перевірки якості і складання сировини і матеріалів;

- технологічний запас (З _техн) – на час підготовки сировини і матеріалів до виробничого споживання;

- поточний запас (З _поточн) – для забезпечення безперебійного процесу виробництва матеріальними ресурсами між двома черговими поставками;

- страховий запас – це мінімальний запас на випадок непередбачених перебоїв у постачанні;

Норматив оборотних коштів у незавершеному виробництві (Н _нзв) визначається за формулою:

Н _нзв = С _{ср. д.} * Т _ц * К _нв, (8.3)

де С _{ср. д. –} середньодобова собівартість продукції

Т _ц – тривалість циклу виготовлення продукції

К _{нв –} коефіцієнт наростання витрат

К _нв = , (8.4)

де С _п – початкові витрати, що здійснюються у перший період виробничого циклу;

С _р – решта витрат на виготовлення виробу;

С _вир – собівартість виробу.

Норматив оборотних коштів у витратах майбутніх періодів визначається на підставі залишку коштів на початок розрахункового року та суми витрат, які треба зробити у розрахунковому періоді, за відрахуванням величини погашення витрат за рахунок собівартості продукції.

Норматив оборотних коштів у залишках готової продукції розраховується як добуток вартості добового випуску готової продукції на норму запасу в днях. Норма запасу в днях визначається виходячи з кількості днів, необхідних для підготовки продукції до реалізації, тобто для відбірки та комплектування, відвантаження продукції, виписки платіжних документів та здачі їх в банк за місцем знаходження підприємства.

Сукупний норматив оборотних коштів підприємства є сумою нормативів, обчислених за окремими елементами оборотних коштів.

Для аналітичної оцінки рівня використання оборотних коштів застосовують певні показники:

Коефіцієнт оборотності (кількість оборотів) оборотних коштів (К _об) показує кількість оборотів за певний період і розраховується діленням вартості обсягу реалізованої продукції (РП) на середній залишок оборотних коштів за той самий період (С _об):

К _об = (8.5)

Коефіцієнт завантаження оборотних коштів (К _зав) – величина, обернена коефіцієнту оборотності:

К _зав = (8.6)

Тривалість одного обороту в днях (швидкість обороту) Т _о – визначається як відношення кількості календарних днів в періоді (Т) до коефіцієнту оборотності за той самий період:

Т _о = , днів (8.7)

Рентабельність оборотних коштів розраховується як відношення одержаного прибутку до суми оборотних коштів за певний період.

Оборотність оборотних засобів безпосередньо впливає на кінцеві результати роботи підприємства, зокрема приріст прибутку та рівень рентабельності. Ефект прискорення оборотності виявляється в вивільненні, зменшення потреби в них.

Абсолютне вивільнення відображає пряме зменшення потреби оборотних коштів.

Відносне вивільнення (D С _відн).у результаті прискорення оборотності оборотних коштів можна обчислити за формулою:

DС_відн = (8.8)

де Т , Т _{об. зв} – тривалість обороту в базовому і звітному періодах

РП _зв – обсяг реалізації в звітному році.

Збільшити ефективність використання оборотних коштів можливо за рахунок таких заходів:

На стадії створення виробничих запасів – поліпшення організації матеріально–технічного постачання, удосконалення їх нормування, ліквідація наднормативних запасів, налагодження роботи транспорту, оптимальний вибір постачальників та ін.

На стадії незавершеного виробництва – раціональне використання матеріальних ресурсів, скорочення тривалості виробничого циклу, впровадження прогресивної техніки і технології, розвиток стандартизації і уніфікації, вдосконалення системи економічного стимулювання тощо.

На стадії обігу – раціональна організація збуту, прискорення документообігу, дотримання платіжної дисципліни, підпорядкування ціноутворення, використання маркетингових важелів активізації продаж та ін.

Дата добавления: 2014-01-20