Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Суб’єктивне право інтелектуальної власності. Суб’єкти права інтелектуальної власності

Суб’єктами авторського права є особи, яким належить суб’єктивне авторське право на твір. Згідно з Цивільним кодексом України, Законом України «Про авторське право і суміжні права» первинним суб’єктом авторського права є автор твору, а також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону. Автор твору – це фізична особа, творчою працею якої є створений твір. Автором твору може бути будь-яка фізична особа незалежно від віку, громадянства, дієздатності. Малолітні неповнолітні, недієздатні, обмежено дієздатні особи можуть бути авторами творів. Малолітні особи – це фізичні особи, які не досягли 14 років, вони мають часткову цивільну дієздатність. Історії відомо багато випадків, коли творцями творів ставали діти. Так, перший збірник віршів Ніки Турбіної був опублікований у 8 років. Малолітні особи мають право здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності (ст.31 ЦКУУ). Однак авторські права за них здійснюють їх батьки або опікуни, вони від імені малолітніх укладають авторські договори, захищають їх права у випадках їх порушення та ін. Проте стороною у договорі є малолітній автор. Неповнолітні діти віком від 14 до 18 років мають неповну цивільну дієздатність. Вони самостійно здійснюють права на результати інтелектуальної, творчої діяльності. Їм належить право одержувати винагороду за використання власних творів і розпоряджатися цією винагородою. За недієздатних осіб авторські права здійснюють опікуни як законні представники такої особи. Фізичні особи, дієздатність яких обмежена у зв’язку з психічним розладом, зловживанням спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, внаслідок чого вони ставлять себе чи свою сім’ю у скрутне матеріальне становище, можуть здійснювати авторські права за згодою піклувальників. Усі ці обмеження спрямовані на захист прав таких осіб від зловживань з боку правопорушників. Авторські права іноземних громадян або осіб без громадянства охороняються і забезпечуються українським законодавством у таких випадках:

1. якщо вони мають постійне місце проживання на території України, незалежно від того, на якій території вперше були оприлюднені їх твори;

2. якщо їх твори були вперше оприлюднені на території України або не оприлюднені, але які знаходяться в об’єктивній формі на території України;

3. якщо їх твір вперше оприлюднений в іншій країні та протягом 30 днів після цього оприлюднений на території України (ст.3 Закону України «Про авторське право і суміжні права»).

4.2. Співавторство: поняття й ознаки. Види співавторства

Твір науки, літератури і мистецтва може бути створений не одним автором, а кількома. Такий вид співучасті прийнято називати співавторством. Співавторами є особи, спільною творчою працею яких створено твір. Авторське право на такий твір належить всім співавторам незалежно від того чи утворює такий твір нерозривне ціле або складається із частин, кожна з яких має самостійне значення (ст.13 Закону України «Про авторське право і суміжні права»). Твір вважається створеним у співавторстві за наявністю певних умов, а саме:

1. Твір створений спільною творчою працею декількох осіб. Важливим є те, що твір є результатом спільної праці співавторів. Не визнаються співавторами особи, що здійснювали технічну допомогу (друкарки, консультанти) або фінансову, матеріальну підтримку.

2. Створений колективний твір, який є єдиним цілим, вилучення будь-якої частини з такого твору робить необхідними внести зміни в інші частини або неможливим його використання за призначенням.

3. Для визнання осіб співавторами твору необхідна наявність угоди про співавторство. Під цією угодою слід розуміти взаємне волевиявлення сторін, яке спрямоване на спільну творчу працю. Така угода може укладатися в будь-якій формі, на будь-якому етапі роботи над твором. Важливим є те, щоб вона не порушувала прав співавторів, які охороняються законом.

Авторське право на твір, створений спільною творчою працею, належить усім співавторам незалежно від вкладу кожного співавтора. Право на розпорядження твором належить усім співавторам, яке вони здійснюють спільно. Жоден із співавторів не може без достатніх підстав відмовити іншим у дозволі на опублікування, інше використання або зміну твору. Питання про використання твору вирішуються одноголосно, а не більшістю голосів. Якщо співавтори не можуть самостійно вирішити суперечку, він передається до суду.
У юридичній літературі рекомендується укладати договір у письмовій формі, який і буде регулювати відносини між співавторами. Цим договором, як правило, визначається порядок і розмір винагороди, що належить кожному співавтору, порядок використання їх прізвищ та ін. Якщо такий договір відсутній, ніяких інших угод між співавторами не укладалось, авторське право на твір здійснюється всіма співавторами спільно (ст.436 ЦКУУ). Закон виділяє два види співавторства:

1. Нероздільне співавторство – твір, створений двома або більше співавторами, є єдиним цілим, його частини не мають самостійного значення (напр. романи І.Ільфа та Є.Петрова). Авторські права належать усім співавторам і можуть здійснюватися тільки спільно. Співавтори не можуть розпоряджатися твором особисто.

2. Роздільне співавторство – твір є єдиним цілим, однак його частини мають самостійне значення і при цьому відомо, ким зі співавторів створені ці частини (наприклад, підручник, монографія, в яких вказуються автори окремих глав, розділів). Розпорядження таким твором як єдиним цілим здійснюється усіма співавторами спільно, однак кожен із співавторів має право використовувати створену ним частину твору на власний розсуд, якщо інше не передбачено угодою між співавторами.

Співавторством є також авторське право на інтерв’ю. Співавторами інтерв’ю є особа, яка дала інтерв’ю, та особа, яка його проводила (журналіст). Опублікування запису інтерв’ю допускається лише за згодою особи, яка його дала. Авторські права є первісними і виникають внаслідок створення самого твору. Права усіх інших осіб є похідними, вони переходять від авторів.

4.3. Юридична особа як суб’єкт авторського права

Разом з фізичними особами суб’єктами авторського права на твори науки, літератури і мистецтва згідно із законодавством України можуть бути юридичні особи. Юридична особа – це організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа набуває окремі авторські права на підставі договору з автором твору, внаслідок створення твору автором у порядку виконання службових обов’язків, якщо твір перейшов до юридичної особи за заповітом та ін. Юридична особа набуває авторські права, які первісно належать автору, тільки на підставах вказаних у законі. Юридична особа не може бути автором твору, тому що твір створюється тільки творчою працею фізичної особи, її права є вторинними (похідними). Юридична особа може створювати організаційні, матеріальні умови для творчої праці людини, але сама не може бути автором. Відповідно до чинного законодавства України про інтелектуальну власність переважна більшість творів належить юридичній особі на підставі виконання автором службового завдання. Ст.16 Закону України «Про авторське право і суміжні права» визначає, що роботодавцю належить виключне майнове право на службовий твір, якщо інше не передбачено трудовим договором (контрактом) та (або) цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем. Особисте немайнове право на службовий твір належить автору. За створення і використання службового твору автору належить авторська винагорода, розмір та порядок виплати якої встановлюється трудовим договором або цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем.
Майнові права на твір, що створено у порядку виконання службового завдання, належать юридичній особі тільки в тих випадках, коли автор, по-перше, перебуває у трудових відносинах з роботодавцем; по-друге, трудовий договір містить обов’язок працівника створити твір; по-третє, роботодавець надавав автору матеріальну, фінансову та іншу допомогу для створення твору; по-четверте, необхідно визначити розмір винагороди, строки та порядок виплати.

4.4. Інші суб’єкти авторського права

Суб’єктами авторського права можуть бути спадкоємці, інші фізичні і юридичні особи, в тому числі держава Україна, до яких авторське право переходить згідно із законом чи договором. Після смерті автора суб’єктами авторського права стають його спадкоємці. Спадкоємці одержують певне коло авторських прав у порядку спадкування за законом або за заповітом. Цивільний кодекс установлює загальні правила спадкування (кн.6). Спадкоємцями за законом можуть бути громадяни, які входять до тієї чи іншої черги спадкоємців. Спадкоємцями за заповітом можуть бути фізичні, юридичні особи, держава. Закон України «Про авторське право і суміжні права» (ст.29) визначає, що майнові права авторів та інших осіб, які мають виключне авторське право, переходять у спадщину. Не переходять у спадщину особисті немайнові права авторів. Спадкоємці мають право захищати авторство на твір і протидіяти перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору, а також будь-якому іншому посяганню на твір, що може завдати шкоди честі та репутації автора. Таким чином, спадкоємці одержують у спадок майнові права, такі як право на використання твору, право на винагороду та ін. Особисті немайнові права автора мають виключний характер. Крім того, слід звернути увагу на той факт, якщо права автора на твір діють протягом усього життя автора, то права спадкоємців обмежені строком: 70 років після смерті автора, крім випадків, передбачених ст.28 Закону України «Про авторське право і суміжні права». Правонаступником автора можуть бути будь-які фізичні та юридичні особи, до яких перейшло авторське право на твір науки, літератури, мистецтва на підставі цивільно-правового договору. Проте автор передає за таким договором тільки майнові права, особисті немайнові права належать автору – творцю твору. Правонаступником автора може бути і держава Україна. Після закінчення строку дії авторського права твір стає суспільним надбанням. Тобто він може вільно використовуватися будь-якою особою (без виплати авторської винагороди), за умов дотримання особистих немайнових прав автора. Користувачі зобов’язані дотримуватися права авторства, права на ім’я, протидіяти будь-яким посяганням на твір, честь та репутацію автора. Суб’єктами авторського права є не тільки творці оригінальних творів, але і такі творці похідних (залежних) творів, як упорядники і перекладачі. Похідними творами визнаються твори, що є творчою переробкою інших існуючих творів без завдання шкоди їх охороні (анотація, адаптація, аранжування, обробка фольклору) чи їх творчим перекладом на іншу мову. Упорядники – це особи, які організують, обробляють, систематизують або відновлюють твір, який є об’єктом авторського права. Авторське право належить особі, яка підготувала збірник, самостійно обробила або систематизувала матеріал. Переклад є самостійним об’єктом авторського права, а перекладач визначається суб’єктом авторського права. Перекладач має право позначити своє ім’я, право на винагороду, відтворення і поширення перекладу. Для здійснення перекладу необхідна згода автора первісного твору. Таким чином, суб’єктами авторського права є широке коло осіб, але первісним суб’єктом є автор, який має виключні авторські права на

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Об’єкти права інтелектуальної власності у господарських правовідносинах | 
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-20; Просмотров: 371; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.02 сек.