Навчання

Освіта

Виховання в марксистській педагогіці

Категорії педагогіки

Основними категоріями педагогіки є: формування особистості, виховання, освіта, навчання.

Під формуванням особистості, яке раніше позначалося терміном «виховання в широкому сенсі», розуміється процес становлення людського індивідуума під впливом як цілеспрямованих впливів (виховання у власному сенсі слова), так і різноманітних, нерідко суперечливих впливів навколишнього середовища. У сучасній зарубіжній педагогіці перша група дій на людину часто позначається терміном «інтенциональноє виховання», друга — «функціональне виховання». Педагогічна технологія — сукупність, спеціальний набір форм, методів, способів, прийомів вчення і виховних засобів, системно використовуваних в освітньому процесі, на основі декларованих педагогічних для психолого-педагогічних установок.

Власне виховання в марксистській педагогіці є центральним поняттям, що позначає цілеспрямовану діяльність суспільства і сім'ї по формуванню всесторонньо розвиненої людини (переважно в спеціально створених суспільством установах і організаціях). У понятті «виховання» зазвичай виділяють компоненти — формування світогляду, розумове, етичне, трудове, естетичне і фізичне виховання (таке розчленовування має в значній мірі умовний характер, оскільки на практиці виховання є єдиним, цілісним процесом).

Під освітою розуміється процес і результат засвоєння системи знань, вироблення умінь і навиків, що забезпечує кінець кінцем певний рівень розвитку пізнавальних потреб і здібностей людини і його підготовку до того або іншого виду практичної діяльності. Розрізняють загальну і спеціальну освіту. Загальна освіта забезпечує кожній людині такі знання, уміння і навики, які необхідні йому для всестороннього розвитку і є базовими для отримання надалі спеціальної освіти, що має на своїй меті підготовку до професійної діяльності. По рівню і об'єму змісту як загальна, так і спеціальна освіта може бути початковою, середньою або вищою. Невід'ємною частиною загальної освіти є політехнічна освіта.

Найважливішим засобом освіти і виховання є навчання, під яким розуміється процес передачі і активного засвоєння знань, умінь і навиків, а також способів пізнавальної діяльності, необхідних для здійснення безперервної освіти людини. Процес навчання є двостороннім, таким, що включає як взаємозв'язані частини єдиного цілого: викладання — діяльність педагога з передачі знань і керівництву самостійною роботою що вчаться і діяльність учнів по активному оволодінню системою знань, умінь і навиків — учення. Педагогіка входить в систему наук, які вивчають людину, людське суспільство, умови його існування (філософія, етика, естетика, психологія, політекономія, соціологія, історія, анатомія, фізіологія, медицина і ін.), і використовує їх теоретичні положення, дослідницькі методи (зокрема математичної статистики і кібернетики), а також результати конкретних досліджень.

2. Структура педагогіки і система педагогічних дисциплін

В рамках педагогіки існує ряд щодо самостійних розділів, пов'язаних з дослідженням окремих сторін учбово-виховного процесу. Розробкою цілей, завдань, змісту, принципів, методів і організації освіти і навчання займається дидактика (теорія освіти і навчання); питання формування етичних якостей особи, політичних переконань, естетичних смаків, організації різноманітної діяльності що вчаться складають предмет теорії і методики виховання. Дослідженням сукупності всіх організаційно-педагогічних проблем, пов'язаних з управлінням народною освітою, мережею і структурою учбово-виховних установ і керівництвом їх діяльністю, займається школознавство.

У цілях конкретизації науково-дослідної роботи в області педагогіки і поглибленого професійного вивчення педагогіки як учбового предмету виникає потреба у виділенні специфічних особливостей виховання і навчання окремих вікових або професійно орієнтованих груп населення (діти дошкільного віку, що вчаться загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних, середніх спеціальних або вищих учбових закладів, військовослужбовці і т. д.). В цьому випадку умовно говорять про П. дошкільною, шкільною, вузівською тощо і розглядають питання організації і методів виховання і навчання даного контингенту що вчаться з урахуванням специфіки прояву в цих умовах педагогічних закономірностей.

До власне педагогіки примикають методики викладання окремих учбових дисциплін, що вивчаються в учбових закладах різного типу; дефектологія, що досліджує психофізіологічні особливості розвитку аномальних дітей, закономірності їх виховання, освіти і навчання (з виділенням вузькоспеціалізованих галузей: теорія і методика виховання, освіти і навчання глухих і слабочуючих дітей — сурдопедагогика; сліпих і слабобачучих — тифлопедагогіка, з недоліками розумового розвитку — олігофренопедагогіка, з порушеннями мови — логопедія); історія педагогіки, що вивчає розвиток теорії і практики виховання, освіти і навчання в різні історичні епохи.

Дата добавления: 2014-01-11