Муніципальні цінні папери

Муніципальні цінні папери випускаються місце­вими органами влади з метою мобілізації коштів для виконання місцевих програм, зв’язаних з об’єктами громадського користування.

Муніципальні цінні папери мають такі характеристики:

· за надійністю і безризиковістю поступаються лише державним цінним паперам, але різні їх види мають різну надійність залежно від джерела забезпечення боргу;

· за первинного розміщення продаються переважно на аукціонах;

· здебільшого мають неринковий характер;

· доходи на такі цінні папери, як правило, не оподатковуються;

· можуть бути іменними і на пред’явника (останніх стає все менше, оскільки особи, звільнені від податків, державою реєструються);

· при випуску може передбачатися право дострокового погашення їх емітентом.

Види муніципальних цінних паперів, класифікованих за ознакою «тип забезпечення», показані
на рис. 3.4.

Рис.3.4. Види муніципальних цінних паперів

¨ Облігації під загальне зобов’язання

Це незабезпечені боргові зобов’язання, тобто заставних зобов’язань емітент на себе не бере. Вони підкріплені лише сумлінністю емітента. Переважно випускаються для фінансування проектів, що не приносять доходів.

* Облігації під дохід від проекту

Погашаються за рахунок доходів від проекту, для фінансування якого вони були випущені.

* Облігації під конкретний податок

Гарантією виконання зобов’язань по цих облігаціях є надходження до місцевого бюджету певного виду податку.

* Облігації під заставу нерухомості

Забезпечуються будівлями, спорудами, земельними ділянками, що знаходяться у комунальній власності.

3.3. ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКИХ ДЕРЖАВНИХ І МІСЦЕВИХ ПОЗИК

Види державних цінних паперів України показані на рис.3.5.

Рис.3.5. Види цінних паперів України

Облігації внутрішніх державних позик — цінні папери, що засвідчують внесення власником коштів до державного бюджету та підтверджують зобов’язання держави відшкодувати власнику номінальну вартість цінних паперів у передбачений ними термін з виплатою фіксованого відсотка (якщо інше не передбачено умовами випуску).

Основні характеристики облігацій внутрішніх державних позик:

* випускаються лише на пред’явника;

* рішення про випуск приймає Кабінет Міністрів України;

* умови емісії законодавчо не регламентуються, що дає можливість емітен­ту вільно маневрувати, конструюючи різні умови розміщення та обігу.

Облігації внутрішніх державних позик емітуються з початку 1995 р. і успішно розміщуються. Первинне розміщення відбувається на Українській міжбанківській валютній біржі

Емісія 1995 р. характеризується такими даними [15]

 Обов’язки щодо випуску покладено на Міністерство фінансів. Воно є також гарантом своєчасного погашення облігацій.

‚ Генеральний агент Þ Національний банк України.

ƒ Обсяг емісії Þ 1 трлн крб.

„ Строк погашення Þ 1 рік з поквартальною виплатою.

… Спосіб розміщення Þ з дисконтом на аукціоні.

† Прийом заяв Þ конкурентних і неконкурентних.

‡ Форма облігацій Þ дематеріалізована (записи на електронних рахунках).

Результати емісії 1995 р. наведено в табл. 3.3.

Облігації внутрішньої державної позики є нині високодохідним фондовим інструментом, про що свідчить порівняння їх дохідності зі ставкою рефінансування НБУ та дохідністю американського долара (рис.3.6). Нажаль, Міністерство фінансів уже кілька разів не виконало в строк свої зобов’язання по облігаціях, що породжує певні сумніви в їхній надійності.

Рис. 3.6. Дохідність облігацій внутрішньої державної позики у 1995 році [25, с.15]

Згідно з [18] операції з облігаціями можуть здійснювати іноземні інвестори через уповноважені українські банки.

У червні 1997 року почалося розміщення облігацій внутрішньої державної ощадної позики. Перший випуск призначений для населення і реалізується на умовах:

1) номінальна вартість облігації — 50 грн.;

2) загальна кількість облігацій — 1млн штук;

3) продаж з дисконтом: облігації, що були у депозиті Міністерства фінансів, у червні 1997 року продавалися за такою курсовою вартістю за одну облігацію:

* з 1 по 10 червня — 47,62 грн.;

* з 11 по 20 червня — 48,03 грн.;

* з 21 по 30 червня — 48,45 грн.;

4) строк погашення облігацій — 6, 12, 24 місяці;

5) дохід по облігаціях індексується відповідно до індексу споживчих цін за формулою:

ПДК = НВ (ІСЦ₀/100) (ІСЦ₁/100) (ІСЦ₂/100) (100,25/100) – НВ,

де ПДК — відсотковий дохід по купону, коп.; НВ— номінальна вартість облігацій, коп.; ІСЦ₀— офіційний індекс споживчих цін за місяць, що передує першому місяцю купонного періоду; ІСЦ₁— офіційний індекс споживчих цін за перший місяць купонного періоду; ІСЦ₂ — офіційний індекс споживчих цін за другий місяць купонного періоду.

Казначейські зобов’язання України — вид цінних паперів на пред’явника, які розміщуються серед населення, свідчать про внесення їх власником відповідних коштів до бюджету і дають право
на одержання доходу.

Основні характеристики казначейських зобов’язань:

 Види:

— довгострокові — від 5 до 10 років;

— середньострокові — від 1 до 5 років;

— короткострокові — до 1 року;

‚ Рішення про випуск довгострокових та середньострокових казначейських зобов’язань є прерогативою Кабінету Міністрів, а короткострокових — Міністерства фінансів.

ƒ Кошти, отримані від реалізації казначейських зобов’язань, спрямовуються на покриття поточних видатків державного бюджету.

„ Продажна вартість казначейських зобов’язань залежить від терміну їх придбання і встановлюється Міністерством фінансів.

… Порядок виплати доходів і умови погашення визначаються Кабіне­том Міністрів (для довго- і середньострокових казначейських зобов’язань) та Міністерством фінансів (для короткострокових).

Казначейські зобов’язання можуть мати форму векселів. Згідно із Законом України «Про цінні папери та фондову біржу» вексель — цінний папір, що засвідчує безумовне зобов’язання векселедавця сплатити після настання певного строку визначену суму грошей власнику векселя.

Векселі можуть випускати Міністерство фінансів, Національний банк [13], а також Державне казначейство [17].

Казначейські векселі:

 Видаються в рахунок фінансування витрат державного бюджету;

‚ Строк платежу по них не повинен перевищувати 1 року;

ƒ Випускаються у вигляді простих векселів на пред’явника сумами по 5 і по 10 тисяч гривень;

„ Відсотки на вексельну суму не нараховуються;

… Можуть використовуватися їх держателями для погашення кредиторської заборгованості, продажу юридичним особам — резидентам, для застави, зарахування в рахунок сплати податків.

Дата добавления: 2014-01-11