Організаційна та контрольно-перевірочна робота митних органів щодо адміністрування митних платежів

Тема 3

Розмір попиту на імпортний товар дорівнює надлишкові внутрішнього попиту порівняно з внутрішньою пропозицією за цінами, нижчими від точки E – точки перетину кривих внутрішнього попиту і пропозиції.

Перед веденням імпортного мита внутрішня ціна товару Y становила 0-P_d. За цією ціною країна А імпортує обсяг Q₁-Q₂ товару А, виробляючи обсяг 0-Q₁ самостійно.

Після запровадження імпортного мита в розмірі Р_d–Р₁ , повинна утворитися нова крива імпортної пропозиції S1. Оскільки даний ринок є частковою монопсонією, зарубіжні постачальники, щоб втримати споживачів, погоджуються знизити ціну з 0-Р_d до 0-Р₂, за якою вони пропонують обсяг 0-Q₃.

Нова ціна пропозиції для споживачів більша, ніж стара на величину мита, тому при будь-якій ціні нижчій рівня 0–Р₁ буде виникати додатковий попит на товар Y. Конкуренція серед споживачів буде піднімати ціну вгору і закріпить її на рівні 0-Р_3.

Різниця між новою ціною споживання імпорту 0-Р₂ та новою ціною пропозиції імпорту 0-Р₃ і складе митний тариф. Оскільки іноземні постачальники поглинуть частину мита, зростання внутрішньої ціни на товар Y з 0-P_d до 0-Р₂ є меншим, ніж мито, яке дорівнює Р_d–Р₁. Крім того величина імпорту зменшується до розмірів 0-Q₃.

Зарубіжні постачальники могли б повністю перенести мито на споживачів країни А лише в тому випадку, якщо б ціна піднялася до рівня 0-Р₁. Але така ціна не могла б бути втримана, оскільки надлишкова пропозиція імпорту змусила б її зменшуватися.

Ціна не змінюється. Якщо країна, яка запроваджує мито, є єдиним покупцем (монопсоністом) товару, тоді пропозиція імпорту буде ідеально нееластичною. Оскільки зарубіжні постачальники не мають альтернативного ринку, вони змушені знизити ціну для того, щоб поглинути імпортне мито і зберегти обсяги продаж. Як результат, ціна товару для споживачів у країні, що запроваджує мито, залишиться без змін. Розглянемо даний ефект на графіку (рис. 3).

Рис. 3. Відсутність впливу імпортного мита на ціну

Передмитна внутрішня ціна продукту Y в розмірі 0-P_d, дорівнює ціні імпорту для споживачів товару Y. Припустимо, що запроваджене країною А мито буде в розмірі P_d –Р₁. Якщо мито повністю “лягає” на споживачів, то ціна імпорту підніметься до розміру 0-Р₁. Але така ціна не може існувати довго, оскільки є надлишкова пропозиція товару Y. Конкуренція між зарубіжними постачальниками змушує ціну падати, поки надлишкова пропозиція не буде усунена. Щоб це зробити постачальники змушені повністю поглинути мито, шляхом зменшення своєї ціни на величину податку. Отже внутрішня ціна залишиться без зміни на рівні 0-P_d.

Іноземні постачальники зможуть повністю поглинути все мито лише в тому випадку, якщо вони зможуть покрити свої витрати за ціною пропозиції 0-Р₂. Якщо витрати деяких постачальників не покриються, тоді вони припинять виробництво товару Y, або різко зменшать його обсяги. Це зменшення буде показане зміщенням прямої пропозиції імпорту вліво, що приведе до зростання ціни на товар Y у країні А.

На практиці ідеальна еластичність імпортної пропозиції виникає дуже рідко. Навіть коли таке трапляється, певне поглинання імпортного мита буде продовжуватися лише доти, доки постачальники будуть спроможні покрити всі витрати, включивши їх у постмитну ціну.

Збільшення ціни до розміру мита. Якщо країна занадто мала, щоб здійснити вплив на світову ціну шляхом зміни імпортного попиту, тоді крива пропозиції імпорту буде ідеально еластичною. В такій ситуації імпортне мито спричинить зростання внутрішньої ціни на величину мита, як показано на рис. 4.

, (3.1)

де ЕТ- еквівалентна ставка митного тарифу; Т- номінальна адвалерна ставка митного тарифу; NER- індекс номінального обмінного курсу націона­льної валюти країни; ID^GDP- індекс-дефлятор ВВП; ST- частка митного та­рифу в кінцевій ціні.

Розрахунок коефіцієнта стягнення мита як співвідношення величини над­ходжень від обкладання ввізним митом і вартості імпортованих товарів до­зволяє оцінити фіскальну ефективність митного тарифу:

(3.2)

де К_і - коефіцієнт стягнення мита; DC¡ - обсяг фінансових надхо­джень до держбюджету від обкладання ввізним митом; М_і – вартісний обсяг імпорту продукції.

Порівняння такого коефіцієнта з оцінкою середньозваженої ставки тари­фу дає уявлення про те, чи повною мірою поступають надходження від об­кладання ввізним митом до бюджету відповідно до структури митного тари­фу та товарної структури імпорту країни.

1. Реєстрація та облік суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності в Україні

2. Загальні засади контрольно-перевірочної роботи митних органів щодо адміністрування митних платежів

3. Порядок проведення документальних виїзних перевірок митними органами

4. Порядок проведення документальних невиїзних перевірок митними органами

5. Особливості проведення зустрічних звірок митними органами

6. Процедурні особливості оформлення результатів перевірок

7. Права і обов’язки посадових осіб митних органів та посадових осіб підприємства, що перевіряється, під час проведення перевірок

Дата добавления: 2014-01-11