Систематизація існуючих дохідних методів оцінки вартості НМА

№ п/п	Назва методу	Змістовна характеристика
1.	Метод дисконтування грошових потоків	В основу методу покладено залежність вартості від часу. Вартість нематеріального активу дорівнює теперішній вартості майбутніх грошових потоків від його використання.
2.	Метод капіталізації грошового потоку	Метод заснований на процесі переведення доходів від використання нематеріального активу в його вартість.
3.	Метод надлишкових прибутків	Метод базується на припущенні, що надлишкові прибутки підприємство отримує за рахунок невідображених у балансі нематеріальних активів.
4.	Метод надлишкових грошових коштів	Метод заснований на припущенні, що приріст вартості компанії порівняно з вартістю капіталу, основних і трудових ресурсів, залучених до господарського обігу, формується за рахунок нематеріальних активів.
5.	Метод звільнення від роялті	Метод заснований на таких припущеннях: а) оцінюваний нематеріальний актив не належить істинному власнику (підприємству), а є власністю іншої сторони; б) ця інша сторона надає інтелектуальну власність підприємству на ліцензійній основі на умовах сплати відрахувань від виторгу (роялті); в) зважаючи на те, що нематеріальний актив насправді належить істинному його власнику, йому не потрібно сплачувати роялті, тобто утворюється псевдо економія витрат – результат капіталізації.
6.	Метод виграшу в собівартості	Метод базується на врахуванні економії витрат, що може бути асоційована із застосуванням нематеріальних активів; передбачає обчислення розміру виграшу в собівартості за термін, коли інтелектуальна власність приносить корисний ефект (знижує собівартість).
7.	Метод переваг у доходах	Базується на визначенні різниці між грошовими потоками, отриманими від використання нематеріального активу, та грошовими потоками без його використання.

1. Подаючи створену додану вартість як частку капіталу. У такому випадку відношення надлишкової доданої вартості до капіталу дає певний відносний показник, котрий можна прийняти як середній показник додаткового прибутку за певний період:

(6.2)

, де – надлишковий прибуток чи додана вартість за розрахунковий період; – множник приведення до теперішньої вартості, який за браком можливості визначення горизонту прогнозування перетворюється у фактор ануїтету.

2. Враховуючи втрату з часом грошовими коштами своєї вартості, шляхом підсумовування значень додаткового прибутку чи надлишкової доданої вартості за кожний конкретний період діяльності підприємства, отримаємо значення капіталу, тотожного вартості нематеріального активу:

(6.3)

, де – коефіцієнт капіталізації, частки одиниці.

Популярність (репутацію) фірми можна описати наступною залежністю:

(6.4)

, де – коефіцієнт популярності (давності) фірми; Тф – період часу з моменту заснування фірми; Тн – мінімальний термін чинності знака для товарів і послуг (10 років).

Значний вплив на вартість знака для товарів і послуг має рентабельність продукції як показник, що відображає ефективність поточних витрат на виробництві. Таким чином, вартість знака для товарів і послуг, а також фірмового найменування рекомендують обчислювати за формулою:

(6.5)

, де Р – рентабельність продукції; N – кількість кваліфікаційних рубрик за МКТП; F – кількість країн, де зареєстровано знак для товарів і послуг або на які поширюється його дія; W – ділова репутація фірми (або гудвіл).

У табл. 6.2 наведені основні принципи обліку гудвіл у провідних країнах.

Таблиця 6.2

Дата добавления: 2014-01-11