Чинники, що впливають на сукупний попит

ЦІНОВІ ЧИННИКИ:

1. Ефект майна (багатства)…

2. Ефект процентної ставки…

3. Ефект обмінного курсу…

НЕЦІНОВІ ЧИННИКИ:

Визначаючи нецінові фактори, розглядаються зміни, що впливають на всі структурні елементи сукупного попиту.

До цінових чинників, які впливають на сукупний попит, відносяться:

1.

2.

3.

4.

Сукупна пропозиція це обсяг товарів та послуг, який фірми готові виробляти протягом року за кожного рівня цін.

СУКУПНА ПРОПОЗИЦІЯ (AS – від англ. aggregate supply) – це загальна кількість кінцевих товарів і послуг, вироблена в економіці (у вартісному виражені). Це поняття часто використовується як синонім ВВП

Сукупна пропозиція в основному залежить від потенційного обсягу виробництва.

Потенційний ВВП – означає довготермінові виробничі можливості національної економіки за максимального використання наявних ресурсів в умовах стабільних цін

Сукупна пропозиція у короткостроковому та довгостроковому періоді.

Характер зв’язку між рівнем цін та обсягом реального національного продукту визначається тривалістю періоду, протягом якого взаємодіють сукупний попит і сукупна пропозиція

Крива сукупної пропозиції відображає динаміку витрат на одиницю продукції у зв'язку із зміною рівня цін.

Сучасна економічна наука розглядає три складові кривої сукупної пропозиції. Це обумовлено тим, що форма кривої AS інтерпретується по-різному у класичній і кейнсіанській теоріях.

Класична теорія описує поведінку економіки у довгостроковому періоді.

Крива AS у довгостроковому періоді (LRAS – від англ. long run aggregate supply curve) є фіксованою на рівні потенційного випуску.

Кейнсіанська теорія розглядає функціонування економіки на порівняно коротких відрізках часу.

У короткостроковому періоді крива AS має висхідну траєкторію.

		Реальний ВВП,Y

Крива короткострокової сукупної пропозиції є горизонтальною. Крива короткострокової сукупної пропозиції має три відрізки, а саме…

На горизонтальному (кейнсіанському) відрізку фактичний обсяг виробництва є меншим, ніж… Обсяг національного продукту невеликий, а тому його збільшення не супроводжується…

Показує зміни в обсязі виробництва в умовах неповної зайнятості та постійних цін. Депресивний стан економіки (короткостроковий період).

Проміжний або висхідний відрізок кривої сукупної пропозиції характеризується тим, що розширення виробництва супроводжується…

Показує зміни в обсязі виробництва в умовах, що наближаються до повної зайнятості. Коли збільшується реальний ВВП, підвищується рівень цін

На класичному (вертикальному) відрізку кривої AS обсяг національного продукту досягає свого…

Показує зміни в обсязі ВВП за умов повної зайнятості. Коли рівень фактичного безробіття дорівнює приросту безробіття, і додаткове зростання реального ВВП не відбувається, а спостерігається інфляція та зростання цін (довгостроковий період).

Національна економіка може відреагувати на зміни у сукупному попиті як збільшенням обсягу.., так і зміною…

Чинники, що впливають на сукупну пропозицію

ЦІНОВІ ЧИННИКИ:

1. Індивідуальні середні витрати…

2. Структурні зміни і природні умови…

3. Зовнішньоекономічні чинники…

Інституційні чинники…

НЕЦІНОВІ ЧИННИКИ – це змінні, які підвищують або знижують витрати на одиницю продукції незалежно від змін обсягу національного виробництва.

1)зміна процентної ставки;

2)ефект багатства, або касових залишків;

3)ефект імпортних закупівель.

До них можна віднести

пропозиція — ціна" — залежність обернена;

• "ціна — пропозиція" — залежність пряма;

• "попит — ціна" — залежність пряма;

• " ціна — попит" — залежність обернена

9.2. Природа та специфіка циклічності економічного розвитку. Цикли і кризи.

Циклічність є однією з основних закономірностей розвитку економіки.

Загальне уявлення про макроекономічну динаміку дає дослідження економічних (ділових) циклів. Будь-яка система, в тому числі й економічна, розвивається циклічно, проходить у своєму русі певні фази й етапи. Періоди процвітання змінюються кризою та спадом обсягів виробництва. Циклічність необхідно розглядати як загальну форму руху національного виробництва.

Економічний цикл – періодичне повторення протягом років піднесення і спаду в економіці. Складається з таких фаз: криза, депресія, пожвавлення, піднесення.

Класифікація основних макроекономічних показників відносно їх циклічних властивостей
проциклічні	ациклічні	антициклічні

Напрямок та ступінь зміни сукупності показників (або показника), які характеризують розвиток народного господарства, називаються економічною кон‘юнктурою.

Теорію економічних циклів також називають теорією кон‘юнктури.

Економічний цикл можна зобразити графічно, якщо на вертикальній осі позначити обсяги виробництва, а на горизонтальній – час(роки)

Схема класичного економічного циклу

Критерієм виділення окремих фаз економічного циклу є кількісна зміна обсягів національного виробництва: зниження обсягів виробництва характеризує кризові явища, збільшення – процеси розширення (пожвавлення і піднесення).

Основною властивістю промислового циклу є коливання темпів зростання ВВП за період часу коли економічна система проходить чотири послідовні фази.

Фази економічного циклу:

Циклічність — це об’єктивна форма розвитку національної економіки і світового господарства як єдиного цілого. Інакше кажучи, це закономірний рух від однієї макроекономічної рівноваги в масштабі економіки в цілому до іншої.

За своїм змістом циклічність досить багатоструктурна. З точки зору довготривалості виокремлюють кілька типів економічних циклів: короткі (2—3 роки), середні (близько 10 років) та довгі (40—60 років).

Оскільки характерна риса циклічності — це рух економіки не по колу, а по спіралі, то вона є формою прогресивного її розвитку. За сучасних умов циклічність можна розглядати як один зі способів саморегулювання ринкової економіки.

Економічні цикли (кризи)

У теорії цикл трактується як період розвитку економіки від початку однієї кризи до наступної. Економічний цикл (у класичному трактуванні) включає такі фази: кризу, депресію, пожвавлення та піднесення, яке знаходить своє остаточне відображення у новій кризі. Прояви економічних циклів можна побачити за рядом ознак — показників економічної активності, основними з яких є: рівень завантаженості виробничих потужностей; сукупні обсяги виробництва; загальний рівень цін; зайнятість населення (безробіття) та рівень його доходів; прибутки та курси акцій найбільших корпорацій; динаміка попиту на товари тривалого користування; інвестиції у нове будівництво тощо.

Головне значення має фаза кризи, яка починає і завершує цикл. У ній зосереджено основні ознаки й суперечності циклічного процесу відтворення.

Криза — це різке порушення існуючої рівноваги внаслідок диспропорцій, що зростають. Відбувається скорочення попиту на товари, а також виникає надлишок їх пропозиції. Труднощі зі збутом призводять до скорочення виробництва і росту безробіття. Зниження платоспроможності населення ще більше ускладнює збут. Усі економічні показники погіршуються. Відбувається падіння рівнів заробітної плати, прибутку, інвестицій, цін. Через «омертвіння» капіталу у вигляді нереалізованих товарів фірми відчувають брак грошових коштів для поточних платежів, тому швидко зростає плата за кредит — ставка позичкового процен-та. Курси цінних паперів падають, настає хвиля банкрутств і масового закриття підприємств. Криза завершується з початком депресії.

Депресія — це фаза циклу, яка виявляється в застої виробництва. На цій фазі відбувається просте відтворення, виробництво не збільшується, проте й не зменшується. Поступово реалізуються товарні запаси, які виникли під час кризи через різке зменшення платоспроможного попиту. Рівень безробіття залишається високим, але стабільним. За умов скороченого виробництва ставка позичкового процента падає до свого мінімального значення. Проте поступово зростає сукупний попит і готуються умови для наступного пожвавлення виробничої та комерційної діяльності.

Загальну тривалість циклу вимірюють часом між двома сусідніми вищими або двома сусідніми нижчими точками активності.

За тривалістю економічні цикли бувають:

- короткі (малі) – коливання ділової активності 3-4 роки. Вони пов'язані з відновленням рівноваги на споживчому ринку;

- середні (промислові) – коливання ділової активності 7-11 років. Пов'язані із зміною попиту на засоби виробництва. Матеріальною основою є оновлення основного капіталу.

- довгі цикли або хвилі - з періодичністю 40-60 років.

Короткі (малі) цикли пов'язані з відновленням рівноваги на споживчому ринку. Матеріальною основою малих циклів є процеси, що відбуваються у сфері грошових відносин.

Матеріальною основою є Матеріальною основою є розмежовуються грошовими кризами.

Середні (промислові) цикли пов‘язані пов'язані зі зміною попиту на засоби виробництва.

Матеріальною основою періодичності середніх циклів є необхідність оновлення основного капіталу

Довгі цикли або хвилі пов‘язані Великі цикли (хвилі) мають дві фази:

І фаза - висхідна (25-30 рр.).

* Це довготривале піднесення, що виникає на базі революційних стрибків технології і масового її розповсюдження.

ІІ фаза - низхідна (20-25 рр.) (її ще називають "великою кризою").

Матеріальною основою є великого циклу є зміна базових технологій і поколінь машин (стрибок у лінії технічного прогресу), оновлення об'єктів інфраструктури

Теоретичні пояснення циклічних коливань:

1) неокласичні теорії

2) неокейнсіанські теорії

4) інституціональні теорії

9.3. Економічна сутність, соціально-економічні наслідки та види інфляції. Протиінфляційні заходи.

Інфляція це процес пов‘язаний з знеціненням грошей, який проявляється у стійкому підвищенні загального рівня цін в економіці у результаті перевантаження сфери обігу грошовою масою, незабезпеченою матеріальними цінностями.

ІНФЛЯЦІЯ – зростання загального рівня цін та знецінення грошей, що є двома сторонами одного й того самого процесу.

Інфляція це процентна зміна рівня цін.

На практиці інфляція, як правило вимірюється зміною індексу споживчих цін.

Індекс споживчих цін характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Він є показником зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг у поточному періоді до його вартості у базисному періоді.

Причини інфляції:

По - перше, це диспропорційність, або незбалансованість державних витрат і доходів, що роявляється в дифіциті держбюджета. Якщо цей дифіцит фінансується за ррахунок активного використання «друкарського верстата» це призводить до збільшення маси грошей в обігу, а відповідно і до інфляції.
По - друге, інфляційне зростання цін може відбуватись, якщо фінансування інвестицій проводиться аналогічними методами. Особливо інфляційно небезпечними є інвестиції, пов’язані з мілітаризацією економіки. Так, непродуктивне використання національного доходу на воєні цілі означає не тільки втрату національного багацтва. Одночасно військові витрати створюють додатковий платоспроміжний попит, що веде до збільшення грошової маси без відповідного товарного покриття, збілшення військових витрат є однією з головних причин хронічних дефіцитів державного бюджету і збільшення державного боргу в багатьох країнах, для покриття якого держава збільшує грошову масу.
По - третє, з зростанням «відкритості» економіки тої чи іншої країни, все більшим втягуванням її в мирогосподарські зв’язки збільшеють небезпечність «імпортованої» інфляції.
По - четверте, інфляція набуває самопідтримуючий характер в результаті інфляційних очікувань. Багато вчених країн Заходу і нашої країни особливо виділяють цей фактор, що подолання інфляційних очікувань населення і виробників - найважливіше (якщо не головне) завдання антиінфляційної політики

За можливістю кількісної оцінки інфляцію поділяють на:

відкриту –

приховану –

За критерієм річного темпу зміни загального рівня цін розрізняють такі види відкритої інфляції:

Помірну- 0 < π < зростання загального рівня цін до 5% річних. Така інфляція здебільшого виступає не як руйнівний чинник, а як фактор економічного розвитку. Дослідники вважають, що переваги такої інфляції перевищують недоліки. Певною мірою вона стимулює економічну активність підприємств.

· галопуючу – < π < набирає розміру двозначного числа протягом року (від 10% до 99%). Характеризується стрімким зростанням цін, охоплює всі сфери господарського життя і супроводжується негативними соціально- економічними наслідками;

· гіперінфляцію – < π < ∞ (1-2% в день), вкрай руйнівне підвищення цін, що веде до повного безладдя економічного життя, руйнування господарських зв'язків та процесу виробництва, бартеризації обміну тощо.

За можливістю прогнозування розглядають:

· очікувану інфляцію –

· неочікувану інфляцію –

За пропорцією зміни цін інфляцію поділяють на:

· збалансовану –

· незбалансовану –

За причинами виникнення розрізняють:

· інфляцію попиту –

· інфляцію витрат (пропозиції) –

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ ІНФЛЯЦІЇ

·

·

·

·

·

ПРОТИІНФЛЯЦІЙНІ ЗАХОДИ

І. Адаптивні заходи – пристосування до інфляції:

·

·

ІІ. Активні заходи – спрямовані на ліквідацію причин інфляції:

·

·

ІІІ. Антиінфляційна стратегія – недопущення галопуючої інфляції у майбутньому, що передбачає:

·

·

·

9.4. Зайнятість та безробіття: сутність, види, значення та наслідки.

ЗАЙНЯТІСТЬ це економічна категорія яка розглядається з двох боків:
Зайнятість як економічне поняття	Зайнятість як економічна проблема

Структура працездатного населення
Працюючи (зайняті) (N)	Безробітні (F) - ті що не працюють, але активно шукають роботу	Добровільно непрацюючи (H) - ті що не працюють, і не шукають роботу

Загальний рівень трудових ресурсів складається з двох груп населення:

·

·

R = N+ F

Безробіття в ринковій економіці являє собою циклічні явища на ринку праці.

БЕЗРОБІТТЯ

Чинники попиту та пропозиції на ринку праці

Чинники, що визначають попит на працю):

Ø заробітна плата –

Ø загальний стан економіки –

Ø науково-технічний прогрес –

Чинники, що визначають пропозицію праці:

Ø заробітна плата –

Ø рівень добробуту –

Ø соціальний захист –

Ø податки на доходи –

Ø рівень освіти –

Безробітними (за методологією Міжнародної організації праці (МОП)) є особи, що відповідають одночасно наступним умовам:

Ø

Ø

Ø

Рівень безробіття (за методологією МОП) =

Рівень зареєстрованого безробіття =

Рівень зайнятості =

Залежно від причин, що породжують безробіття, виділяють наступні основні його види:

· фрикційне

· структурне

· циклічне

· інституціональне

Фактичний та природний рівні безробіття

· Фактичний рівень безробіття –

· Природний рівень безробіття –

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ БЕЗРОБІТТЯ

· Недовиробництво ВВП (наслідок циклічного безробіття) – зв’язок між втратою ВВП та розривом безробіття формулюється у вигляді

Закону Оукена –

∆ y = b (u_f – u^*),

Дата добавления: 2014-01-11