КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Структура суспільного виробництва
Рис. 1 Структури суспільного виробництва
Сектори (ланки) матеріальної сфери поділяють на галузі – крупні і вузькі. Наприклад, промисловість складається з металургії, хімічної, машинобудівної галузей, а сільське господарство – з рослинництва і тваринництва. У нематеріальній сфері виділяють п’ять ланок: - апарат органів державного та громадського управління; - житлово-комунальне господарство і побутове обслуговування; - охорона здоров’я, спорт, соціальне забезпечення; - освіта, культура, наука, мистецтво; - сфера фінансів, кредитування, страхування. Найголовніші з них – освіта, наука, охорона здоров’я та ін. Кожна з цих сфер виконує певні функції. Матеріальна – забезпечує саму себе, невиробничу сферу та населення різноманітними засобами виробництва, товарами та послугами, а нематеріальна – в основному, послугами матеріального та нематеріального характеру. Співвідношення між цими сферами, як правило, характеризується показниками (кількісними, абсолютними та відносними) зайнятості. У розвинених країнах світу це співвідношення має тенденцію до збільшення питомої ваги невиробничої (до 55 - 65%) і зменшення виробничої сфери в усьому народному господарстві. У невиробничій сфері України і нині зайнято працівників набагато менше, ніж у розвинених країнах – близько 26%. Це свідчить про недосконалість структури господарства України. Адже саме рівень розвитку невиробничої сфери є важливим показником соціально-економічного прогресу. Міжгалузеві територіальні комплекси – це підсистеми інтегральних територіально-господарських комплексів і, в багатьох випадках, відповідних їм народногосподарських комплексів. Так, паливно-енергетичний комплекс Донбасу є одночасно елементом галузево-компонентної структури цього економічного району і підсистемою паливно-енергетичного комплексу України. Серед територіальних міжгалузевих комплексів виділяють спеціалізовані та багатогалузеві. Вони поділяються на регіональні та локальні. Так, в багатогалузевому агропромисловому комплексі Київського регіону взаємопов’язано функціонують такі галузеві утворення (підсистеми): льонопереробний, овочепереробний, хмелепереробний, цукропереробний, картоплепереробний, зернопереробний, молокопереробний, м’ясопереробний. Будь-який спеціалізований агропромисловий комплекс виступає елементом міжгалузевої структури багатогалузевого АПК. Регіональні міжгалузеві комплекси розглядаються на макро-, мезо- і мікрорівнях. Міжгалузевий регіональний комплекс можна визначити як сформоване територіальне поєднання взаємопов’язаних галузей і виробництв у економічних районах, вузлах, центрах, завдяки яким може забезпечуватися максимальний ефект при найменших витратах. Досягнення таких результатів з урахуванням закономірності комплексності потребує якомога раціональнішого підбору взаємопов’язаних галузей, підприємств і виробництв, забезпечення економічно ефективних пропорцій їхнього розвитку, оптимальних розмірів підприємств з урахуванням державних інтересів та відповідно до наявних на місцях природних і економіко-географічних умов. Міжгалузевий комплекс – це сукупність галузей і виробництв, що об’єднані спільною господарською функцією, тісно взаємопов’язані та потребують комплексного і цільового планування і управління. У господарській практиці традиційно виділяють такі міжгалузеві комплекси: · паливно-енергетичний, який займається видобутком і переробкою паливних ресурсів та виробництвом електроенергії; · металургійний – видобутком і переробкою руд чорних і кольорових металів, а також виплавкою чавуну, сталі та прокату; · хіміко-технологічний – займається видобутком і переробкою хімічної сировини та виробництвом хімічних речовин; · машинобудівний – виробництвом засобів праці для господарства країни; · агропромисловий – займається вирощуванням с/г продукції, її переробкою та збутом; · будівельний – виробництвом будівельних матеріалів та спорудженням промислових і соціальних споруд; · транспортний – перевезенням вантажів та пасажирів; · комплекс товарів народного споживання – виробництвом предметів споживання; · комплекс обслуговування населення Останнім часом цей перелік розширюється і виділяються нові комплекси господарства: рекреаційний, туристичний, інформаційний, управлінський та ін. Міжгалузеві комплекси мають певні взаємозв’язки та доповнюють один одного. Наприклад, сільськогосподарське машинобудування є одночасно складовою машинобудівного комплексу і агропромислового. Такі взаємозв’язки мають для аналізу господарства регіонів відповідну змістовну орієнтацію: чим більше перекривають один одного міжгалузеві комплекси регіону, тим більш взаємопов’язаним та комплексним э його господарство, і навпаки.
Дата добавления: 2014-01-11; Просмотров: 382; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |