Тема 5.7. Економічний аспект

1. Сутність та відмінність економічного аспекту проектного аналізую

2. Зміст економічного аналізу.

3. Матриця економічної ефективності економічної привабливості.

1. Два останні аспекти проектного аналізу є ключовими, тому слід їх розглянути окремо. Обидва вони базуються на зіставленні витрат та вигод від проекту, але відрізняються під­ходом до оцінки. Економічний аналіз оці­нює прибутковість проекту з точки зору всього суспільства, країни (чи сприяє даний проект досягненню цілей розвитку національної економіки України, чи існують альтерна­тивні шляхи досягнення тих самих еконо­мічних вигод меншими витратами, наскільки ра­ціональним є використання в межах про­екту наявних ресурсів країни, враховую­чи при цьому завдання та обмеження на­ціональної економіки, перевіряється можливість підвищення прибутковості проекту за рахунок зміни таких пара­метрів, як масштаб проекту, технологія, графік виробницт­ва, географічне розташування, складові елементи та методи реалізації), фінансовий аналіз - тільки з точки зору фірми та її кредитора (якщо проект кредитується).

Так, основною метою приватної фір­ми є максимізація її прибутку. Витрати, які несе фірма під час реалізації ІП, зводяться переважно до видатків на оплату товарів та послуг, необхідних для проекту. У більшості ви­падків при розрахунку проекту фірма ви­користовує ціни на необхідні для проекту товари й послуги та ціни на продукцію, яка буде одержана від реалізації проекту. Проте, з точки зору суспільства ці ціни не завжди можуть бути відповідною мірою вартості витрат та вигод. Ціни можуть бути завищені через включення в них видатків на виплату податків або ж занижені через їх субси­діювання державою. Для економічного аналізу треба очищати ціни від цих еле­ментів, щоб уникнути подвійного рахун­ку. Ціни спотворю­ються також через монополістичну практику, їх державне регулювання, мита і т.і., в результаті чого вони відхиляються від рівноважних.

Для очищення цін у економічному аналізі використовуються розрахункові – тіньові ціни, що визначаються на базі припущення: яки­ми були б ціни на внутрішньому ринку за відсутності вищезазначених цінових спотворень. Найпростіший спосіб визна­чення тіньової ціни – це використати ціну світового ринку та перерахувати її у віт­чизняні гроші.

Аналіз фінансових ресурсів підприємства здійснюється шляхом вивчення підготов­леного балансового звіту, звіту про при­бутки та збитки та звіту про ліквідність. Кінцевою метою фінансового аналі­зу, що проводиться міжнародними фінан­совими інститутами, є оцінка рентабель­ності інвестиційного проекту (як прави­ло, у термінах дисконтованої норми при­бутку на вкладений капітал), комерційно­го та фінансового ризику, пов'язаного з інвестуванням у проект, оцінка ймовір­ності реалізації проекту у встановлений термін. Тому при підготовці передінвестиційної документації для подання у міжнародні фінансові інститути слід звернути увагу на фінансову ефективність проекту, з тим, щоб довести здатність підприєм­ства виконати всі фінансові зобов'язання та отримати в достатньому обсязі фінан­сові ресурси для забезпечення прийнятно­го коефіцієнта окупності наявнихактивів, а також достатнього обсягу відрахувань у рахунок майбутніх капітальних потреб.

2. Зміст економічного аналізу включає такі аспекти;

· оцінку економічної привабливості проекту;

· визначення економічної ефективності проекту;

· оцінка впливу проекту на економіку країни;

· оцінка ресурсів проекту в тіньових цінах;

· оцінка соціальних переваг проекту.

3. Економічний аналіз оцінює проект з погляду відповідності результатів даного проекту стратегії розвитку та економічним цілям країни. Наприклад, проекти, пов'язані з масштабними інвестиціями в автоматизацію виробничих процесів, може суперечити таким національним економічним цілям, як скорочення витрат по імпорту (оскільки автоматизація здійснюється за рахунок поставок технологічних ліній з-за кор­дону) та створення нових робочих місць. Здійсненню націона­льної політики підвищення рівня життя населення, зайнятого в сільському господарстві, сприятимуть проектному створенню со­ціальної інфраструктури районів, будівництву нових транс­портних магістралей, у тому числі автомобільних шляхів.

Визначення економічних цілей країни є прерогативою її ке­рівництва, уряду. Разом з тим, при кредитуванні деяких програм фінансові інститути (наприклад, Світовий Банк) можуть брати участь у розробці цілей соціального розвитку країн та регіонів. Досвід проведення економічного аналізу показав, що при відборі проектів найпоширенішими визнаються такі економічні цілі національного розвитку: створення в країні доданої вартості; надходження або економія іноземної валюти; розвиток інфраструктури; створення нових робочих місць; підготовка кваліфікованих кадрів; залучення і використання місцевих ресурсів. Потенційна ефективність проекту визначаються з огляду на можливість досягнення поставлених цілей в результаті здійс­нення проекту. Таким чином, відсів проектів відбувається за критерієм невідповідності проекту тим завданням, які вирішу­ються нацією на заданому етапі її розвитку. Тому оцінка еконо­мічної привабливості проекту є для аналітика важливою, як і оцінка економічної ефективності проекту.

На практиці аналітики досить часто користуються методом позиціювання проектів за критеріями економічної привабливості й ефективності, відносячи при аналізі проект до одного з квад­ратів матриці (рис. 5.7.1), яка відображає позицію уряду щодо під­тримки тих чи інших проектів.

економічна привабливість	Необхідність підтримки приватних інвесторів, іноземних донорів з метою підвищення ефективності Проекти в соціальній сфері, проекти інфраструктурного розвитку	Підтримка приватних ініціатив, можливі суспільні інвестиції Проекти пошуку нових можливостей та зміцнення конкурентних позицій
Відсутня громадська підтримка	Інвестиції приватного сектора, відсутність громадської підтримки Проекти пошуку експортних можливостей і "знімання вершків" суспільного виробництва
економічна ефективність

Рис. 5.7.1 – Матриця економічної ефективності та привабливості

Найпривабливішим у цій матриці є верхній правий квадрат, в якому і привабливість, і ефективність проектів є вищими. Це проекти по розвитку нових ринків, поліпшенню конкурентних позицій країни, випуску нових продуктів. Як правило, проекти реалізуються здебільшого в приватному секторі, оскільки еко­номічно ефективні проекти практично завжди привабливі і з фінансового погляду.

Економічно привабливі проекти (лівий верхній квадрат), які не є економічно ефективними, потребують підтримки для підви­щення своєї ефективності. Тому активна роль держави при іден­тифікації проектів, просуванню кращих з них, їх частковому фінансуванні надає можливості реалізації даних проектів.

Це проекти, які забезпечують розвиток інфраструктури регі­онів і країни загалом (транспортні комунікації, зв'язок, морські й аеропорти тощо), а також проекти, спрямовані на соціальний розвиток. Характерною особливістю таких проектів є необхід­ність їх державної фінансової підтримки. Для підвищення ефек­тивності проекту держава може підтримати ініціативу приватних інвесторів та донорів. Непривабливі з погляду вигод для суспільства проекти (ниж­ній правий квадрат) мають здійснюватися виключно за рахунок приватних інвестицій. Участь суспільних інвестицій у таких проектах може бути виправдана лише в разі можливості одер­жання солідних фінансових вигод.

Дата добавления: 2014-01-11