Форми організації праці ремонтно-обслуговуючого персоналу

Тема 3 Організація робочих місць з ТО і Р транспортних засобів та виконавці цих робіт

За характером роботи і виробничими принципами окремих виконавців об’єднують у групи, які утворюють бригади.

Бригадна форма організації праці виконавців є найбільш поширеною в АТП. Однак при цьому часто порушують основні принципи формування і організації роботи бригади (не визначається кінцевий результат і показники роботи бригади; оплату часто проводять за проміжними показниками і т.і.). Це не стимулює зацікавленість колективу у покращенні показників роботи. Кінцеві результати обов’язково повинні оцінюватись за витратами і величиною простою автомобілів у ТО і Р. Як правило в АТП організовують спеціалізовані (по видах ТО і Р та ТО іР окремих агрегатів) і комплексні бригади.

Спеціалізовані бригади формуються з робітників різних професій і кваліфікацій. Кожний виконавець виконує певні операції. Робочі можуть спеціалізовуватись: по видах дій, тобто одна бригада проводить ТО-1, друга – ТО-2, третя – ПР, четверта – ремонт агрегатів і деталей, що зняті з автомобіля; по групах робіт (контрольно-діагностичні; кріпильні, регулювальні, мастильні, заправляльні, електротехнічні і т.і.); по окремих агрегатах і механізмах автомобіля. Спеціалізовані бригади можуть обслуговувати як закріплені так і не закріплені за ними автомобілі. У залежності від обсягу виконаної роботи на кожну бригаду планують свій штат і фонд заробітної плати.

Однак, оцінювати результати роботи таких бригад складно, зміст і трудомісткість робіт ТО-1 і ТО-2, а також витрата окремих матеріалів для ТО строго реглемантована і обґрунтована. Тому скорочення витрат тут, як правило, досягається тільки за рахунок безпідставного зменшення числа виконавців, що веде до зниження якості робіт ТО.

Виконавці, що спеціалізуються на окремих групах робіт, по агрегатах чи механізмах автомобіля і об’єднані в одну бригаду, мають вищу продуктивність праці. За такої організації робіт від якості праці бригади в значній мірі залежать витрати і простої автомобілів через несправність агрегатів. Роботу таких бригад можливо оцінювати за витратами і простоями автомобілів. Результати роботи допоміжних робітників оцінюють у залежності від досягнутих показників основних бригад, тому вони прямо зацікавлені у своєчасному виконанні потреб і замовлень.

За такої організації і стимулювання праці колектив зацікавлений у підвищенні якості ТО і Р автомобілів.

Комплексні бригади організовують з робочих – універсалів високої кваліфікації, так як приходиться виконувати різні і різної складності роботи. При такій формі організації праці, робочі виконують будь які роботи по ТО (ТО-1, ТО-2,СО) і ПР автомобілів на універсальних тупикових постах. Ремонт агрегатів і ЩО проводить одна бригада. Однак праця комплексних бригад малопродуктивна через неможливість широкої механізації робіт. Зберігається безвідповідальність за якість ТОіР в межах комплексної бригади, розпорошуються матеріальні засоби

(обладнання, інструмент,матеріали, обмінний фонд агрегатів) АТП між бригадами, що знижує ефективність матеріально-технічної бази і ускладнює оперативне керівництво.

В АТП крім перелічених вище форм організації праці ремонтно-обслуговуючих робітників використовуються і інші форми, що утворюються від сполучення розглянутих форм.

Так, для проведення ПР звичайно створюють самостійні спеціалізовані бригади. Число виконавців у бригаді коливається в межах від декількох чоловік до декількох десятків спеціалістів. У зоні ПР використовується найбільша кількість працюючих – близько 50%, у зоні ЩО – близько 20%, у зоні ТО-1,ТО-2 – близько 30%, від усіх ремонтно-обслуговуючих працівників підприємства. У середньому один працюючий обслуговує від 2,5 до 4,5 автомобілів. Кожній формі організації праці відповідає своя схема управління виробництвом і певна структура технічної служби підприємства.

Дата добавления: 2014-01-11