Колоїднодисперсній формі та в зависях

У природних і стічних водах завжди містяться розчинені і нерозчинені речовини. Тому визначення концентрації багатьох хімічних інгредієнтів у нефільтрованій та профільтрованій природній воді дає різні результати. Це особливо стосується сполук іонів металів, через те що вони значною мірою сорбуються на зависях та колоїдних частках. У зв’язку з цим часто виникає потреба визначити не тільки загальний вміст певних інгредієнтів, а також їх вміст роздільно у зависях, в колоїдному та розчиненому у воді стані.

Для видалення зависей із природних вод застосовують відстоювання проби води, фільтрацію, центрифугування та ультрафільтрацію (мембранну фільтрацію). Найбільш поширені останні два методи. Фільтрація через мембранні фільтри з діаметром пор 300-500 нм (0,3-0,5 мк) або центрифугування протягом 20-30 хвилин при 7-8 тис. об./хв. забезпечує практично повне видалення зависей.

Щодо виділення колоїдів, які також є добрими сорбентами, немає єдиної точки зору. Однозначне розв'язання цієї проблеми неможливе через те, що колоїдні властивості диспергованих у водному середовищі часток зумовлені не тільки розмірами, але також їхньою структурою та хімічними властивостями, які впливають на їхню гідрофільність. Тому раціональним є такий підхід, який об'єднує дві характеристики колоїдних та істинно розчинених високомолекулярних речовин – їхні розміри та молекулярну масу.

Суть такого підходу полягає в наступному. До зависей відносять частки, розмір яких перевищує 300 нм. Їх можна виділити, як відзначено вище, фільтруванням природної води через мембранний фільтр з діаметром пор 300-500 нм. У гідрохімічній практиці для цього рекомендують використовувати ультрафільтри з діаметром пор 450 нм.

До колоїдів віднесені дисперговані у воді частки, розміри яких коливаються в межах 5-500 нм. Очевидно, що зависі та колоїди можна разом виділити фільтруванням проби води через мембраний фільтр з діаметром пор 5-10 нм.

Нарешті, розчинені сполуки можна характеризувати їх молекулярною масою до 300 тис або розмірами, що не перевищують 5-15 нм.

Визначення хімічного інгредієнта в зависях, колоїдному стані та розчинному стані проводять наступним чином. Спочатку відбирають порцію води і визначають загальну концентрацію в ній визначуваного інгредієнту С_заг. Потім другу порцію цієї ж води фільтрують через мембранний фільтр, з розміром пор 450 нм і у фільтраті визначають концентрацію С₁. Нарешті, третю порцію води фільтрують через мембранний фільтр з розміром пор 10 нм у фільтраті визначають С₂. Концентрацію інгредієнта в кожній формі визначають за формулами:

С_{завислі}=С_заг – С₁; (5.1)

С_{колоїдні=}С₁ – С₂; (5.2)

С_{розчинні}=С₂. (5.3)

Дата добавления: 2014-01-11