Прийняття рішень в умовах ризику

Ризик - потенційна, кількісно вимірна можливість (імо­вірність) настання проблемної¹ ситуації у результаті ці­леспрямованої діяльності (ПУР) і пов'язаних з нею наслідків:

■ негативних у вигляді: втрат, збитків, програшів тощо;

■ позитивних у вигляді: вигод, прибутків, виграшів тощо;

■ нульового (ні збитку, ні вигоди).

Природа ризиків, невизначеності/неясності при прийнятті управлінських рішень пов'язана, насамперед, з можливістю фінан­сових втрат внаслідок прогнозного характеру майбутніх грошових потоків, реалізації ймовірнісних аспектів рішення: учасників, ре­сурсів, зовнішніх і внутрішніх обставин тощо.

Ймовірність ризику - ймовірність настання результату, відмін­ного від очікуваного в процесі прийняття управлінського рішення.

Умови ризику під час ПУР - стан знань, коли відомі один або декілька результатів щодо кожного з варіантів і коли ОПР відомі імовірності реалізації кожного результату:

■ рішення мають чітко окреслені цілі, наявна якісна інформація;

■ майбутні наслідки альтернативи можуть вимірюватись;

■ відома ймовірність виникнення небажаних наслідків.

В умовах ризику особа, що приймає рішення, має об'єктивне знання середовища дій і здатна об'єктивно прогнозувати ймовірну сутність явищ і результат або віддачу щодо кожного з можливих варіантів рішення.

Як було відзначено, ризик існує тоді, коли особа, що приймає рішення, не знає заздалегідь його результатів, але здатна встанови­ти об'єктивний розподіл імовірності можливих станів зовнішнього середовища й пов'язаних з ними віддач або результатів.

Рис. 3 Алгоритм ПУР в умовах ризику

Існує два підходи визначення ймовірності небажаних подій: об'єктивний і суб'єктивний.

Об'єктивний підхід базується на визначенні частоти, з якою той або інший результат був отриманий в аналогічних умовах. Є два головних методи об'єктивного виміру ймовірності (ступеня ризику). Один з них - апріорі (дедукції); інший - апостеріорі, за допомогою статистичного аналізу емпіричних даних.

Метод апріорі. При методі апріорі ОПР здатна визначати ймовірність результату без експерименту або аналізу минулого досвіду. (При методі апріорі ми йдемо від причини до наслідку). Замість цього ймовірності визначаються дедуктивно на підставі допустимих припиниш, за умови, що характеристики можливих випадків відомі заздалегідь.

Апріорний метод оцінки ризику підходить тоді, коли ОПР може обчислити ймовірність результату, не проводячи експерименту, аналізуючи вибірку або минулий досвід. Якщо це неможливо, то особа, що приймає рішення, має скористатися апостеріорним методом. При методі апостеріорі ми спостерігаємо наслідки за допомогою емпіричного виміру, а потім намагаємося встановити причину.

Метод апостеріорі. Метод апостеріорі припускає, що минулий досвід є типовим і буде тривати в майбутньому. Для того щоб встановити ймовірність, ОПР починає зі спостереження частоти виникнення події, яка становить інтерес, і з розподілу цієї частоти на загальну кількість спостережень.

Суб'єктивна ймовірність є припущенням щодо певного результату. Цей підхід визначення ймовірності небажаного результату базується на судженні й особистому досвіді ОПР. У такому разі відповідно до минулого досвіду й інтуїції ОПР необхідно зробити кількісне припущення про ймовірність подій.

Управління ризиками - сукупність методів аналізу і нейтралізації факторів ризику -система ідентифікації, планування, моніторингу і коригування при настанні ризикованих подій (рис.4).

Рис. 4 Структура системи управління ризиками в процесі ПУР

Управління ризиками націлене на те, щоб визначити якомога більше можливих відхилень (того, що може піти не так) від бажа­ного результату, мінімізувати їхній вплив (визначити, що можна зробити до початку реалізації рішення), постаратися справитися з реакцією на ті події, які все-таки відбудуться (спланувати дії в надзвичайних обставинах) і забезпечити засоби на покриття непе­редбачених витрат.

Методи управління ризиками включають: розроблення і реалі­зацію стратегії управління ризиками; методи компенсації ризиків (прогнозування зовнішнього середовища, маркетинг управлін­ських рішень і їх результатів та наслідків, моніторинг соціально-економічного і правового середовища, створення системи резервів рішення); методи розподілу ризиків (розподіл ризиків за часом, розподіл ризиків між учасниками тощо); методи локалізації ризи­ків (застосовуються для надризикових рішень); методи уникнення ризиків (відмова від ризикованих рішень, ненадійних учасників рішення, страхування ризиків, пошук гарантів тощо).

Виявлення й ідентифікація передбачуваних ризиків - систематичне визначення і класифікація подій, які можуть неочікувано вплинути на рішення (класифікація ризиків).

Класифікація ризиків - якісний опис ризиків за різними ознаками.

Аналіз ризиків - процедури виявлення факторів ризиків і оцінювання їхньої значимості (аналіз ймовірності того, що відбудуться певні проблемні події, що вплинуть на досягнення цілей рішення). Аналіз ризиків включає оцінку ризиків і методи зниження ризиків або зменшення несприятливих наслідків.

Оцінювання ризиків - це визначення кількісним або якісним способом величини (рівня) ризику. Розрізняють якісне й кількісне оцінювання ризику.

Якісна оцінка - визначення можливих видів ризиків, фактори, що впливають на рівень ризиків при виконанні певного виду діяльності.

Кількісна оцінка ризиків визначається через:

■ ймовірність того, що отриманий результат виявиться за межами допустимого значення (очікуваного, планованого, прогнозованого);

■ добуток очікуваного відхилення на ймовірність того, що це відхилення відбудеться.

Дата добавления: 2014-01-11