Сутність поняття «організація»

ТЕМА І. МЕТОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ТЕОРІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

План

1. Сутність поняття «організація».

2. Предмет і цілі курсу «Теорія організації».

3. Закони функціонування (статики) організації.

4. Закони розвитку (динаміки) організації.

5. Принципи організації.

6. Етапи розвитку організації.

Будь-яка форма діяльності людини пов'язана з її організацією.

Що таке організація? Організація - це група людей діяльність яких свідомо координується для досягнення спільної мети.

Організація — це група людей, що працюють разом, діяльність яких свідомо координується для досягнення спільної мети.

Організація можлива, якщо:

1) є принаймні дві людини, які вважають себе частиною цієї групи;

2) є хоча б одна мета, тобто результат, якого треба досягти, що сприймається як загальна мета для всіх членів групи;

3) члени групи навмисно працюють разом, щоб досягти означеної для всіх мети.

У даному разі йдеться про формальну органі­зацію. Існують також неформальні організації, тобто групи, які виникають спонтанно, але в яких люди вступають у взаємодію досить регу­лярно. Неформальні організації існують у всіх формальних організаціях, за винятком дуже малих. І хоча вони не мають керівників, вони відіграють дуже значну роль у житті формаль­них організацій.

Отримання запланованого результату в умовах спеціалізованого розподілу праці здійснюється завдяки утворенню організації.

Термін організація походить від лат. organize – улаштовую, спільно, гуртом, злагоджений вид.

Організація - це процес створення структури, що дає людям можливість ефективно працювати разом для досягнен­ня поставлених цілей.

Організація як процес — це сукупність дій, що призводять до утворенні і вдосконалення взаємозв’язків між частинами цілого; це упорядкування у просторі й синхронізація в часі елементів системи.

Організація як явище — це об’єднання елементів для реалізації програми або цілі, що діє на основі певних правил і процедур.

Організація як система — це склад і співвідношення елементів системи та їх взаємозв'язок.

Термін організація має багато похідних, наприклад, організація виробництва, організована людина, організатор, профспілкова організація, дезорганізація тощо.

Організація виробництва — це процес упорядкування у просторі й синхронізації в часі елементів виробничого процесу створення продукції для задоволення потреб суспільства; тобто процес створення доцільної за структурою та чітко функціонуючої виробничої системи; форма, порядок поєднання праці з речовими елементами виробництва з метою забезпечення випуску високоякісної продукції, досягнення високої продуктивності праці на основі якнайкращого використання виробничих фондів і трудових ресурсів.

Організаційні відношення — це взаємодія або протидія між елементами організації усередині або поза неї під час створення, функціонування, реорганізації і ліквідації організації.

Організаційні відношення можуть бути трьох рівнів: здорового глузду; взаємного знищення; завчасно спроектованої взаємодії.

Зовнішнє середовище організації: політичні, економічні, екологічні умови; конкуруючі організації, постачальники і споживачі, соціальна інфраструктура тощо.

Створення сприятливої атмосфери взаємодії організації із зовнішнім середовищем і у внутрішньому середовищі – це завдання професійного управління.

В організації може бути вертикальний (за рівнями управління) і горизонтальний (за функціями, що виконуються) розподіл праці.

Організації складають основу світу менеджменту.

Стосовно підприємства термін організація слід розглядати:

1) з погляду організації виробничої діяльності, тобто впорядкування в просторі матеріальних елементів виробництва і синхронізації в часі виробничих про­цесів;

2) з погляду організації управлінської діяльності, яка полягає у раціональному роз­поділі повноважень і відповідальності між працівниками підприємства та забез­печенні ефективної взаємодії між підрозділами.

В теорії організації організація розглядається як соціальна система, яка реалізується у виробництві товарів, послуг, інформації і знань. Для рішення своїх завдань вона повинна містити ряд важливих елементів.

Схема основних елементів організації

Маркетинг	Цілеполягання	Комунікації	Функції
Технологія виробництва і управління		­	­		Структура виробництва і управління
¬	Людина	®
	¯
Соціальна сфера	Фінанси	Кадрова політика

2. Предмет і цілі курсу «Теорія організації»

Першим науковий підхід до аналізу організацій і процесу управління здійснив Фредерик Тейлор, який у 1911 р. опублікував книгу «Принципи наукового управління».

Принципи наукового управління: виділення та вивчення елементів операцій, робочих рухів; хрономет­раж; нормування праці; облік; контроль методів роботи, а не продуктивності; сти­мулювання праці; стандартизація інструментів, підбір устаткування, режимів обробки, прийомів; відокремлення робітників від функцій адміністрації (у ста­леливарних компаніях і на машинобудівних підприємствах). Кн. «Управління фабрикою», «Принципи наукового управління»

Теорія організації вивчає принципи, закони і закономірності щодо створення, функціонування, реорганізації і ліквідації організації.

Втеорії організації організація розглядається у двох напрямах: як процес (теорія процесів організації: об’єктивні закони, організаційна культура, проектування організаційних систем, організаційний аудіт) і як явище (теорія явищ організації: формування правових норм і організаційних структур, суб’єктивні закони, соціальні організації, суб’єкти організаційної діяльності).

Дата добавления: 2014-01-11