КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Основні моделі організації
Еволюція теоретичних концепцій організації Теоретичні концепції побудови організацій як частина загальної науки про управління розроблялися на стику різних галузей знань – менеджмента, антропології, психології, юриспруденції та ін. Зміни обєктивних умов функціонування організацій у ХХ столітті призвели до появи багатьох наукових ідей і шкіл, які вивчали закономірності побудови організацій.
Теорії, які стверджують, що існує один єдиний раціональний спосіб побудови організації, наз. універсальними. Теорії, за якими оптимальна структура залежить від ситуації, від зміни технології і зовнішнього середовища, наз. ситуаційними. Теорії розрізняють і за способом їх розробки: а) результат логічної дедукції, б) на основі дослідницьких розробок.
В теорії організацій виділяють чотири типи моделей, які віддзеркалюють еволюцію теоретичних концепцій, що визначають сутність організацій, роль і домінуючі функції менеджменту, а також критерії, за якими оцінюється ефективність їх діяльності.
Основні моделі організацій: органічна та механістична моделі. Модель механістичної структури організації (її також називають моделлю раціональної бюрократії)сформувалася наприкінці 19 століття і отримала широке розповсюдження в першій чверті ХХ століття. Її теоретичною базою є положення школи наукового менеджменту, основоположником якої вважають Фредерика Тейлора, який у 1911 р. опублікував книгу «Принципи наукового управління» і першим здійснив науковий підхід до аналізу організацій і процесу управління. Принципи наукового управління: виділення (розчленування) та вивчення елементів операцій, робочих рухів; хронометраж; нормування праці; облік; контроль методів роботи, а не продуктивності; стимулювання праці; стандартизація інструментів, підбір устаткування, режимів обробки, прийомів; відокремлення робітників від функцій адміністрації (у сталеливарних компаніях і на машинобудівних підприємствах). Кн. «Управління фабрикою», «Принципи наукового управління» Другим представником механістичної моделіорганізації був німецький соціолог М. Вебер, який обґрунтував положення, щонайефективнішою формою організації людей є раціональна бюрократія. Виходячи із цілей підприємств (мах. прибуток, рентабельність, капітальні вкладення ® оптимальне використання всіх видів ресурсів), менеджмент організації повинен орієнтуватися насамперед на оперативне управління, за допомогою якого оптимізується структура і процес виробництва. Механістична модельорганізації дозволяє встановити техніко-економічні зв’язки і залежності різних факторів виробництва. Однак вона недостатньо враховує роль і значення людського фактора в ефективній роботі організації, що оцінюється тільки по економічним результатам; а в якості бази застосовує такі положення школи наукового менеджменту, які критично оцінюються сучасною наукою: пріоритет крупних організацій; консерватизм (прагнення до збереження стабільності); завоювання ринку шляхом ¯ витрат, а не доходів; використання аналітичних методів, результати яких неможливо практично втілити; загальний контроль за якістю і виконанням планових завдань; уявлення про вищих керівників як про людей, мудріших, аніж ринок.
Друга модель побудована на визначенні організації як колективу, який побудований на розподілі праці. Її засновниками (30-ті роки) були творці основ теорії людських стосунків і поведінкових наук: Е. Майо, Д. Макгрегор, Ч. Бернард і Ф. Селдник (у СРСР – А.К.Гастєв, Н.А.Вітке та ін.). Основне положення теорії: людина як соціальний діяч є найважливішим фактором продуктивності на підприємстві. ® Складові моделі: увага до робітників, їхня мотивація, комунікації, лояльність, участь у прийнятті рішень, зокрема управлінських. Перевага віддається демократичному стилю управління. Головна задача менеджерів - організація і управління персоналом. Управління означає особистий і конкретний вплив на робітників, потрібний для реалізації планів. Критерієм успішності моделі є підвищення ефективності організації за рахунок удосконалення її людських ресурсів, що потребує розробки методів оцінки якості праці. Як і в механістичній моделі, система управління також орієнтована на аналіз внутрішніх факторів. Отже, обидві моделі є закритими, тобто не враховують зовнішні фактори (бізнесове середовище, конкуренцію, збут тощо).
Щоб організація мала можливість реагувати на зміни середовища та застосовувати нову технологію, були розроблені адаптивні організаційні структури, які можна модифікувати відповідно до змін зовнішнього середовища та потреб самої організації. Вони ще мають назву органічних структур. Бюрократичні структури називають механістичними (проблема розбивається на багато дрібних, по окремих спеціальностях, потім вони узгоджуються).
Як показали дослідники Берне та Сталкер, органічна та механістична структури є лише крайніми видами в переліку форм структур. Реальні структури лежать між ними. Так, у великих організаціях в одних підрозділах - механістична структура, в інших - органічна.
Третя модель є складною ієрархічною системою, що тісно взаємодіє з оточенням. Її основою є загальна теорія систем (А.Чандлер, П. Лоуренс, Дж.Лорш; у СРСР – І.В.Блауберг, Е.Г.Юдин, В.В.Дружинін, В.Н.Садовський та ін.). Головна ідея – визнання взаємозв’язків і взаємозалежностей елементів, підсистем і всієї системи із зовнішнім середовищем. Структура підприємства — це склад і співвідношення його підсистем, що виділяються за критеріями виробничих або/і управлінських процесів. До складу управлінської структури входять підсистеми маркетингу, управління нововведеннями, виробництвом, персоналом, фінансами. Матеріальні елементи і підсистеми виробничої системи характеризуються особливим складом, взаємним розташуванням і взаємозв'язками, які створюють технологічну, або виробничу структуру. Виробнича система поряд з технологічними (матеріальними) містить соціальні елементи — робітників, які використовують засоби праці і керують ними при виготовленні продукції.
Дата добавления: 2014-01-11; Просмотров: 1214; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |