Процеси і принципи самоорганізації

Види самоорганізації:

- Технічна самоорганізація (як процес) основана на програмі автоматичної зміни алгоритму дії при зміні властивостей об’єкта управління, мети управління або параметрів навколишнього середовища. Як явище технічна самоорганізація – це набір альтернативних інтелектуальних адаптивних систем, які забезпечують задану працездатність незалежно від умов функціонування.

- Біологічна самоорганізація (як процес) основана на генетичній програмі збереження виду, яка покликана забезпечити соматичну (тілесну) побудова об’єкта (як явище).

- Соціальна самоорганізація (як процес) основана на суспільній соціальній програмі гармонізації суспільних відносин і реалізується шляхом самонавчання, самовиховання і самоконтролю. Як явище соціальна самоорганізація – це конкретні вчинки людини або організації, форми комунікації, висновки.

Самонавчання – це необхідне самостійне прагнення людини або організації до змін внутрішньої бази даних і бази знань, яке реалізується шляхом затрат власного вільного часу і фінансових ресурсів на більш повне задоволення потреб та інтересів в інформації, знаннях і спілкуванні, і може проводитися як на базі державних і приватних навчальних закладів, так і самостійно по індивідуальній методиці.

Самовиховання – цілеспрямоване подолання шкідливих або створення нових позитивних якостей особистості або організації, зокрема формування активної ділової політики, укріплення своєї продукції, технології чи іміджу; само прищеплення, самодисципліна і лояльність; само схвалення і само стимулювання; подолання негативних емоцій.

Самоконтроль – це контроль власної діяльності людини, колективу або організації, що здійснюється з метою порівняння результатів діяльності з прийнятими нормами, правилами і стандартами. Це порівняння дозволяє людині або іншому об’єкту організації неформально оцінити свою діяльність, виявити свої можливості для покращення діяльності або переконатися в невідповідності роботи своїм силам і знанням. Для проведення самоконтролю використовуються: самоаналіз, самозвіт, самооцінка, само сповідь, тестування по індивідуальному тесту, внутрішній голос. Відносно суспільного контролю результати самоконтролю можуть бути: адекватними, завищеними або заниженими.

Принципи самоуправління і самоорганізації:

- Принцип вторинності: самоуправління не може бути первинним в організації

- Принцип сполучення управління і самоуправління: в будь-якої організації управління і самоуправління повинні поєднуватися на кожному рівні управління.

- Принцип м’якої регламентації: процес самоуправління не може бути жорстко регламентованим законодавчими актами і положеннями організації.

Соціальна самоорганізація може бути особистою і колективною. Для самоорганізації характерні спонтанність і випадковість.

Колективна самоорганізація може здійснюватися у трьох середовищах: внутрішніх комунікацій, зовнішніх комунікацій, ризикових (венчурних) операцій.

Принципи самоорганізації: принцип від'ємного зворотного зв'язку; принцип позитивного зворотного зв'язку.

Для внутрішнього середовища характерні типові схеми відносин у вигляді: лінії, кільця, колеса, зірки і т.д., в яких вузловим елементом є не керівник, а неформальний лідер.

Для середовища зовнішніх комунікацій додаються матрична і рідко вживана ієрархічна схеми, а також сполучення всіх поданих схем, які можуть бути реалізованими у віртуальному вигляді.

Для середовища ризикових (венчурних) операцій додається вузлова схема на базі всіх існуючих схем, в яких на ключових (вузлових) місцях висуваються неформальні лідери. Вони само організують тільки частину загальної структури і можуть не знати про існування інших.

Дата добавления: 2014-01-11