Сутність ризику і його функції

План

ЛЕКЦІЯ 6. СУТНІСТЬ РИЗИКУ ЯК ЕКОНОМІЧНОЇ КАТЕГОРІЇ

МОДУЛЬ 2

6.1. Сутність ризику і його функції

6.2. Сутність економічного ризику

6.3. Зовнішні ризики

6.4. Види внутрішніх ризиків

На сьогодні немає однозначного поняття сутності ризику. Це пояснюється, зокрема, багатоаспектністю цього явища, а також недостатнім використанням у реальній економічній практиці й управлінській діяльності.

Ризик можна розглядати як історичну категорію. Він виникає на нижчій сходинці цивілізації і є усвідомленою людиною можливою небезпекою. При зародженні товарно-грошових відносин ризик стає економічною категорією. Як економічна категорія ризик є подією, яка може відбутися чи не відбутися і спрямована на привабливу мету, досягнення якої пов'язане для людини з елементами небезпеки загрозою втрати чи неуспіху.

Отже, ризик — це складне явище, що має безліч розбіжних, а іноді й протилежних реальних обґрунтувань. Це обумовлює можливість існування декількох визначень поняття ризику з різних поглядів.

Ризик можна розглядати, як можливість небезпеки, або «дія навмання в надії на сприятливий результат», або «імовірність виникнення збитків чи недоодержання доходів порівняно з прогнозованим варіантом у результаті здійснення підприємницької діяльності».

Оскільки ризик може відбутися, а може і не відбутися, то можливі три результати:

«-» — збиток, «0», «+» — прибуток.

Існують не тільки розбіжності в розумінні змісту поняття «ризик», а й різні погляду з приводу об'єктивної і суб'єктивної природи ризику. Розглядають 3 сторони ризику:

1. Суб'єктивна сторона (природа ризику) проявляється в тому, що люди неоднаково сприймають ту саму величину економічного ризику через розходження психологічних, моральних, ідеологічних принципів орієнтації, установок. Крім того, ризик пов'язаний з вибором певних альтернатив, розрахунком імовірностей їх результату.

2. Об'єктивна сторона проявляється в тому, що це поняття відображає реально існуючі явища, процеси, сторони діяльності,причому ризик існує незалежно від того, усвідомлюють люди його наявність чи ні, враховують чи ігнорують його.

3. Суб'єктивно-об'єктивна сторона визначається тим, що ризик породжується процесами як суб'єктивного характеру, так і тими, що не залежать від волі чи свідомості людини.

Системний підхід дає змогу визначити сутність категорії «ризик».

Ризик — об'єктивно-суб'єктивна категорія, пов'язана з подоланням невизначеності, випадковості, конфліктності в ситуації неминучого вибору, що відображає ступінь досягнення суб'єктом очікуваного результату.

Розглянемо ряд визначень ризику, що даються вітчизняними і зарубіжними авторами:

1.Ризик - потенційна, чисельно вимірна можливість утрати. Поняттям ризику характеризується невизначеність, пов'язана з можливістю виникнення в ході реалізації проекту несприятливих ситуацій і наслідків.

2.Ризик - вірогідність виникнення втрат, збитків, недонадходжень планованих доходів, прибутків.

3.Ризик - це невизначеність наших фінансових результатів у майбутньому.

4.Ризик - це ступінь невизначеності отримання майбутніх чистих доходів.

5.Ризик - це вартісний вираз події вірогідності, що веде до втрат.

6.Ризик - шанс несприятливого результату, небезпека, загроза втрат і пошкоджень.

7.Ризик - вірогідність втрати цінностей (фінансових, матеріальних товарних ресурсів) у результаті діяльності, якщо обстановка й умови проведення діяльності змінюватимуться в напрямі,відмінному від передбаченого планами і розрахунками.

8.Ризик - це діяльність, пов'язана з подоланням невизначеності в ситуації неминучого вибору, у процесі якого є можливість кількісно і якісно визначити ймовірність досягнення передбачуваного результату, невдачі і відхилення від мети.

Ми користуватимемося таким визначенням ризику:

Ризик - це ймовірність виникнення збитків чи недоодержання доходів порівняно з прогнозованим варіантом.

Об'єкт ризику - система, ефективність та умови функціонування якої наперед точно не визначені.

Об'єкт ризику розглядають залежно від мети і рівня дослідження. На мікрорівні ним може бути окрема господарська операція, вид продукції, технологія, напрям виробничої діяльності тощо; на мезорівні — окреме підприємство, галузь, соціокультурна спільнота людей певної територіальної одиниці; на макрорівні — країна, регіон тощо. Усі об'єкти ризику є системами - множинами елементів довільної природи, що мають зв'язки і утворюють певну цілісність.

Суб'єкт ризику - особа (індивід або колектив), яка зацікавлена в результатах управління об'єктом ризику і має компетенцію приймати рішення щодо об'єкта ризику.

Суб'єкт ризику визначається з огляду на його правомочність приймати рішення щодо об'єкта ризику. Зазвичай на мікрорівні суб'єктами ризику виступають окремі особи (керівники, менеджери, відповідальні працівники). Для мезо- і макрорівня характернішим є прийняття колективних рішень.

Усі ризики виникають внаслідок дії різноманітних чинників, що стають джерелами ризику.

Джерело ризику - фактори (явища, процеси), які спричиняють невизначеність результатів, зумовлених певними змінами ендогенного чи екзогенного характеру або діями суб'єктів ризику.

Джерела ризику за проявом поділяють на дві групи: зовнішні і внутрішні. Зовнішні джерела ризику формуються у зовнішньому середовищі системи, і повністю уникнути їх дії неможливо (наприклад, на підприємство як систему діють зовнішні джерела ризику: природні, політичні, соціальні, макроекономічні фактори). Внутрішні джерела ризику (персонал, техніка, технологія тощо) виникають усередині самої системи, і їх наявність і активність значно залежать від дій суб'єкта ризику. Отже, діяльність усіх економічних суб'єктів супроводжується ризиком.

Сутність економічного ризику втілюється у функціях, які він виконує при здійсненні господарської діяльності в умовах невизначеності.

Функція ризику - зовнішній вияв дії ризику на параметри соціально-економічної системи і її окремі складові (суспільство, спільноти людей, економіку, галузь, підприємство тощо).

До основних функцій ризику відносять регулятивну і захисну. Аспекти вияву і різновиди функцій наведено у табл. 6.1.

Таблиця 6.1

Функції ризику

Функція	Аспект вияву	Різновид функцій
Регулятивна	Конструктивний	Інноваційний
Аналітичний
Контрольний
Створення підприємницького доходу
Деструктивний	Попереджувальний
Репресивний
Захисна	Історико -генетичний	Стабілізуючий
Зберігаючий
Соціально - правовий	Соціально -економічний
Правовий

Регулятивна функція реалізується у постійному вивченні ситуації, прогнозуванні ступеня ризику, коригуванні вже прийнятих рішень, регулюванні діяльності загалом. Вона може діяти у двох аспектах - конструктивному і деструктивному, тому має суперечливий характер.

Конструктивність виявляється в тому, що ризик при розв'язуванні економічних задач виконує роль своєрідного каталізатора, бо йому притаманні активність, спрямованість в майбутнє, пошук новаторських рішень. Відокремлюють такі види конструктивного аспекту регулятивної функції ризику: інноваційний (стимулювання пошуку шляхів нетрадиційного вирішення проблем, що постають перед суб'єктом ризику); аналітичний (необхідність аналізу альтернативних варіантів подолання ризикових ситуацій і вибору оптимального); контрольний (створення умов для оцінювання, прогнозування ризику та управління ризиковою ситуацією); створення підприємницького доходу (вказує мету прийняття ризику суб'єктом).

Деструктивний характер регулятивної функції проявляється в тому, що прийняття і реалізація рішень з необґрунтованим ризиком призводять до волюнтаризму, авантюризму. У такому разі ризик відіграє роль дестабілізуючого фактора і є сумнівним. Виділяють два різновиди деструктивного аспекту функції: попереджувальний (превентивний, що обґрунтовує необхідність заходів і дій, спрямованих на попередження непередбачених негативних подій і їх наслідків) і репресивний (який обґрунтовує необхідність заходів і дій, що обмежуватимуть можливі збитки або компенсуватимуть втрати від ризикованої події, що вже реалізувалась).

Деструктивний аспект зумовлює гальмування соціального прогресу, соціально-економічні і моральні потрясіння, якщо за умов неповної вихідної інформації або в іншій складній ситуації вибір робиться без об'єктивного оцінювання закономірностей розвитку явищ, подій, відносно яких приймається рішення.

Захисна функція ризику зорієнтована на пошук суб'єктом ризику (за умов невизначеності і впливу непередбачених обставин) методів попередження втрат і має два аспекти: історично-генетичний і соціально-правовий.

Історично-генетичний аспект полягає у прагненні до попередження виникнення ситуацій із високим ступенем ризику. Вирізняють два різновиди історико-генетичного аспекту захисної функції ризику: стабілізуючий (констатує тезу про те, що свідоме ставлення до ризику є врівноважуючим, стабілізуючим фактором, який зміцнює становище об'єкта ризику в соціально-економічному середовищі) і зберігаючий (стимулює накопичення тимчасово вільних ресурсів і використання їх для створення резервних фондів на випадок покриття витрат на ліквідацію негативних наслідків ризикової ситуації, що реалізувалась).

Сутність соціально-правового аспекту захисної функції виявляється в забезпеченні права суб'єкта на ризик. Цей аспект виконує соціально-економічну (створення у процесі діяльності завдяки ризику клімату творчого пошуку і виокремлення соціальних груп ефективних менеджерів) і правову (впровадження у кримінальне, господарське і трудове законодавство країни категорії правомірного ризику) функції.

За умов значної нестабільності зовнішньої ситуації (економічних чи політичних умов функціонування об'єкта) захисна функція ризику (історично-генетичний аспект) може набути деструктивного характеру, що проявляється у прагненні суб'єкта ризику до швидкого (навіть миттєвого) одержання результатів (часто уявних, тимчасових переваг) і виражається у авантюрних рішеннях (дія за принципом «пан — або пропав» або «згоріла хата — нехай горить і хлів» тощо).

Дата добавления: 2014-01-11