Управління розподілом і використанням прибутку малого підприємства

Розподіл прибутку являє собою процес формування напрямків його наступного використання у відповідності до цілей і завдань розвитку малого підприємства. Характер розподілу прибутку визначає багато суттєвих аспектів діяльності малого підприємства, впливаючи на її результативність. Цей вплив проявляється в будь-яких формах оберненого зв'язку розподілу прибутку з його формуваннями у наступному періоді.

Роль характеру розподілу прибутку в діяльності малого підприємства визначається основними положеннями:

- розподіл прибутку безпосередньо реалізує головну ціль політики управління ним — підвищення рівня добробуту власників підприємства;

- розподіл прибутку є основним інструментом впливу на зростання ринкової вартості малого підприємства;

- пропорції розподілу прибутку визначають темпи реалізації стратегії розвитку малого підприємства;

- характер розподілу прибутку є важливим індикатором інвестиційної привабливості малого підприємства;

- розподіл прибутку є однією з діючих форм впливу на трудову активність персоналу малого підприємства;

- пропорції розподілу прибутку формують рівень забезпечення додаткової соціальної захищеності робітників;

- характер розподілу прибутку здійснює вплив на рівень поточної платоспроможності малого підприємства.

Розподіл прибутку здійснюється за спеціально розробленою політикою, формування якої являє собою одну з найбільш складних завдань загальної політики управління прибутком малого підприємства. Ця політика призначена для відображення вимог загальної стратегії розвитку малого підприємства, забезпечення підвищення його ринкової вартості, формування необхідного обсягу інвестиційних ресурсів, забезпечення матеріальних інтересів власників і персоналу.

У процесі формування політики розподілу прибутку підприємства забезпечується її використання за такими основними напрямками:

1) забезпечення отримання власниками необхідної норми прибутку на інвестований капітал;

2) забезпечення пріоритетних цілей стратегічного розвитку малого підприємства за рахунок капіталізованої частини прибутку;

3) забезпечення стимулювання трудової активності і додаткового соціального захисту персоналу;

4) забезпечення формування в необхідних розмірах резервного і інших фондів підприємства.

Процес розподілу прибутку малого підприємства базується на принципах:

1) зв'язок політики розподілу з загальною політикою управління прибутком малого підприємства;

2) пріоритетність урахування інтересів і менталітету власників малого підприємства;

3) стабільність політики розподілу прибутку;

4) передбачення політики розподілу прибутку;

5) оцінка ефективності розробленої політики розподілу прибутку.

Фактори, які впливають на пропорції і ефективність розподілу прибутку, різні, відповідно розрізняється і ступінь інтенсивності їхнього прояву. Одна група цих факторів визначає передумови збільшення капіталізованої частини прибутку; інша група, навпаки, спрямовує управлінські рішення на користь збільшення питомої ваги його споживчої частини.

За характером виникнення всі фактори, які впливають на розподіл прибутку, можна розподілити на дві основні групи:

1) зовнішні (які генеруються зовнішніми умовами діяльності малого підприємства):

- правові обмеження;

- податкова система;

- середньоринкова норма прибутку на інвестований капітал;

- альтернативні зовнішні джерела формування фінансових ресурсів;

- темп інфляції;

- стадія кон'юнктури товарного ринку;

- прозорість фондового ринку

2) внутрішні (які генеруються особливостями господарської діяльності даного підприємства):

- менталітет власників підприємства;

- рівень рентабельності діяльності;

- інвестиційні можливості реалізації високодохідних проектів;

- необхідність прискорення завершення початкових інвестиційних програм і проектів;

- альтернативні внутрішні джерела формування фінансових ресурсів;

- стадія життєвого циклу підприємства;

- рівень ризиків здійснюваних операцій і видів діяльності;

- рівень коефіцієнта фінансового левериджу;

- рівень концентрації управління;

- чисельність персоналу і діючі програми його участі в прибутку;

- рівень поточної платоспроможності підприємства.

Політика розподілу прибутку призначена для відображення вимог загальної стратегії — розвитку малого підприємства, забезпечення підвищення його ринкової вартості, формування необхідного обсягу інвестиційних ресурсів, забезпечення матеріальних інтересів власників і персоналу.

Основною ціллю політики розподілу прибутку, який лишається у розпорядженні малого підприємства, є оптимізація пропорцій між капіталізованою і споживчою його частинами з урахуванням забезпечення реалізації стратегії його розвитку і зростання його ринкової вартості.

У розподілі прибутку можна виділити два етапи. Перший етап — це розподіл загального прибутку. На цьому етапі учасниками розподілу прибутку будуть держава і мале підприємство (у тому випадку, якщо мале підприємство не є платником єдиного податку). У результаті цього розподілу кожний із учасників отримує свою частку прибутку.

Оптимальне співвідношення прибутку, який спрямовується до бюджету у вигляді податків, і тією частиною прибутку, яка залишається у розпорядженні малого підприємства, має важливе значення як для держави, так і для малого підприємства. Правильний розподіл прибутку дає можливість задовольнити загальнодержавні потреби, здійснити реалізацію її фінансової політики. Достатній розмір прибутку, який залишається у розпорядженні малого підприємства, дозволяє забезпечити його потреби, зокрема, забезпечення розширеного відтворення виробництва, соціального розвитку та матеріального заохочення працюючих.

Другий етап — це розподіл і використання прибутку, який залишається у розпорядженні малого підприємства. На цьому етапі прибуток спрямовується на фінансування внутрішніх витрат малого підприємства, формування та поповнення статутного і резервного капіталу (рис. 15.1).

Рис. 15.1. Схема розподілу і використання прибутку малого підприємства

Напрями розподілу прибутку, що залишається у розпорядженні малого підприємства, визначаються його статутом. Фактично розподіл прибутку здійснюється відповідно до поточної та стратегічної політики малого підприємства. Чистий прибуток малого підприємства використовується на поповнення статутного капіталу, створення резервного капіталу, розширення та оновлення виробництва, фінансові інвестиції, матеріальне заохочення. Нерозподілений прибуток є однією з найважливіших частин власного капіталу малого підприємства. Якщо мале підприємство має збитки, то на його суму зменшується власний капітал.

Як правило, нерозподілений прибуток малого підприємства спрямовується на фінансування розвитку підприємства, а в окремих випадках — на соціальний розвиток.

Водночас розподіл прибутку малого підприємства має деякі особливості. Передовсім малі підприємства, що переведені на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, не сплачують податку на прибуток. У цьому випадку прибуток, який отримує мале підприємство повністю залишається в його розпорядженні.

Головним завданням управління розподілом прибутку малого підприємства є визначення оптимального співвідношення між частинами прибутку, які спрямовуються на накопичення та споживання. Сутність цього спрямування полягає в тому, щоб наявна сума прибутку була розподілена у визначених пропорціях між окремими спрямуваннями (виробництво, соціальний розвиток, матеріальне заохочення).

Якщо весь прибуток малого підприємства буде спрямовано на поточне споживання, природно слід чекати спаду виробництва через зростання старіння устаткування, підвищення витрат на ремонт виробничих основних засобів, уповільнення відновлення асортименту продукції тощо.

Вкладання значних коштів у розвиток виробництва також є не кращим рішенням, оскільки зменшення заробітної плати, витрат на соціальні потреби приведе до відтоку кваліфікованих кадрів і в кінцевому рахунку до зменшення доходів у майбутньому періоді.

Тому при розподілі прибутку малого підприємства необхідно враховувати поточний фінансовий стан малого підприємства і вибрати найбільш прийнятний для підприємства варіант використання прибутку, тобто якщо передбачається зростання виробництва, то збільшується частина прибутку, яка спрямовується на розвиток виробництва, а при скороченні виробництва збільшується частина прибутку, який спрямовується на споживання.

Під час розподілу прибутку малого підприємства розроблюють рекомендації щодо стратегії його розподілу. В основу цієї стратегії повинні бути покладені принципи динамічного програмування, а саме:

1. У процесі розподілу прибутку перш за все треба враховувати поточний фінансовий стан малого підприємства.

2. При розрахунку стратегії розподілу прибутку необхідно вибрати найбільш прийнятний для малого підприємства варіант використання грошових коштів.

3. Слід розробити обмежувальні умови використання прибутку, який залишається у розпорядженні керівника (власника) малого підприємства.

Таким чином, розподіл прибутку, який залишається у розпорядженні керівництва (власника) малого підприємства, здійснюється у визначених пропорціях залежно від потреб виробництва та працюючих.

Одним із важливих етапів в управління розподілом прибутку є його використання. Планування пропорцій використання прибутку в наступному періоді являє собою формування цільової суми планового періоду. Цільова сума прибутку становить планову потребу в фінансових ресурсах, сформованих за рахунок чистого прибутку малого підприємства, що забезпечує реалізацію цілей його розвитку в наступному періоді.

Головна роль у процесі планування цільової суми прибутку відводиться визначенню потреби капіталізованої (тезаврованої) її частини (нерозподіленого прибутку), тобто необхідного обсягу фінансових коштів для реалізації інвестиційних можливостей малого підприємства.

Нерозподілений прибуток — це прибуток малого підприємства, який залишається після сплати податків і виплати дивідендів і який використовується для реінвестування. Капіталізована частина прибутку спрямовується на збільшення власного капіталу і резервів.

Основними елементами розрахунку суми капіталізованого прибутку підприємства є:

1. приріст виробничих основних засобів;

2. приріст власних оборотних активів;

3. відрахування до резервного фонду.

1. Приріст виробничих основних засобів планується за основними етапами.

І етап — визначають загальну потребу в прирості виробничих основних засобів підприємства в процесі розширеного їхнього відтворення за всіма напрямами реального інвестування.

ІІ етап — встановлюють форми задоволення потреб у прирості виробничих основних засобів. Основними з цих форм є: а) придбання нових видів основних засобів у власність малого підприємства; б) оренда (лізинг) необхідних малому підприємству основних засобів.

Фінансування за рахунок прибутку потребує тільки придбання основних засобів у власність підприємства, тому що витрати з оренди відносяться на собівартість продукції.

Критерієм прийняття управлінських рішень щодо придбання або оренди окремих видів основних засобів виступатимуть також порівняння ефективності грошових потоків за цими двома операціями.

III етап — складають капітальний бюджет приросту власних основних засобів, в якому необхідний приріст власних основних засобів пов'язується з динамікою обсягу незавершеного будівництва на початок і на кінець планового періоду. Розроблений бюджет капітальних затрат із забезпечення приросту основних засобів являє собою загальну потребу в фінансуванні реальних інвестиційних програм щодо сформованих власних виробничих основних засобів.

Планування потреби в інвестиційних ресурсах за окремими етапами здійснення інноваційної діяльності ведеться з урахуванням загальної вартості об'єктів інвестування і стадій життєвого циклу інновацій (він складається з п'яти стадій: розробка інноваційних рішень; первинне впровадження в експлуатацію; розширення впровадження; вдосконалення інновацій; припинення інновацій).

На останньому етапі розробляється вільний бюджет капітальних затрат на забезпечення приросту необхідних активів, що формує загальну потребу в фінансових ресурсах на ці цілі (з відокремленням обсягу фінансування за рахунок чистого прибутку малого підприємства).

2. Приріст власних оборотних активів визначається на основі нормативу власних оборотних коштів, що розробляється на плановий період, і фактично їхньої наявності на початок планового періоду. Розрахунок здійснюється на основі всіх основних елементів оборотних активів.

При розрахунку загального обсягу приросту власних оборотних активів необхідно врахувати, що визначена їхня частина буде фінансуватися за рахунок приросту внутрішньої кредиторської заборгованості. Тому сума власного капіталу, інвестованого в плановому періоді в приріст власних оборотних активів, повинна бути відповідним чином скоригована.

3. Відрахування до резервного фонду здійснюється у відповідності з їхнім нормативом і розрахованою потребою в обсязі внутрішнього страхування окремих господарських операцій.

Загальна потреба у прирості власних фінансових ресурсів малого підприємства визначається способом складання усіх розрахованих елементів.

Елементами планування цільової суми розподіленого прибутку є:

1. виплата доходів власникам підприємства;

2. бюджет участі найманих робітників у прибутку;

3. бюджет внутрішньої соціальної програми;

4. бюджет зовнішньої соціальної програми.

Виплати доходів власникам малого підприємства плануються виходячи з розробленої дивідендної політики.

При здійсненні усіх видів розрахунків слід ураховувати, що дивідендні виплати здійснюються після оподаткування за діючою ставкою податку на цей вид доходу. Тому запланована для виплати доходів власникам підприємства Пдв сума прибутку повинна бути збільшена на розмір відповідного прибуткового податку:

П_ДВ=ДВ_Ч / (1 - С_ПП), (13)

де ДВ_Ч — запланована для виплати сума чистих доходів власникам у відповідності до розробленої дивідендної політики;

Спп — ставка податку на дохід, отриманий у формі дивідендів (відсотків), виражена десятковим дробом.

Бюджет участі найманих робітників у прибутку розробляється на плановий період виходячи з діючої на підприємстві політики цієї участі. Така програма є наслідком того, що програми участі найманих робітників у прибутку становлять не тільки один з напрямків її розподілу, але є також діючим інструментом управління її формуванням.

Головна мета програми участі найманих робітників у прибутку — формування у робітників зацікавленості в її зростанні. Тому реалізація матеріальних інтересів робітників при здійсненні таких програм повинна бути чітко пов'язаною з результатами фінансової діяльності малого підприємства і насамперед з такими показниками, як дохід, затрати і прибуток.

Основою розробки бюджету участі найманих робітників у прибутку будуть узгоджені положення колективного трудового договору і індивідуальних трудових контрактів, що передбачають різні форми матеріального стимулювання праці, за якими джерело виплат — це прибуток малого підприємства (різні форми соціальних виплат і пільг до цього бюджету не включаються, так як вони не мають конкретного стимулюючого характеру).

При розробці бюджету участі найманих робітників у прибутку на підприємстві враховуються такі програми:

1) преміальна система за результатами діяльності підприємства за рік (квартал);

2) система винагород робітникам за виконання разових завдань;

3) система додаткових надбавок і доплат понад встановлених чинним законодавством розмірів;

4) інші види програм.

Сукупний бюджет участі найманих робітників у прибутку формується на наступний період способом додавання підсумкових показників бюджетів окремих програм цієї участі.

Бюджет внутрішньої соціальної програми залежить від форм забезпечення соціального розвитку персоналу. Такими формами є: неповна або повна оплата харчування робітників у робочий час; неповна або повна оплата путівок до санаторіїв, будинків відпочинку, туристичних і т. п.; неповна оплата індивідуальної підписки на періодичні видання; підвищений розмір гарантійних виплат, пов'язаних із навчанням без відриву від виробництва; оплата утримання або навчання дітей співробітників; програма допомоги пенсіонерам-минулим робітникам підприємства і т.п. Бюджет внутрішньої соціальної програми підприємства на плановий період складається відповідно до кожного з передбачених напрямків виплат і пільг, здійснюваних за рахунок прибутку.

Бюджет зовнішньої соціальної програми передбачає використання прибутку на спонсорські, благодійні та інші аналогічні заходи. Бюджет розробляється на плановий період за кожним з напрямів майбутнього витрачання прибутку на ці заходи.

Процес планування цільової суми прибутку підприємства закінчується встановленням загального її розміру і визначенням системи основних показників, які забезпечують її формування з наступному періоді. Порядок цих розрахунків послідовно здійснюється за алгоритмом:

ЦЧП Þ ЦБП Þ ЦМП Þ ЦД Þ ЦОВт, (14)

де ЦЧП - планова сума цільового чистого прибутку малого підприємства;

ЦБП - планова сума цільового загального прибутку малого підприємства;

ЦМП - планова сума цільового маржинального прибутку малого підприємства;

ЦД - планова сума цільового доходу (обсягу реалізації продукції) малого підприємства;

ЦОВт - планова сума цільового обсягу виробництва товарної продукції малого підприємства.

Базовим показником розрахунку наведеної системи показників виступає планова сума цільового чистого прибутку малого підприємства. Розрахунок цього показника здійснюється за такою формулою:

ЦЧП = П_к + Пс, (15)

де ЦЧП - планова сума цільового чистого прибутку;

П_к - потреба в сумі капіталізованого прибутку малого підприємства в плановому періоді;

Пс - потреба в сумі споживчого прибутку малого підприємства в плановому періоді.

Розрахунок цього показника дозволяє сформувати на малому підприємстві сукупну систему розподілу прибутку за окремими цілями її подальшого використання.

Дата добавления: 2014-01-11