Загальний спосіб оподаткування

Діяльність за фіксованим податком має переваги та недоліки.

Переваги:

1.Платник податку звільняється від обов'язкового ведення обліку доходів і витрат.

2.Сума одержаного доходу не включається до сукупного річного доходу.

3.Платник податку звільняється від сплати збору в Пенсійний фонд.

Недоліки:

1.За фіксованим податком може здійснюватися торгівля тільки на ринку за умови сплати ринкового збору.

2.Доходи підприємця, одержані від здійснення інших видів діяльності, оподатковуються на загальних підставах.

3.Вартість патенту не залежить від результатів діяльності, податок поверненню не підлягає.

4.За кожну найману особу, що бере участь у підприємницькій діяльності, розмір фіксованого податку збільшується на 50%.

5.У патенті вказується місце здійснення торгівлі. Для торгівлі на різних ринках необхідно сплачувати податок за патент на здійснення діяльності на всій території України,плата за який становить 100 грн на місяць.

6.Категоріям населення, які користуються податковими пільгами, при сплаті фіксованого податку пільги не надаються.

У разі якщо підприємець - фізична особа не обрав описаних вище способів оподаткування за фіксованим податком або за єдиним податком чи, можливо, умови здійснення діяльності підприємця не дають права обрати зазначені способи оподаткування, доходи таких суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб оподатковуються за так званим загальним способом оподаткування (рис. 4.2).

При такому способі оподаткування підприємці, які розпочинають свою діяльність, подають до податкового органу декларацію про оціночний дохід на поточний рік. Оціночний (передбачуваний) дохід підприємця на поточний рік визначається самим підприємцем виходячи з його особистих планів, можливостей і міркувань. Податкові органи чи будь-які інші служби не мають права вказувати чи визначати для підприємця його оціночний дохід незалежно від будь-яких умов або порівнянь щодо вже діючих підприємців чи підприємств.

Виходячи із оціночного доходу, відображеного у податковій декларації, податковий орган визначає належну до сплати в поточному році суму прибуткового податку. Таким чином, сума податку до бюджету у підприємця прямо залежить від задекларованого ним оціночного доходу на поточний рік. У підприємців, які займаються підприємницькою діяльністю не перший рік, для визначення прибуткового податку на поточний рік приймаються фактично одержані доходи у попередньому році.

Податковий орган на підставі одержаної декларації про доходи проводить нарахування прибуткового податку.

Підставою для підтвердження тих чи інших витрат повинні служити відповідні документи: накладні, рахунки, товаротранспортні накладні, чеки тощо. Порядок обліку доходів і документально підтверджених витрат у підприємців — фізичних осіб поки що досить складний і трудомісткий. З 02.06.99 р. витрати у приватних підприємців фактично визначаються як і в юридичних осіб.

У разі якщо витрати підприємця не можуть бути підтверджені документально, вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами у відсотках до валового доходу. Норми витрат наведені в додатку 6 до Інструкції «Про прибутковий податок з громадян» регулюються залежно від видів підприємницької діяльності. Підприємці мають право самостійно обрати порядок ведення обліку витрат за документальним підтвердженням чи за нормами у відсотках до валового доходу.

Оподатковуваним доходом у підприємців є сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом і витратами, документально підтвердженими або визначеними згідно з установленими нормами.

Після закінчення календарного року на підставі поданої підприємцем податкової декларації про фактично одержаний дохід за минулий рік податкові органи проводять остаточні розрахунки прибуткового податку із сукупного чистого доходу. Розрахунок податку із фактично одержаного доходу проводиться так само, як і нарахування податку з оціночного доходу за ставками ст.7 п. 1 Декрету. Однак, незалежно від кількості місяців здійснення підприємницької діяльності, середньомісячний річний дохід визначається шляхом ділення річного доходу на 12.

У разі якщо сума прибуткового податку, визначена за остаточним розрахунком із фактичного доходу, перевищує суму податку, сплачену авансовими платежами та у вигляді плати за патент, протягом року, різниця підлягає сплаті до бюджету не пізніше одного місяця з дня одержання повідомлення податкового органу. Якщо ж сума податку за остаточним розрахунком менша за сплачену суму авансовими платежами та у вигляді плати за патент протягом року, різниця підлягає поверненню підприємцю або зараховується в рахунок сплати майбутніх платежів. У разі якщо переплата виникла за рахунок сплати торгових патентів, вона не підлягає поверненню незалежно від одержаного доходу.

Сплата ПДВ підприємцями проводиться так само, як і юридичними особами. Підприємці - фізичні особи, які підпадають під визначення платників ПДВ, зобов'язані зареєструватися як платники податку за місцем їх знаходження в податковому органі та одержати відповідне свідоцтво. Для обліку податкового зобов'язання підприємці ведуть книги обліку продажу товарів, а для обліку податкового кредиту — відповідно книги обліку придбання товарів. Сума податку, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначається як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. Сплата податку проводиться не пізніше 20 числа місяця, що настає за звітним періодом.

Відповідальність за правильність визначення операцій, що підлягають оподаткуванню ПДВ, та безпосередньо сум податку, що підлягають сплаті до бюджету, несе підприємець, який подає декларацію до податкового органу.

Підприємці - фізичні особи, доходи яких оподатковуються за загальним способом оподаткування, не звільняються від сплати внесків у Пенсійний фонд. Розмір внесків у Пенсійний фонд становить 32% від чистого доходу підприємця. При залученні до підприємницької діяльності найманих працівників із фонду оплати праці найманих працівників також нараховується 32% внесків у Пенсійний фонд.

Прибутковий податок із доходів, що виплачуються найманим працівникам, підприємці утримують при виплаті доходів незалежно від обраного способу оподаткування.

Дата добавления: 2014-01-11