Система бухгалтерського обліку в банках

Організація аналітичного обліку в банках.

Структура класів плану рахунків.

Принципи організації бухгалтерського обліку в банках.

Баланс банку, його побудова

4.Фінансовий, управлінський облік:зміст і призначення.

З 1 січня 1998 року всі вітчизняні банківські установи працюють за новою – реформованою системою обліку, в яку закладена основна мета – зміна підходів до формування звітності. Таке реформування базується на відображенні звітних показників за реальним станом активів, зобов’язань, капіталу. Тобто мається на увазі методика обліку зорієнтована на принципи МСБО, а саме: нарахування, оцінка активів через формування резервів під можливі витрати під час здійснення активних операцій та переоцінки активів за умов зміни їх справедливої вартості.

В цілому Бухгалтерський облік банку можна визначити як систему реєстрації та підбиття підсумків операцій, виконуваних у банківському бізнесі, і з подальшим аналізом та перевіркою результатів і складанням відповідних звітів. Іншими словами - Це інформаційна система, що надає фінансову інформацію про банк як суб’єкт господарської діяльності, а також процес визначення, вимірювання та передавання інформації економічного характеру, який значною мірою впливає на функціонування банківської установи в конкурентному середовищі в умовах обмеженості в ресурсах.

Система обліку являє собою сукупність процедур, що мають на меті фіксувати всі операції банку, а саме:

· визначати зміст здійснених операцій і записувати їх;

· описувати операції в часовому виразі;

· підбивати підсумки виконаних операцій згідно з принципами міжнародних стандартів обліку;

· належним чином подавати операції з відповідними деталями.

Бухгалтерський облік в банках є важливим елементом структури внутрішнього контролю. Зокрема, на управлінські рішення істотно впливає бухгалтерська інформація щодо готівки, стану розрахунків, цінних паперів, якими володіє банк, депозитних операцій, валютних коштів, кредитних ресурсів та його кредитного портфеля.

Бухгалтерська інформація базується на документах, які дають змогу простежити рух активів від моменту отримання дозволу на них та придбання, до списання чи реалізації. Те саме стосується й пасивів — ідеться про часовий період від виникнення зобов’язань до їх погашення.

З огляду на сказане система бухгалтерського обліку має задовольняти розглянуті далі вимоги.

1. Актуальність.

Усі здійснювані банком операції слід щодня відображати в балансі і в оборотно-сальдовій відомості.

Значення:

· банк і клієнти дістають актуальну інформацію;

· у разі виявлення помилки клієнт може своєчасно подати рекламацію.

2. Надійність.

Помилкових записів уникають завдяки автоматичному контролю та узгодженню.

Значення:

* скорочуються витрати на виправлення помилок, яких припустилися, на стадії завершення операцій в системі автоматизації банку (САБ);

* не порушується впевненість клієнта в надійності банку.

3. Ефективність.

Між банківськими операціями, які приносять дохід, і витратами на їх проведення, має виконуватися певне співвідношення, що забезпечуватиме тривале функціонування банку.

Значення:

* бухгалтерський облік у банку має бути раціонально організований і спрямований на те, щоб підтримувати й підвищувати конкурентоздатність банку.

Система бухгалтерського обліку поряд з об’єктивними вимогами має відповідати й таким, що зафіксовані законодавчо та нормативними документами НБУ.

Отже, бухгалтерський облік базується на певних правилах визначення, записування, класифікування та інтерпретування операцій або подій, пов’язаних із діяльністю банку. Загалом сказане визначає метод бухгалтерського обліку, якому належать насамперед такі елементи:

· документація та інвентаризація;

· оцінка й калькуляція;

· рахунки та подвійний запис;

· бухгалтерський баланс і звітність.

Бухгалтерські системи банківських установ України комп’ютеризовані, завдяки чому система бухгалтерських проведень — занесення інформації до щоденних балансів, касових книг, оборотно-сальдових відомостей — виконується в автоматичному режимі. Проте навіть за цих умов перелічені елементи методу бухгалтерського обліку є похідними щодо концепції такого обліку.

У процесі збирання даних бухгалтерського обліку застосовують специфічну термінологію:

Усю сукупність рахунків обліку можна поділити на дві групи:

1) балансові (реальні) рахунки.

2) тимчасові рахунки.

До першої групи належать рахунки активів, зобов’язань, капіталу. Залишки за цими рахунками обліковуються на балансовому звіті.

Другу групу становлять рахунки доходів та витрат. Їх називають тимчасовими, оскільки вони на відміну від реальних періодично закриваються. Записи за цими рахунками нагромаджуються з початку року і подаються у звіті про фінансові результати за відповідний період часу.

Рахунки обох розглянутих груп пов’язані з процедурами синтетичного обліку як узагальнюючого. Він ведеться без деталей у грошовому вираженні і дає загальне уявлення про операції, а також зміни в балансі банку.

Аналітичний облік ведеться згідно з первинними документами.

Методи перевірок відповідності даних синтетичного і аналітичного обліку можна згрупувати за такими напрямками.

1. Перевірка узгодженням — здійснюється з допомогою порівняння проміжних і остаточних сум. Порівнюють між собою дані, враховані в системі аналітичного та синтетичного обліку, а отже, і в різних носіях інформації (первинних документах, щоденному балансі, оборотно-сальдових відомостях, в особових рахунках). Зрозуміло, що суми мають збігатися.

2. Перевірка перенесення — встановлюється правильність перенесення даних з одного носія інформації на інший. Зауважимо, що з автоматизацією ведення бухгалтерського обліку цей вид перевірок поступово втратив своє значення.

3. Перевірка підрахунків (обчислень) — має на меті встановити правильність розрахунків числового матеріалу, що додається.

Первинні документи перевіряють за двома напрямками.

1. Суми, зазначені в документах, звіряються з відповідними сумами, занесеними до регістрів аналітичного обліку.

2. Документи контролюються щодо правильності заповнення (повноти реквізитів).

Окремо виконується вартісна перевірка, мета якої — встановити відповідність числового матеріалу його економічному обгрунтуванню.

Дата добавления: 2014-01-11